## Податкова драма авіакомпаній: чи правомірно БЕБ переслідує бізнес за лізинг?
Висновки Державної податкової служби (ДПС) за результатами перевірок є надзвичайно важливим доказовим елементом у справах, де авіакомпанії підозрюються у несплаті податків через механізми міжнародного лізингу. Ігнорування цих висновків без вагомих нових доказів може поставити під сумнів законність та обґрунтованість кримінальних проваджень. Про це розповів адвокат Ігор Куликов, який спеціалізується на кримінальному праві, в ексклюзивному коментарі для УНН.
Кримінальні справи проти українських авіакомпаній: новий підхід БЕБ
Бюро економічної безпеки (БЕБ) розпочало низку кримінальних проваджень проти ряду українських авіаперевізників. За версією слідчих, щонайменше п’ять компаній, включаючи МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”, повинні були сплатити додатковий 15% податок на доходи нерезидентів за лізингові операції з повітряними суднами. БЕБ інтерпретує лізингові платежі як роялті, а літаки та вертольоти розглядає як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Цей підхід почав активно застосовуватися БЕБ після 2024 року, коли один із попередніх керівників ДПС опублікував статтю з пропозицією оподатковувати лізингові платежі від нерезидентів як роялті. Згідно з даними податківців, з 2017 по 2023 роки українські компанії виплатили нерезидентам 13,1 мільйона гривень лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% податку на роялті в Україні.
Після отримання аналітичних висновків від представників ДПС щодо п’яти авіакомпаній, які, за словами представників галузі, стали підґрунтям для відкриття кримінальних проваджень, слідчі БЕБ, як зазначають експерти, часто не беруть до уваги чинні міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування. Важливо пам’ятати, що ратифіковані Верховною Радою міжнародні договори мають вищий пріоритет над національним законодавством. Ці угоди визначають юрисдикцію та ставки оподаткування доходів нерезидентів. Тому, на думку експертів, автоматичне нарахування 15% податку в Україні без урахування положень конкретної міжнародної конвенції є вельми спірним.
Слід також зазначити, що норми українського податкового законодавства щодо оподаткування лізингу не зазнавали суттєвих змін протягом десятиліть. Більше того, за даними ДПС, більшість авіакомпаній вже пройшли податкові перевірки. Лише в одному випадку було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу; решта перевірок не виявили подібних проблем.
“За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – підтвердила заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення ДПС Вікторія Касьян.
Незважаючи на це, відсутність масових порушень не зупинила БЕБ від відкриття кримінальних справ проти щонайменше п’яти авіаперевізників. Компанії намагаються змусити сплатити додаткові 15% податку на роялті за останні сім років, тобто ретроспективно.
Роль податкових перевірок як доказу
“Результати комплексних документальних перевірок ДПС є надзвичайно важливим доказом, який орган досудового розслідування зобов’язаний належним чином оцінити. Ігнорування таких висновків без наявності нових доказів або нових обставин може ставити під сумнів обґрунтованість кримінального переслідування”, – наголосив адвокат Ігор Куликов.
За словами юриста, необхідно чітко розмежовувати податкові правовідносини та кримінальне провадження. Формально, БЕБ не пов’язане висновками податкових перевірок таким чином, щоб вони автоматично забороняли відкриття кримінального провадження. Однак, результати документальних перевірок є вагомим доказом, який слідчі зобов’язані ретельно оцінити, пояснив він.
Адвокат звернув увагу на те, що якщо протягом багатьох років податкова служба перевіряла авіаперевізників, аналізуючи питання оподаткування міжнародного лізингу повітряних суден, і не виявляла жодних порушень, це свідчить про те, що компанії діяли відповідно до офіційної адміністративної практики застосування податкового законодавства.
Він також підкреслив, що саме по собі інше тлумачення положень міжнародних договорів чи норм Податкового кодексу України не означає автоматичної наявності складу злочину в діях авіаперевізників.
“Якщо йдеться про питання кваліфікації лізингових платежів як роялті чи як плати за використання транспортного засобу, то насамперед виникає податковий спір щодо правильності застосування норм права, а не очевидний факт умисного ухилення від сплати податків”, – зазначив юрист.
Правова визначеність: основа верховенства права
Ігор Куликов також наголосив на важливості принципу правової визначеності, який є ключовим елементом верховенства права. Якщо податкове законодавство не змінювалося роками, а контролюючий орган під час перевірок не висував претензій до обраної моделі оподаткування, то будь-яка зміна державного підходу “заднім числом” повинна бути належно обґрунтована.
За словами юриста, це стосується і застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Саме їхнє тлумачення визначає, чи можуть платежі за операційний лізинг повітряних суден розглядатися як роялті. Якщо ж положення конвенцій та висновки експертів свідчать про протилежне, то, на його думку, це щонайменше складний правовий спір, а не очевидний злочин.
БЕБ: головне завдання – довести склад злочину
Крім того, Куликов підкреслив, що для притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності недостатньо лише іншого бачення порядку оподаткування.
“Необхідно довести всі елементи складу злочину, зокрема наявність прямого умислу, усвідомлення протиправності своїх дій та бажання ухилитися від виконання податкового обов’язку. Якщо підприємства діяли відкрито, відображали всі операції у бухгалтерському та податковому обліку, проходили перевірки ДПС без зауважень і застосовували підхід, який тривалий час не заперечувався державою, то доведення такого умислу виглядатиме значно складнішим”, – зазначив юрист.
Підсумовуючи, адвокат наголосив: хоча відсутність претензій з боку ДПС не позбавляє БЕБ права розпочинати кримінальні провадження, висновки податкових перевірок є вагомим доказом на користь платника податків і мають бути обов’язково враховані при оцінці законності кримінального переслідування.
“Якщо кримінальні провадження ґрунтуються виключно на новому тлумаченні тих самих норм права, які протягом багатьох років застосовувалися однаково і не змінювалися законодавцем, то виникають обґрунтовані питання щодо дотримання принципів правової визначеності, законності та недопустимості криміналізації звичайного податкового спору”, – резюмував Куликов.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для власників та керівників авіакомпаній, а також для всіх, хто працює в цій галузі. Вона підкреслює необхідність ретельного аналізу висновків податкових перевірок та міжнародних договорів при веденні лізингових операцій. Також це нагадування про те, що правова визначеність та послідовність у застосуванні законодавства є ключовими принципами верховенства права, які можуть захистити бізнес від необґрунтованих кримінальних переслідувань.