## Нова Стратегія України: Від Ударів по НПЗ до Системного Руйнування Російської Економіки
Україна кардинально змінила свій підхід до завдавання далекобійних ударів по території росії. Якщо попередній етап зосереджувався на руйнуванні нафтопереробних заводів та паливної інфраструктури, що мало на меті викликати паливну кризу, то тепер українська стратегія спрямована на глибинне руйнування економіки, яка живить російську армію.
Сортувальний центр Wildberries у рязані після ураження українськими БпЛА
На сьогоднішній день українська стратегія розширилася, охоплюючи не лише енергетичний сектор, але й логістику, фінансову систему та підприємства, що безпосередньо підтримують російський військово-промисловий комплекс. Йдеться про системний підрив спроможності ворога вести агресивну війну.
Наслідки ударів по НПЗ: дефіцит пального та зростання цін у росії
Від початку року українські сили уразили понад 15 російських нафтопереробних заводів. Деякі з них зазнали багаторазових ударів і повністю припинили свою діяльність. Географія уражень включає навіть ті НПЗ, що розташовані на відстані понад 2000 кілометрів від українського кордону. Триваючі атаки на російську нафтопереробну галузь вже призвели до відчутного зростання цін на пальне та його дефіциту на території агресора.
За даними розвідки, з 1 по 10 липня середньозважена ціна бензину АІ-92 на російських автозаправних станціях сягнула 64,5 рубля за літр, що становить 20% зростання порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Згідно з наданою інформацією, у липні видобуток бензину в росії знизився приблизно до 71,5 тисячі тонн на добу. В той же час, середньодобовий попит у літній період сягає близько 110 тисяч тонн. Це означає, що задовольняється лише близько 65% потреб, а розрахунковий дефіцит становить приблизно 38,5 тисячі тонн на добу, або 35% загального внутрішнього споживання. Усе це свідчить про підготовку кремля до тривалого стану кризи, а не до її подолання.
Крім нафтопереробних заводів, під удари потрапили також танкери, що діяли у Каспійському та Чорному морях.
Еволюція українських ударів: від масованих до високоточних
Як повідомляє Financial Times, Україна зміщує фокус своїх далекобійних атак. Замість широких ударів по нафтопереробних заводах, тепер пріоритет надається високоточним атакам на критично важливі компоненти, відновлення яких є найбільш складним. Українські військовослужбовці, оператори безпілотників та фахівці з енергетики, спілкуючись із виданням, зазначають, що метою стало не просто спричинити пошкодження чи займання, а вивести об’єкти з ладу на максимально тривалий термін.
Один із представників українського підрозділу, що здійснює глибокі удари, підкреслив, що стратегія є “ретельно таргетованою та скоординованою”, і повністю відповідає концепції системної війни.
Перед кожною операцією підрозділи отримують консультації від інженерів та енергетичних експертів, які визначають найбільш вразливі елементи виробничих процесів.
“Інженери та експерти вказують підрозділам дронів, куди саме слід бити: “ось по цих трубопроводах, або по цій трубі, вдарити тут – у цьому просторі, або по цій частині з’єднання обладнання, або по цьому блоці”, – цитує одного з операторів видання.
Виконувач обов’язків міністра оборони Євгеній Хмара повідомив, що спільно з головнокомандувачем Михайлом Драпатим ведеться робота над планами щодо перенесення бойових дій на територію агресора.
“Ціль залишається незмінною – технологічна перевага нашої армії над російським ворогом та максимальне збереження людських життів завдяки технологічним інноваціям. Ми маємо масштабувати те, в чому вже досягли успіху: deep strike та middle strike, НРК (нанесення ракетних ударів) та інші рішення, які зберігають життя воїнів та ефективніше знищують противника”, – зазначив він.
Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк пояснив, що Україна більше не розглядає окремі заводи як самостійні цілі.
“Ми розглядаємо росію як систему. Розуміння цієї системи дозволяє виявити критичні точки, де ефект буде значно суттєвішим”, – прокоментував він для FT.
Саме тому українські планувальники аналізують взаємозалежність між нафтопереробними заводами, електропідстанціями, транспортною інфраструктурою та експортними маршрутами. Після ударів повторно атакуються ті самі об’єкти ще до завершення їх ремонту.
Наступний етап: тиск на фінансову систему росії
За словами Дениса Штілермана, головного конструктора та співвласника української компанії Fire Point, яка спеціалізується на далекобійних дронах FP-1 (здатних вражати цілі на відстані понад 3000 км) та ракетах Flamingo, Україна вже досягла значних результатів ударами по нафтовій інфраструктурі.
“Мені здається, це комплекс заходів, який зараз має бути реалізований. Ми вже чинимо потужний тиск. Коли бак бензину в Москві коштує в 3,5 рази дорожче, ніж раніше, і коли людям доводиться стояти в чергах, щоб заправити свої автівки, це вже є певним результатом”, – зазначив він в інтерв’ю Дмитру Гордону.
Водночас Штілерман переконаний, що цього недостатньо. Якщо першою ланкою української стратегії став паливно-енергетичний комплекс, то наступним етапом, на його думку, має стати фінансова система росії.
“Зараз нам необхідно завдати удару по Wildberries та Ozon, це надзвичайно важливо. Це спричинить крах банківської системи, оскільки ці компанії є одними з найбільших позичальників”, – пояснив він.
За словами Штілермана, Wildberries є одним із провідних корпоративних позичальників у росії, а російський державний банк ВТБ активно інвестував у розвиток цього маркетплейсу.
“У ВТБ і так були фінансові труднощі, а тепер трильйони рублів кредитів можуть бути втрачені безповоротно. Це може призвести до краху другого за величиною банку в росії. І це необхідно продовжувати”, – переконаний головний конструктор Fire Point.
Його слова знаходять підтвердження у фінансових показниках самого ВТБ. Банк вже повідомив про погіршення результатів: чистий прибуток за перше півріччя виявився майже на 20% нижчим за прогнозований, а очікування на другу половину року також були суттєво переглянуті в бік зниження. Крім того, банк вже розпочав обмеження доступу вкладникам до коштів.
Руйнування логістичних ланцюгів – новий пріоритет
Окрім фінансової складової, українські атаки все частіше спрямовуються на руйнування логістичних ланцюгів постачання.
За словами Дениса Штілермана, маркетплейси відіграють ключову роль не лише для цивільної економіки, але й для забезпечення військового виробництва.
“Не секрет, що значна частина дронів виробляється росією на тимчасово окупованих територіях. Було надзвичайно важливо припинити ці канали постачання. Це все є порушенням логістики. Це дуже перспективні ідеї. І потрібно продовжувати підтримувати дефіцит бензину, нарощувати його постійно, і продовжувати тиснути на всі виявлені слабкі сторони”, – наголосив він.
Схожу логіку описує і командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді, за даними FT. За його словами, атаки на НПЗ є частиною ширшої кампанії з руйнування мереж, що підтримують воєнні зусилля росії — від нафтового експорту, який фінансує армію, до логістичних маршрутів постачання військ на фронті.
“Мета чітка: 1) знищити джерела, що фінансують війну путіна (нафтова торгівля), і 2) (знищити) військово-промисловий комплекс, що постачає окупаційну армію зброєю”, – зазначив він.
За словами “Мадяра”, після систематичного знищення російських засобів ППО, радіолокаційних станцій та комплексів радіоелектронної боротьби, подальше планування ударів стає “питанням чистої математики”, коли враховуються обсяги виробництва, внутрішнього споживання, експорту та логістики.
Наслідки ударів у десятки разів перевищують витрати на їх здійснення
Євгеній Хмара, виконувач обов’язків міністра оборони, наголошує, що головним критерієм ефективності українських далекобійних операцій є не кількість уражених об’єктів, а співвідношення вартості удару до економічних втрат, яких він завдає росії.
“Українські далекобійні удари по російській нафтовій інфраструктурі та інноваційні дронові кампанії спрямовані на те, щоб завдати росії збитків, які значно перевищують витрати України на їх реалізацію”, – пояснив він в інтервʼю Loomered.
За словами Хмари, Україна прагне досягти такого співвідношення, коли вартість проведення операції становитиме лише близько 2% від економічних збитків, яких вона завдає ворогу.
В.о. міністра зазначив, що саме за таким принципом планувалася і операція “Павутина” – масштабна атака безпілотників на російську стратегічну авіацію, яку здійснив підрозділ, яким він раніше командував. Тоді завдяки ударам далекобійними дронами вдалося знищити або пошкодити 41 літак окупантів.
Україна все більше переходить від війни на виснаження до війни економічних коефіцієнтів, коли кожен удар має змушувати росію витрачати у десятки разів більше на ліквідацію наслідків, ремонт та підтримку функціонування власної військової економіки.
Перехід війни в економічну площину
Описаний підхід свідчить про те, що Україна поступово переходить до нової моделі ведення війни. Її метою стає не стільки фізичне знищення окремих військових чи промислових об’єктів, скільки руйнування економіки, яка дозволяє росії продовжувати агресію.
Точкові удари по критичних вузлах енергетичної інфраструктури, повторне ураження відремонтованих об’єктів, створення дефіциту пального, руйнування логістики та потенційний тиск на найбільші маркетплейси й банківський сектор є елементами єдиної стратегії. Її логіка проста: кожна українська операція має коштувати значно дешевше, ніж наслідки, які вона створює для економіки та ВПК росії, а також можливості кремля фінансувати війну.
Порада від АіФ UA: Ця інформація показує, як Україна адаптує свої військові стратегії, фокусуючись не лише на військових цілях, а й на підриві економічної потужності ворога. Це може мати довгострокові наслідки для здатності росії продовжувати війну. Знання про такі процеси допомагає краще розуміти глобальну безпекову ситуацію.