## Як БЕБ руйнує довіру інвесторів: аналітика замість доказів – шлях до фінансової прірви
Бюро економічної безпеки (БЕБ) ініціює кримінальні провадження, спираючись на внутрішні аналітичні довідки, які за своєю суттю не є доказами. Така практика створює значні ризики для бізнесу та суттєво відлякує міжнародних інвесторів, без яких неможливо уявити процес відбудови України.
Україна потребує значних інвестицій, приблизно 588 мільярдів доларів (близько 23,5 трлн грн за поточним курсом), для свого повоєнного відновлення. Однак, діяльність Бюро економічної безпеки створює ситуацію, коли кримінальне провадження може бути розпочато не на підставі доведеного податкового порушення, а лише за результатами внутрішньої аналітичної довідки. З точки зору міжнародного інвестора, не має значення, який саме правоохоронний орган в Україні розпочинає переслідування компанії. Ключовим є факт, що бізнес стає об’єктом кримінального розслідування, що миттєво відлякує потенційних партнерів, як зазначає видання УНН.
Левова частка необхідних для відбудови коштів, за оцінками Світового банку, має надійти від приватних інвесторів. Однак, як наголошує Роман Шульжик, засновник українського miltech-фонду та колишній член наглядової ради ПриватБанку, безпідставні слідчі дії, зокрема гучні обшуки, стають серйозним бар’єром для залучення капіталу.
“Якщо ми й надалі будемо ‘закошмарювати’ навіть ті 1-2 мільярди доларів (близько 40-80 млрд грн), які нам вдається отримати від іноземних інвесторів, усілякими ДБР та БЕБами, ми фактично вкрадемо власну перемогу в майбутньому”, – підкреслив він.
Ярослав Железняк, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, пояснює, що іноземний інвестор не заглиблюється в юридичні тонкощі української правоохоронної системи.
“Іноземний фонд не розбирається, як називається той правоохоронний орган, який нещодавно фактично ‘поклав обличчям в підлогу’ компанію, що розглядалася для інвестицій, провів там купу обшуків та фотографував усі документи. Чи це ДБР, чи СБУ, чи навіть БЕБ – для них це не має значення. Вони бачать лише одне: до компанії увійшли люди в балаклавах. Це однозначно негативний сигнал. У будь-якій точці світу це означає наявність серйозних кримінальних проблем, адже інакше було б направлено лише запит. І, звісно, їх не цікавить, чи буде вирок суду. Вони просто не вкладатимуть гроші в цю компанію, і тим паче в цю галузь”, – пояснив народний депутат.
На сьогоднішній день, майже кожна п’ята скарга, що надходить до Ради бізнес-омбудсмена, стосується саме необґрунтованих дій представників правоохоронних органів.
Від аналітичної довідки до кримінального переслідування
Тиск на бізнес нерідко починається не з людей у балаклавах та обшуків, а з менш помітного документа – так званого аналітичного висновку. Бюро економічної безпеки часто використовує саме його для початку кримінального провадження.
Андрій Іщик, юрист Юридичної групи LCF, пояснює, що аналітик БЕБ обробляє інформацію з електронних баз та інших джерел, формуючи документ, який може містити розрахунок ймовірних збитків держави або можливі податкові порушення компанії.
“Сам по собі цей документ не підтверджує факту порушення податкового законодавства. Проте він одразу стає юридичним тригером для блокування рахунків, проведення обшуків та паралічу діяльності підприємства”, – зазначає юрист.
За його словами, логіка застосування аналітичних продуктів БЕБ на практиці часто виявляється перевернутою.
За законом, аналітична робота має бути допоміжним інструментом, а висновки аналітика – ґрунтуватися на всебічному, повному та неупередженому дослідженні інформації, зокрема матеріалів кримінальних проваджень та оперативно-розшукової діяльності. Натомість, може відбуватися протилежне: спочатку формується аналітичний висновок, потім детектив або оперативний працівник складає рапорт про нібито виявлені ознаки кримінального правопорушення, відомості вносяться до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), і вже після цього розпочинається повноцінне кримінальне розслідування.
“Саме на цей висновок посилаються у клопотаннях про обшук. Саме ним обґрунтовують арешт рахунків. Саме його передають експерту для перевірки правильності розрахунків”, – пояснює юрист.
Ще один подібний підхід, що використовується БЕБ, – це аналітичні висновки працівників Державної податкової служби. Слідчі також отримують аналітичний документ із припущеннями про можливі порушення, але вже від представників ДПС, який згодом стає основою для кримінальних проваджень проти компаній.
Для підприємства наслідки такого механізму можуть проявитися задовго до того, як суд встановить наявність будь-якого порушення: заблоковані банківські рахунки, вилучене обладнання, обшуки в офісах та вдома у керівництва, проблеми з виконанням контрактів та репутаційні втрати.
Аналітика БЕБ не доводить злочину
Проблема набуває особливої гостроти у кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків, передбачених статтею 212 Кримінального кодексу України.
За словами Андрія Іщика, аналітичний продукт може стати центральним документом, навколо якого слідство вибудовує версію про несплачені податки та збитки бюджету. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України чітко визначає процесуальні джерела доказів: показання свідків, речові докази, документи та висновки експертів.
“Аналітичного продукту БЕБ у цьому переліку немає. За своєю природою він ближчий до висновку спеціаліста, а такий висновок не є доказом у провадженнях щодо злочинів”, – наголошує юрист.
Він додає, що цю позицію підтримував Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у низці справ.
Отже, аналітик може визначити потенційний ризик, запропонувати власний розрахунок або сформулювати припущення, але це ще не означає, що підприємство справді порушило податкове законодавство, а тим більше, що його посадові особи умисно ухилилися від сплати податків.
Податковий спір – це не кримінальний злочин
Ще одна принципова проблема, на думку юриста, полягає у встановленні самого податкового зобов’язання. Адже для притягнення до відповідальності за статтею 212 КК недостатньо просто заявити про певну суму несплаченого податку. Необхідно довести умисел: особа повинна була усвідомлювати конкретний обов’язок сплатити податок у визначеному розмірі та свідомо цього не зробити.
“Помилка в розрахунках, спірне тлумачення податкової норми чи інше розуміння юридичної природи операції – це ще не ухилення від сплати податків. Кримінальна відповідальність настає лише тоді, коли доведено намір не платити, а не просто відмінне бачення податкових наслідків”, – пояснює юрист.
За його словами, аналітична довідка БЕБ або навіть висновок експерта не може замінити узгоджене податкове повідомлення-рішення (ППР), яке видає податкова служба. Вони не створюють для платника податків обов’язку сплатити суму, яку розрахував аналітик, наголошує Іщик.
Авіаційна галузь як наочний приклад
Наслідки такого підходу сьогодні добре простежуються на прикладі української авіаційної галузі. БЕБ розслідує справи щонайменше щодо 5 авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Причина – ймовірна несплата до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Ці аналітичні висновки були отримані слідчими після того, як у 2024 році попередня команда ДПС опублікувала статтю, де запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, схожі між собою і ніби написані “під копірку”, стали основою для кримінальних справ проти авіаперевізників.
Однак, на думку опитаних УНН юристів, під час розслідування слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством і визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватись відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним, наголошують експерти.
Варто зазначити, що українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії проходили податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було виявлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта перевірок таких порушень не виявила.
“За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – зазначила заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Проте відсутність порушень в інших випадках не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, звинувачуючи їх у несплаті 15% роялті за останні 7 років. Водночас список авіакомпаній, до яких правоохоронці мають претензії щодо лізингу, може розширитися будь-коли, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Таким чином, під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Як повідомляв УНН, представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки через трактування слідчими операцій з лізингу повітряного транспорту як роялті, кримінальні провадження та спроби донарахування податків за сім років. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно добити компанії, що пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну.
Отже, в основі претензій лежить трактування платежів за користування літаками та вертольотами, орендованими у нерезидентів, як платежів, що мають оподатковуватися як роялті. Таке трактування не входить до компетенції БЕБ. Кримінальні справи відкрито на основі аналітичних висновків, що не мають юридичної сили, а той факт, що авіакомпанії успішно пройшли податкові перевірки, слідчими взагалі проігнорований.
Таким чином, авіаційний кейс демонструє головний ризик описаної юристами практики: податковий спір або різне тлумачення законодавства може перейти у площину кримінального переслідування ще до остаточного встановлення самого податкового порушення.
Українським перевізникам для відновлення після відкриття повітряного простору будуть потрібні літаки, лізингодавці, страхові компанії, банки та іноземний капітал. Однак міжнародні партнери оцінюватимуть не лише безпекові ризики, а й те, наскільки передбачувано в Україні застосовуються податкове та кримінальне законодавство.
Виходить парадокс: Україна намагається переконати міжнародний бізнес вкладати мільярди у відбудову країни, але всередині держави податковий спір може перетворитися на кримінальне провадження на підставі внутрішньої аналітики правоохоронного органу.
І саме тому дискусія навколо методів роботи БЕБ – це вже не лише питання кримінального процесу. Це питання того, чи зможе Україна створити сприятливе середовище, в якому приватний інвестор буде готовий ризикувати своїми коштами.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація надзвичайно важлива для будь-якого бізнесу, який веде або планує вести діяльність в Україні. Розуміння того, як правоохоронні органи, зокрема БЕБ, можуть ініціювати справи на основі аналітичних висновків, а не доведених фактів, дозволить компаніям краще захищати свої інтереси та уникати невиправданих ризиків. Це також сигнал для міжнародних інвесторів про необхідність ретельної оцінки правового поля перед входженням на український ринок.