## Дезінформаційні атаки на Польщу: як роспропаганда грає на страхах після падіння ракети
Після інциденту з падінням російської ракети Х-101 на території Люблінського воєводства Польщі, експерти зафіксували розгортання двох масштабних дезінформаційних кампаній. Одна з них спрямована на дискредитацію України, інша — на підрив довіри до польського уряду. Аналітики попереджають про зростання ризику суспільної поляризації внаслідок цих інформаційних атак, як повідомляє агентство PAP з посиланням на керівницю Групи аналізу наративів і фактчекінгу польського державного інституту NASK Малгожату Шумну.
Операції впливу
За словами Шумної, перша хвиля дезінформації цілеспрямовано поширює неправдиві наративи, які намагаються покласти відповідальність за ракетний інцидент на Україну. Зокрема, в соціальних мережах активно просуваються конспірологічні теорії, що нібито візит Президента України Володимира Зеленського до Любліна незадовго до події став причиною виникнення ракетної загрози для цього регіону.
Експертка наголошує, що подібні твердження є абсолютно безпідставними та ігнорують ключовий факт – масований ракетний обстріл України з боку Росії, внаслідок якого одна з ракет перетнула повітряний простір Польщі. Також поширюються необґрунтовані заяви про нібито українську провокацію, метою якої було втягнення Польщі у війну.
Шумна підкреслює, що ці інформаційні вкиди суперечать офіційній позиції польської влади. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше заявив, що об’єкт, який упав у Люблінському воєводстві, з високою ймовірністю є російською крилатою ракетою Х-101.
Другий вектор дезінформації спрямований на компрометацію польського уряду. Шумна зазначає, що в мережі циркулюють конспірологічні теорії, які стверджують, нібито чинна влада навмисно поширює панічні повідомлення про загрози, створюючи штучну атмосферу страху для маніпулювання громадською думкою.
Такі наративи можуть послабити довіру до державних інституцій та ускладнити ефективне реагування на кризові ситуації
– зазначила Шумна.
Вона також висловила стурбованість високою ймовірністю подальшого використання цього інциденту російською пропагандою з метою поглиблення суспільної поляризації.
- Експертка закликає громадян до критичного ставлення до інформації.
- Рекомендується перевіряти достовірність відомостей, спираючись на повідомлення офіційних державних органів.
- Важливо звертати увагу на медіа, які практикують фактчекінг.
- Слід обережно ставитися до емоційно забарвлених публікацій у соціальних мережах.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для громадян України та Польщі. Розуміння механізмів російської дезінформації та вміння розпізнавати її прояви допомагає протистояти інформаційним атакам, зберігати спокій та підтримувати єдність перед обличчям зовнішніх загроз. Критичне мислення та перевірка джерел інформації є вашими найсильнішими інструментами у сучасному світі.