Польща стала мішенню скоординованих інформаційних атак після того, як російська ракета Х-101 впала на її території. Виявлено дві основні кампанії дезінформації, спрямовані на підрив довіри до України та польського уряду, що викликає занепокоєння експертів щодо зростання суспільної напруженості.
Провокаційні наративи
Інцидент із падінням російської ракети Х-101 у Люблінському воєводстві Польщі спричинив бурхливу реакцію в інформаційному полі. За даними Малгожати Шумної, керівниці Групи аналізу наративів і фактчекінгу польського державного інституту NASK, було зафіксовано дві хвилі дезінформації. Перша хвиля спрямована на дискредитацію України, а друга – на послаблення довіри до чинної польської влади. Про це повідомило агентство PAP, передає УНН.
Україна як винуватець
Перша дезінформаційна кампанія намагається перекласти відповідальність за ракетний інцидент на Україну. У соціальних мережах активно поширюються конспірологічні теорії, які пов’язують нещодавній візит Президента України Володимира Зеленського до Любліна з нібито створенням загрози для регіону. Ці твердження ігнорують ключовий факт: масований ракетний обстріл української території з боку Росії, під час якого одна з ракет випадково перетнула повітряний простір Польщі.
Окрім того, циркулюють безпідставні звинувачення у нібито українській провокації, спрямованій на втягнення Польщі у війну. Експертка наголошує, що такі наративи прямо суперечать офіційним заявам польської влади. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск чітко заявив, що об’єкт, який впав на території воєводства, з великою ймовірністю є російською крилатою ракетою Х-101.
Уряд під ударом
Другий напрямок дезінформації цілеспрямовано атакує польський уряд. Конспірологічні версії, що поширюються в мережі, стверджують, ніби уряд навмисно роздуває загрозу та створює атмосферу страху для маніпуляції громадською думкою.
Подібні наративи можуть суттєво підірвати довіру до державних інституцій та ускладнити спільне реагування на будь-які кризові ситуації.
– підкреслила Шумна.
Експертка висловила занепокоєння щодо високої ймовірності використання російською пропагандою цього інциденту для поглиблення розколу в польському суспільстві.
З огляду на це, Малгожата Шумна закликає громадян до критичного осмислення інформації. Вона радить перевіряти відомості з офіційних джерел, довіряти перевіреним медіа, які практикують фактчекінг, та з обережністю ставитися до емоційно забарвлених публікацій у соціальних мережах.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе вам краще розуміти, як російська пропаганда намагається використати події для створення хаосу та розбрату. Критичне ставлення до інформації та перевірка джерел є вашими головними союзниками у протистоянні дезінформації.