## Вогонь по логістиці: Як удари по портах і складах загрожують цінам та асортименту в Україні
Російська Федерація посилила атаки не лише на українські морські порти, але й на склади та логістичні центри великих ритейлерів і міжнародних компаній. Тимчасова зупинка заходу суден у чорноморські порти вже відчутно впливає на аграрний та металургійний сектори, а руйнування складської інфраструктури створює ризики дефіциту окремих товарів та подальшого зростання цін, як повідомляє УНН.
Наприкінці липня російські агресори посилили атаки на українські порти, що спричинило призупинення їхньої роботи та вже позначилося на зовнішній торгівлі країни. За попередніми даними Державної митної служби, у липні експорт товарів скоротився до 3,1 мільярда доларів (приблизно 120,9 мільярда гривень) з 3,5 мільярда доларів (приблизно 136,5 мільярда гривень) у червні.
Брокерська компанія Spike Brokers повідомила, що на початку серпня відвантаження зернових залізницею в напрямку портів Великої Одеси практично припинилося. Загальний обсяг зернового експорту через порти скоротився до 40,8 тисячі тонн, що на 84,3% менше порівняно з аналогічним періодом липня.
Крім того, блокування портів негативно вплинуло на металургійну галузь. Компанія Ferrexpo, власник Полтавського та Єристівського гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК), які видобувають залізну руду та виробляють залізорудні окатки, спочатку заявила про призупинку експорту Чорним морем, а згодом – про повну зупинку своєї діяльності в Україні через блокаду портів російськими силами.
Фінансові наслідки блокади
Фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин, у коментарі УНН, наголосив на необхідності розділяти наслідки ударів по портах і складах, оскільки вони матимуть різний вплив.
“Удари по портах впливатимуть на державу, на валютну виручку, створюватимуть тиск на валютний ринок. Водночас, це може стримувати зростання цін на деякі товари, які ми не зможемо експортувати. Йдеться про зерно та деяку агропродукцію, яка залишиться на внутрішньому ринку і тиснутиме на нього. Втрати валютної виручки можуть сягати від 25 мільйонів доларів (приблизно 975 мільйонів гривень) до 75 мільйонів доларів (приблизно 2,9 мільярда гривень) на день. Це становить близько 1% ВВП”, — зазначає експерт.
Він додає, що тривалість блокади прямо пропорційна відсутності нормальної валютної виручки. “Ця тенденція ще не повністю проявилася, вона буде накопичуватися. Проблема полягає у нестачі складських приміщень для зерна. Додатково, росія обстрілювала маяки та перехід на Паланку, унеможливлюючи транспортування до Констанци, Румунії та Дунайських портів. Отже, я б оцінив втрати у 25 мільйонів доларів як оптимістичний сценарій, а 75 мільйонів доларів – як песимістичний”, — додає Шевчишин.
Експерт також наголосив на ситуації з металургійними компаніями, які змушені зупиняти роботу. “Якщо аграрії можуть переробляти зерно всередині країни, створюючи внутрішню пропозицію та знижуючи ціни, то металургам доведеться призупиняти виробництво або працювати «на склад». Це створює тиск на гривню через інфляцію. Крім того, завантаженість шляхів на західних кордонах ускладнюватиме нормальний імпорт. Ця логістична проблема стала очевидною ще два тижні тому, коли «Укрзалізниця» підвищила вантажні тарифи на 30%”, — додає експерт.
Видання Reuters, посилаючись на власні джерела, повідомляє, що Україна розглядає можливість перевезення зерна залізницею через Молдову як безпечніший варіант експорту порівняно з морським шляхом. Київ звернувся до молдовської влади з проханням про зниження тарифів на перевезення. За даними джерел в Україні та Молдові, Київ хотів би транспортувати своє зерно через Молдову до румунського порту Констанца зі знижкою 50% від номінального тарифу.
Руйнування складів: нові виклики для бізнесу
Окрім ударів по портах, суттєвих проблем завдали також атаки на склади ритейлерів на початку серпня. Так, на Київщині було знищено складський комплекс ROZETKA, який не підлягає відновленню. У Києві та області зруйновано два ключові логістичні комплекси “Епіцентру”. Знищено центральний склад продукції німецької компанії Liqui Moly, яка спеціалізується на виробництві моторних олив, автохімії, мастил та присадок. Також атаки зазнала компанія Bosch Ukraine, внаслідок чого були знищені складські приміщення, де зберігалася продукція компанії для різних бізнес-напрямів.
Крім того, 5 серпня окупанти влучили по складах мережі “Сільпо”, наслідки атаки вже відчуваються у супермаркетах через відсутність деякої продукції.
Експерт також звертає увагу на вартість палива, високу завантаженість логістичних шляхів, а також відсутність чітких домовленостей із партнерами щодо експорту української продукції, що стосується й імпорту.
“Для бізнесу це дещо інша ситуація, але, як правило, вони працюють за давальними схемами, на реалізацію товару. Деякі компанії можуть повністю піти з ринку, не маючи змоги відновитися. Бізнесу необхідно розробити нову логістичну модель, нові, менші складські приміщення”, — зазначає Шевчишин.
Він додає, що рівень вакантності на ринку складської нерухомості Києва в першій половині 2026 року знизився на 1 процентний пункт і становить 2,5%, а наявна пропозиція не задовольняє попит на великі площі.
“Залишилися державні складські приміщення, які держава запропонувала, але ми знаємо про їхню якість. Їх потрібно привести до ладу, підвести комунікації. Це вимагає додаткових інвестицій. Ці кошти необхідні для відновлення, закупівлі нового товару, компенсації збитків від втрати або знищення товарів. Страхування, звісно, допомагає, але не завжди покриває повну суму збитків”, — пояснює аналітик.
Він наголошує, що розпорошеність товарів на складах може призвести до подорожчання продукції.
“Потенційно ми можемо побачити зростання цін на 5-10%, поки ринок не відновиться”, — прогнозує Шевчишин.
Окрім того, за його словами, через обстріли споживачі зіткнуться з дефіцитом певних груп товарів. Зрештою, ціни на них зростуть, оскільки доведеться врахувати вартість нового товару, нового складу, нової логістики тощо.
“Проте це не катастрофа. Так, може не бути акційних товарів. Якихось товарів преміального класу, на які був невеликий попит, теж може бракувати”, — резюмував експерт.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для розуміння потенційних змін на ринку товарів в Україні. Зростання цін та можливий дефіцит окремих позицій — це реалії, до яких варто бути готовими. Аналіз експертів допомагає прогнозувати ці зміни та планувати власні покупки, можливо, роблячи запаси або шукаючи альтернативні шляхи придбання необхідного, зважаючи на зростання логістичних витрат.