Президент США відновив тиск на ФРС: вимоги щодо ставок та кадрові амбіції
Глава Сполучених Штатів Дональд Трамп знову посилив тиск на Федеральну резервну систему (ФРС), висуваючи вимоги щодо зниження процентних ставок та намагаючись відсторонити члена Ради керуючих Лізу Кук. Як повідомляє Bloomberg, президент також підтримує контакт із новопризначеним очільником ФРС Кевіном Воршем, що актуалізує дискусію про незалежність головного фінансового регулятора країни.
<img src="/wp-content/uploads/2026/08/8815ba511aad1fa7258f81549c0a7324.jpg" alt="Трамп знову тисне на ФРС, намагаючись впливати на політику щодо ставок” loading=”eager” decoding=”async” fetchpriority=”high” style=”color:transparent;margin:0;display:block;width:100%;height:auto” class=”block w-full h-auto max-w-full” width=”1098″ height=”566″ width=”1098″ height=”566″ />
Ключові моменти
Пан Трамп не припиняє звертатися до нового очільника ФРС Кевіна Ворша, публічно наполягаючи на подальшому зниженні облікових ставок. Така активність президента щодо центрального банку знову підняла питання про межі його впливу та фундаментальну незалежність ФРС.
На початку серпня стало відомо про наміри Трампа звільнити Лізу Кук. Причиною стало звинувачення у шахрайстві з іпотекою, пов’язаному з нібито неправдивим декларуванням основного місця проживання з метою отримання вигідніших кредитних умов. Пані Кук категорично заперечує ці звинувачення, і наразі їй не висунуто жодних кримінальних обвинувачень.
Механізми впливу президента на ФРС
Законодавство США, зокрема Закон про Федеральну резервну систему, надає президентові право звільняти членів Ради керуючих з посади за певних обставин. Судова практика традиційно тлумачить такі підстави як неефективність, недбалість або службове зловживання.
У контексті ситуації з пані Кук, виникають певні складнощі, оскільки ймовірні порушення, на які натякає адміністрація Трампа, стосуються періоду до її призначення на посаду в ФРС і не мають прямого зв’язку з її службовою діяльністю. Варто зазначити, що Верховний суд США вже виніс рішення, яке дозволяє Лізі Кук зберігати свою посаду під час судових розглядів щодо її можливого звільнення.
Найбільш очевидним інструментом впливу президента на ФРС залишається його право призначати членів Ради керуючих на вакантні посади, а також висувати кандидатури на керівні пости, зокрема на посаду голови центрального банку.
Варто підкреслити, що спроби президентів впливати на політику ФРС не є чимось новим. Історично, глави Сполучених Штатів, незалежно від політичної приналежності, неодноразово намагалися впливати на рішення центрального банку. Наприклад, Ліндон Джонсон публічно критикував голову ФРС Вільяма Макчесні Мартіна за підвищення вартості кредитування, а Річард Ніксон чинив значний тиск на Артура Бернса у 1970-х роках.
Водночас, незалежність центрального банку вважається критично важливою для стабільності економіки. Вона дозволяє ФРС приймати рішення, керуючись виключно економічними міркуваннями, а не політичною доцільністю. Численні дослідження підтверджують, що автономні центральні банки демонструють вищі показники у боротьбі з інфляцією. Хоча нижчі процентні ставки є політично привабливими, оскільки вони зменшують вартість запозичень та потенційно стимулюють економічне зростання, незалежність ФРС забезпечує довгострокову фінансову стабільність.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе вам краще зрозуміти механізми взаємодії між президентом США та Федеральною резервною системою, а також оцінити потенційний вплив політичних рішень на фінансову політику країни. Розуміння цих процесів є важливим для аналізу економічної ситуації та її ймовірних наслідків для світової економіки.