Україні терміново потрібні інвестиції: як надмірний тиск силовиків відлякує приватний капітал
Народний депутат Ярослав Железняк наголосив, що необґрунтовані слідчі дії правоохоронних органів створюють суттєві перешкоди для залучення інвестицій, які критично необхідні для відновлення України. За його словами, для відбудови країни потрібно близько 588 мільярдів доларів (приблизно 22,34 трлн ₴), значну частину з яких має складати саме приватний капітал.
Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що необґрунтовані слідчі дії з боку правоохоронних органів становлять один із ключових бар’єрів для залучення міжнародних інвестицій. Він підкреслив, що без цих інвестицій відновлення України після завершення війни буде неможливим. Про це повідомляє УНН.
Інвестиції як рушійна сила відновлення
За даними Світового банку, потреба у коштах для відбудови України оцінюється приблизно у 588 мільярдів доларів (приблизно 22,34 трлн ₴). Левова частка цієї суми має надійти від приватних інвесторів, а не лише від міжнародних донорів чи урядів.
“Хто захоче вкладати гроші в країну, де обшук – це лише питання часу?” – риторично запитав Железняк, підкреслюючи системність цієї проблеми.
Про важливість інвестиційного клімату також висловився засновник українського miltech-фонду Роман Шульжик під час дискусії, організованої RRA for Ukraine. Він вважає, що обсяг приватного капіталу, який вдасться залучити після війни, стане головним індикатором успіху України.
“Якщо ми протягом перших п’яти років після завершення війни залучимо хоча б 100 мільярдів доларів (приблизно 3,79 трлн ₴) приватного капіталу, це буде означати нашу перемогу. Якщо ж ми залучимо лише 10–20 мільярдів доларів (приблизно 379–758 млрд ₴) – це буде перемогою Росії. Це свідчитиме про те, що Україна залишається корумпованою державою, куди небезпечно інвестувати”, – наголосив він.
Железняк підтримав цю думку, зазначивши, що саме масштабні приватні інвестиції повинні стати фундаментом економічного відродження країни. Зокрема, він відзначив зростаючий інтерес іноземних інвесторів до української оборонної промисловості.
Також важливо розрізняти міжнародну фінансову допомогу та приватні інвестиції. Железняк пояснив, що кошти від МВФ є кредитними ресурсами, тоді як приватний капітал сприяє створенню виробництв, робочих місць та забезпечує довгострокове економічне зростання.
Незаконні дії силовиків можуть звести нанівець зусилля
Водночас, саме в секторах, що мають найбільший інвестиційний потенціал, останнім часом спостерігається підвищена активність правоохоронних органів. Нардеп нагадав, що лише протягом липня слідчі дії проводилися в низці компаній оборонної галузі.
За даними Ради бізнес-омбудсмена, майже кожна п’ята скарга стосується саме безпідставних дій правоохоронців.
На думку Романа Шульжика, подібні ситуації можуть позбавити Україну потенційних інвестицій.
“Якщо ми зараз, навіть ці мільярд-два (доларів), які ми отримуємо від іноземних інвесторів, “закошмаримо” усіма можливими ДБР та БЕБами, ми фактично вкрадемо нашу майбутню перемогу”, – заявив він.
Ярослав Железняк підкреслив, що міжнародні інвестори не заглиблюються у юридичні тонкощі української правоохоронної системи.
“Іноземний фонд не вдається в деталі, як називається той правоохоронний орган, який нещодавно “поклав обличчям в підлогу” компанію, яку вони розглядали для інвестицій, провівши численні обшуки та вилучивши документи. Чи це ДБР, чи СБУ, чи БЕБ – для них це не має значення. Вони бачать одне: до компанії увірвалися люди в балаклавах. Це однозначно поганий сигнал. В будь-якій точці світу це асоціюється з серйозною кримінальною діяльністю, адже інакше був би просто запит. Нікого не цікавить, чи буде вирок. Вони просто не вкладатимуть гроші в цю компанію, і тим більше в цю галузь, після такого”, – пояснив депутат.
Саме тому, за його словами, навіть поодинокі показові силові акції з боку правоохоронців можуть нівелювати багаторічну роботу з залучення іноземного капіталу.
Верховенство права як економічна необхідність
На думку народного депутата, реформа правоохоронної системи наразі є не лише вимогою для європейської інтеграції, а й ключовою умовою для економічного розвитку країни.
Він нагадав, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт щодо реформування Державного бюро розслідувань, який відповідає зобов’язанням України перед Європейським Союзом. Крім того, нардеп неодноразово наголошував на необхідності реформування Бюро економічної безпеки.
Варто зазначити, що колеги Железняка по парламенту у коментарях УНН також висловлюють занепокоєння щодо можливої “замовності” кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, та наголошують на необхідності перезавантаження і очищення цього правоохоронного органу.
Крім того, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики різко розкритикував роботу Бюро економічної безпеки за результатами розгляду його звіту за 2025 рік.
Члени парламентського комітету висловили незадоволення не лише якістю звітування, але й сумніви щодо достовірності окремих показників. Депутати відзначили низьку ефективність роботи БЕБ: із майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, розслідуваних у 2025 році, підозри були оголошені лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ, або 904 кримінальні провадження.
Більше того, деякі підрозділи БЕБ, на думку членів комітету, демонструють ефективність, яку взагалі неможливо оцінити.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для розуміння поточних економічних викликів України. Якщо ви плануєте інвестувати в український бізнес або є власником бізнесу, який прагне залучити зовнішні кошти, усвідомлення проблем правоохоронної системи та її впливу на інвестиційний клімат є критично важливим. Захист прав інвесторів та забезпечення верховенства права – це не просто юридичні норми, а реальні фактори, що визначають економічне зростання та процвітання країни.