Київ дедалі більше відкриває свої культурні скарби: демонтаж захисних споруд довкола пам’ятника Лесі Українці
У серці Печерського району столиці розпочалися роботи з демонтажу тимчасових захисних конструкцій, що оточували монумент видатної української поетеси Лесі Українки. У Київській міській державній адміністрації (КМДА) пояснюють, що так звані модульні укриття, встановлені на початку повномасштабного вторгнення, втратили свою актуальність і, на жаль, можуть навіть завдати шкоди історичним пам’яткам.
Столичні комунальні служби послідовно проводять роботи з “розконсервації” культурних пам’яток, які були тимчасово захищені на початку повномасштабного вторгнення. Сьогодні черга дійшла до одного з найвідоміших символів Києва – пам’ятника Лесі Українці. Як інформує Департамент культури КМДА, демонтаж захисних споруд вже розпочато.
“На початковому етапі агресії, коли виникла нагальна потреба захистити наші пам’ятки від уламків та вибухових хвиль, використання модульних конструкцій та мішків з піском було виправданим кроком. Однак, враховуючи понад чотири роки війни, характер загроз суттєво змінився. Відповідно, змінилися й підходи до збереження культурної спадщини”, – зазначив Сергій Анжияк, директор Департаменту культури.
Він наголосив, що наразі ворог дедалі частіше використовує потужні балістичні ракети та інші засоби ураження, здатні руйнувати навіть залізобетонні споруди. У таких умовах традиційні захисні конструкції, зведені з модульних елементів та мішків з піском, вже не можуть гарантувати належного рівня безпеки. Більше того, вони самі можуть стати джерелом додаткових пошкоджень для пам’ятників у разі потужних вибухів. На жаль, на сьогодні не існує сертифікованих захисних систем, які б забезпечували ефективну оборону монументів від сучасних видів озброєнь.
Крім того, тривале перебування пам’ятників під навісами спричинило інші проблеми. Усередині захисних конструкцій накопичується надмірна волога, мішки з піском руйнуються, а відсутність належної циркуляції повітря створює сприятливі умови для розвитку грибків та біологічних уражень. Особливо вразливими до таких процесів є пам’ятки, виготовлені з мармуру та інших натуральних матеріалів.
“На сьогоднішній день, справжній захист пам’ятника полягає не в його ізоляції, а в постійному моніторингу його технічного стану. Це означає своєчасне проведення профілактичних заходів та реставраційних робіт. Саме такий підхід дозволить нам максимально зберегти нашу культурну спадщину в умовах війни”, – підкреслив Сергій Анжияк.
Додаткова інформація
За словами директора Департаменту культури, процес “розконсервації” пам’ятників набирає обертів. Раніше вже було відкрито монумент княгині Ользі, а також завершено необхідні роботи з очищення та технічного обслуговування пам’ятника Миколі Лисенку.
Після завершення робіт біля пам’ятника Лесі Українці, планується також розкрити пам’ятник засновникам Києва, що розташований у Наводницькому парку.
Порада від АіФ UA:
Ця новина свідчить про проактивний підхід міської влади до збереження культурної спадщини Києва. Демонтаж неефективних захисних споруд та перехід до більш сучасних методів догляду за пам’ятниками є важливим кроком для їхнього довгострокового збереження, особливо в умовах війни. Це дозволить киянам та гостям міста знову насолоджуватися красою історичних монументів.