Київ звільняє свої пам’ятки: Демонтують захист монумента Лесі Українці
У столиці України, в Печерському районі, розпочали демонтаж тимчасових захисних споруд, що оточували пам’ятник видатної української поетеси Лесі Українки. Представники Київської міської державної адміністрації (КМДА) пояснили, що ці модульні укриття, зведені на початку повномасштабного вторгнення, вже не забезпечують адекватного захисту від сучасних типів ракет і, ба більше, можуть завдавати шкоди самим монументам.
Київ послідовно втілює програму “розконсервації” культурних об’єктів, які на початку повномасштабного вторгнення були обладнані захисними конструкціями. Цими днями комунальні служби Печерського району розпочали процес демонтажу таких захисних споруд довкола монумента видатної української письменниці та поетеси Лесі Українки. Це рішення узгоджене з Департаментом культури КМДА, про що повідомляє інформаційне агентство УНН.
“На початковому етапі повномасштабної агресії захист монументів за допомогою модульних конструкцій та мішків з піском був виправданим кроком. Це дозволяло мінімізувати ризик пошкодження від осколків та вибухових хвиль, характерних для тогочасних обстрілів. Однак, за понад чотири роки протистояння, характер загроз суттєво еволюціонував, що, відповідно, вимагає перегляду підходів до збереження культурної спадщини”, – зазначив Сергій Анжияк, директор Департаменту культури.
Він також пояснив, що наразі ворог дедалі частіше використовує балістичні ракети та інші засоби ураження високої потужності, здатні руйнувати навіть залізобетонні споруди. У таких умовах тимчасові захисні споруди, зібрані з модульних елементів та мішків з піском, вже не можуть гарантувати належного рівня безпеки. Навпаки, під час потужних вибухів вони самі можуть стати причиною додаткових механічних ушкоджень для пам’ятників. На сьогодні не існує сертифікованих захисних систем, які б забезпечували ефективну оборону монументів від сучасних видів озброєнь.
Додатковою причиною для перегляду стратегії захисту стали негативні наслідки тривалого перебування пам’ятників під такими укриттями. Всередині конструкцій накопичується волога, мішки з піском руйнуються, а недостатня циркуляція повітря створює сприятливі умови для розвитку грибків та біологічних уражень. Особливо це небезпечно для пам’ятників, виготовлених з мармуру та інших видів натурального каменю.
“На сьогодні ефективний захист пам’ятки — це не лише її тимчасове укриття. Це, перш за все, можливість постійного моніторингу технічного стану об’єкта, своєчасне проведення профілактичних та реставраційних заходів. Саме такий комплексний підхід дозволяє максимально зберегти наше культурне надбання в умовах війни”, – підкреслив Сергій Анжияк.
Продовження робіт
За його словами, процес “розконсервації” вже активно триває. Раніше було відкрито пам’ятник княгині Ользі, а також завершено роботи з очищення та необхідні реставраційні заходи на монументі Миколи Лисенка.
Після завершення робіт біля пам’ятника Лесі Українці планується також зняти захисні конструкції з монумента засновникам Києва, розташованого в Наводницькому парку.
Порада від АіФ UA:
Ця новина свідчить про вдосконалення підходів до збереження культурної спадщини України під час війни. Демонтаж тимчасових, але неефективних захисних споруд та перехід до постійного моніторингу стану пам’ятників дозволить краще зберегти їх для майбутніх поколінь, одночасно демонструючи стійкість культури перед обличчям агресії.