Україна посилює мовні стандарти: заборона російської музики у закладах та розширення обов’язковості державної мови
Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалив рішення на підтримку законопроектів, які передбачають обмеження російського музичного контенту у сфері обслуговування та посилення вимог щодо використання української мови для службовців та педагогів. Законодавчі ініціативи також встановлюють механізми штрафних санкцій за порушення.
Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики висловив підтримку законопроектам, спрямованим на посилення ролі української мови. Перший документ забороняє використання музичних творів з державною мовою агресора у закладах сфери обслуговування. Другий — розширює коло осіб, які зобов’язані володіти та використовувати державну мову при виконанні своїх посадових обов’язків, включаючи освітян. Агентство УНН, посилаючись на інформацію Верховної Ради України, повідомляє про ці важливі законодавчі зміни.
Ключові положення законопроектів
Відповідно до законопроекту № 15430, планується внести доповнення до статей 30 та 57 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Стаття 30 Закону буде доповнена частиною дев’ятою, яка встановлює, що виконання та/або відтворення під час обслуговування споживачів пісень, інших музичних творів з текстом, а також фонограм, відеограм і музичних кліпів, що їх містять, має здійснюватися державною мовою. Дозволяється використання інших мов, крім мови держави-агресора (держави-окупанта), визнаної Верховною Радою України. Водночас уточнюється, що правило про можливість персонального обслуговування клієнта іншою мовою за його зверненням не поширюватиметься на музичний супровід. Зміни до статті 57 Закону запроваджують особливий порядок накладення штрафів за недотримання вимог щодо виконання та/або відтворення музичних творів під час обслуговування споживачів. Протокол про порушення складається Уповноваженим із захисту державної мови або його представником без попереднього оголошення та вимоги про усунення недоліків. Розмір штрафу за перше порушення становитиме від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 500 до 17 000 гривень). За повторне порушення протягом року штраф сягатиме від однієї до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів (від 17 000 до 85 000 гривень). За третє та кожне наступне порушення протягом року розмір штрафу складатиме від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 000 до 170 000 гривень).
– зазначається в пояснювальній записці до законопроекту.
Крім того, зазначений нормативно-правовий акт передбачає збільшення розміру штрафу за повторне протягом року порушення інших положень статті 30 Закону, які не переглядалися з моменту його прийняття. Йдеться про підвищення суми з трьохсот-чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів (від 5 100 до 6 800 гривень) до п’ятисот-однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 500 до 17 000 гривень).
Паралельно, законопроект №15412 пропонує внести зміни до низки українських законів з метою забезпечення функціонування української мови як державної.
Зокрема, народні депутати ініціюють розширення переліку осіб, для яких володіння державною мовою є обов’язковим під час виконання службових обов’язків. Також планується вдосконалити механізми державного контролю та розгляду скарг, посилити гарантії використання української мови в окремих сферах суспільного життя, а також внести корективи до низки законодавчих актів у сферах освіти, культури, місцевого самоврядування, виборчого законодавства тощо.
Нагадаємо
Раніше у Києві вчительку одного з ліцеїв було притягнуто до відповідальності та оштрафовано на 3400 гривень за демонстрацію мультфільму російською мовою для учнів першого класу.
Порада від АіФ UA:
Ці законодавчі зміни є важливим кроком до зміцнення української мови та культури. Обмеження російського музичного контенту у закладах обслуговування сприятиме створенню україномовної атмосфери, а розширення обов’язковості державної мови для посадовців та освітян підвищить її статус та ефективність у суспільному житті. Українцям варто бути обізнаними щодо цих нововведень, аби дотримуватися законодавства та підтримувати розвиток національної мови.