БЕБ: Аналітичні довідки як старт для розслідування, а не вирок – адвокат попереджає про ризики
Аналітичні документи, підготовлені Бюро економічної безпеки (БЕБ), слугують підставою для ініціювання досудових розслідувань, проте самі по собі вони не є юридичним доказом скоєння злочину. Адвокат Олег Шрам наголошує на потенційних небезпеках тиску на підприємницький сектор через можливі зловживання цим інструментом.
Хоча саме існування такого механізму, як аналітичні довідки БЕБ, не викликає заперечень, фахівець висловлює стурбованість щодо його практичного застосування, яке, на його думку, може використовуватися для тиску на бізнес. Олег Шрам поділився своїми міркуваннями в ексклюзивному коментарі для УНН.
Аналітична довідка: поштовх до розслідування, але не доказ провини
Юрист підкреслює, що першочергове завдання аналітичного підрозділу БЕБ полягало в аналізі інформації та виявленні потенційних економічних злочинів. Проте, за словами Шрама, вкрай важливо розрізняти, що є підставою для початку розслідування, а що – доказом вини особи.
Аналітичний документ сам по собі не може бути доказом будь-чого. Він лише слугує підставою для старту кримінального провадження.
– Олег Шрам.
Він додав, що однією з ключових функцій БЕБ є самостійне виявлення кримінальних правопорушень, для чого аналітикам надано доступ до різноманітних державних баз даних.
Водночас, на думку адвоката, найбільші ризики пов’язані не зі самою законодавчою моделлю, а з можливими зловживаннями під час її реалізації на практиці.
Виникає багато запитань щодо того, як цей механізм використовується та наскільки законно це відбувається. Особливо, коли в довідці фіксується інформація, яка потрібна певним особам, або коли об’єктивність цих довідок викликає сумніви, а вони все одно використовуються як підстава для дій.
– зазначив Шрам.
Юрист акцентує, що саме доброчесність використання цих повноважень викликає у нього найбільші запитання.
Я маю претензії до БЕБ стосовно того, наскільки сумлінно, доброчесно та відповідно до закладеної ідеї вони використовують надані їм повноваження. Чи є тут елементи зловживання, використання цього механізму для безпідставного початку кримінального провадження, ініціювання втручання в законну господарську діяльність чи переслідування інших, не передбачених законом, цілей?
– пояснив Олег Шрам.
За словами юриста, будь-яка законодавча норма може бути застосована як за призначенням, так і всупереч йому.
Будь-яку норму закону можна сформулювати, але потім використовувати її для досягнення протиправної мети або для прикриття протиправної діяльності. Тому слід розмежовувати законність самої ідеї та законність її практичного втілення.
– наголосив адвокат.
Шрам, спираючись на власний професійний досвід, зазначає, що кримінальні провадження, розпочаті БЕБ на основі аналітичних довідок, часто виявляються неефективними.
Аналітичні висновки: однотипність та питання до обґрунтованості
Наглядним прикладом кримінального переслідування, заснованого на аналітичних довідках, є ситуація з низкою українських авіакомпаній. БЕБ веде розслідування стосовно щонайменше п’яти авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”. Причиною стало можливе неуспішне відрахування до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі трактують лізингові платежі як роялті, а літаки – не як транспорт, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після публікації статті командою Державної податкової служби (ДПС) у 2024 році, де пропонувалося оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, мають багато спільного та схожі на написані “під копірку”, стали підставою для кримінальних справ проти авіаперевізників.
Однак, як зазначають опитані УНН юристи, під час розслідувань слідчі нібито ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Договори з іноземними державами, ратифіковані Верховною Радою, мають пріоритет над національним законодавством та визначають, де і за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є, щонайменше, спірним, наголошують експерти.
Варто зазначити, що українське податкове законодавство щодо оподаткування лізингу не зазнавало суттєвих змін протягом десятиліть. Крім того, за даними ДПС, авіакомпанії проходили податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було виявлено порушення при оподаткуванні лізингу. Інші перевірки таких порушень не виявили.
За результатами однієї перевірки у компаніях авіаційної галузі лізингові платежі були перекваліфіковані у роялті. Це була лише одна перевірка.
– повідомила заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення ДПС України Вікторія Касьян.
Проте відсутність порушень в інших перевірках не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, ґрунтуючись на припущенні, що вони не сплатили 15% роялті за останні сім років. Список авіакомпаній, до яких висуваються претензії щодо лізингу, може розширюватися, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Таким чином, під загрозою опиняється вся галузь цивільної авіації.
Як повідомляв УНН, представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. Причина – трактування слідчими операцій з лізингу повітряного транспорту як роялті, відкриття кримінальних проваджень та спроби донарахування податків за сім років. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно зруйнувати компанії, що пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну.
Формально аналітичні довідки БЕБ можуть слугувати законною підставою для початку досудового розслідування. Однак вони не є доказами вчинення злочину та не можуть замінити повноцінне досудове розслідування. Натомість, практика їхнього використання викликає дедалі більше запитань. Зокрема, коли однакові за змістом аналітичні висновки стають фундаментом для кримінального переслідування бізнесу, попри відсутність усталеної податкової практики, результати перевірок ДПС та положення міжнародних конвенцій. Саме тому ключова проблема полягає не в самому існуванні аналітичного механізму, а в ризику його використання як інструменту безпідставного втручання у господарську діяльність підприємств.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українських підприємців, особливо тих, хто співпрацює з іноземними партнерами або використовує лізингові схеми. Вона підкреслює необхідність ретельного вивчення законодавства та міжнародних угод, а також наявність професійної юридичної підтримки для запобігання потенційним зловживанням з боку контролюючих органів.