## 46 понівечених захисників: Доля тих, хто пережив пекло Оленівки, залишається невизначеною **46 українських військовополонених, які дивом вижили після жорстокого теракту в Оленівці, досі перебувають у російському полоні, позбавлені належної медичної допомоги. Їхні рідні з невимовним болем закликають українську владу до негайних та рішучих дій, повідомляючи про нелюдські тортури та фальсифіковані судові вироки.**
Понад чотири роки минуло від жахливого теракту в Оленівці, а 46 українських військових, які зазнали важких поранень під час вибуху в так званому “бараці №200”, досі залишаються у заручниках російського режиму. Вони позбавлені кваліфікованої медичної допомоги та перебувають під постійною загрозою сфабрикованих обвинувачень. Таку інформацію 28 липня на пресконференції озвучили представниці громадської організації “Спільнота Оленівки”, яка об’єднує родини загиблих та поранених захисників Маріуполя. Організація закликає найвище керівництво держави до вжиття рішучих кроків.
Близькі українських бранців отримали нові свідчення щодо їхнього стану та умов утримання, і наполегливо звертаються до Президента України з проханням про дієву допомогу.
46 скалічених захисників: чому обмін поранених стоїть на місці
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року, коли стався вибух у “бараці №200”, там перебувало 193 українські військовослужбовці. Внаслідок теракту загинули 48 захисників. Російська сторона згодом оприлюднила список, до якого внесла 71 важкопораненого полоненого. На жаль, троє з них померли дорогою до медичних закладів, а 69 отримали госпіталізацію.
За всі наступні роки з цього офіційно визнаного росією списку важкопоранених вдалося визволити лише 23 особи. Доля ще 46 покалічених воїнів залишається трагічною – вони п’ятий рік перебувають у російському полоні, а їхній стан здоров’я невпинно погіршується.
Як зазначила Анна Лобова, представниця ГО “Спільнота Оленівки”, твердження про те, що Росія нібито не віддає цих військових, вважаючи їх важливими свідками воєнного злочину, є хибним. Вона підкреслила:
Ці люди (військові, які пережили вибух у бараку в Оленівці) не пам’ятають нічого, крім того, що лягали спати, а прокинулися від поранень чи від жахливого полум’я. Вони мають типові поранення і абсолютно нічого не пам’ятають. Вони — не свідки, вони – головні жертви.
– сказала вона.
Пані Лобова наголосила, що полонені з Оленівки є скаліченими, і втрачений час неможливо повернути. Навіть найскладніші операції вже не зможуть повернути поранених захисників Маріуполя до повноцінного життя.
Крім того, дружина одного з військовополонених додала:
“Ствердження, що росіяни нікого не віддають, спростовується тим, як повертали 193 полонених із Чечні. Наших же скалічених хлопців, яких у рази менше, роками не обмінюють”.
Зауважимо, що, за даними громадської організації, загалом із 193 осіб, які перебували в бараку №200, на сьогодні вдалося звільнити 49 людей (враховуючи тих, хто перебував у штрафному ізоляторі). Імена ще 12–13 бранців досі залишаються невстановленими.
Хто формував списки на “барак смерті”: нові свідки та дані для СБУ
Родини полонених висловили обурення тим, що змушені самостійно вести розслідування цієї трагічної події.
Представники громадської організації розповіли, що виявили публічні свідчення колишнього військовополоненого, який підтвердив: списки на переведення бранців до “бараку №200” готували заздалегідь і коригували. Згідно з цими даними, списки начальнику колонії безпосередньо передавав колишній український військовополонений, який утримувався в бараках №7–8 і брав участь в їх облаштуванні.
Усі нові матеріали та зібрані дані у цій справі родини полонених вже передали до Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора.
Ми, як родини військовополонених, які постраждали від вибуху в Оленівці, є потерпілими у відкритих кримінальних провадженнях. Попри це, протягом чотирьох років ми змушені самостійно шукати нову інформацію, встановлювати обставини трагедії та знаходити свідків.
– заявила представниця ГО “Спільнота Оленівки” Анастасія Гондюл.
“Стоячий режим”, гниючі ноги та 38 сфабрикованих вироків: в яких умовах живуть бранці з Оленівки
Становище тих, хто вижив в Оленівці, є катастрофічним. Бранців тримають в умовах повної інформаційної ізоляції, без права на листування чи передачі. Крім того, країна-агресор масово фабрикує проти них кримінальні справи за статтею 205 Кримінального кодексу РФ – “тероризм”.
Як повідомила Марія Климик, співкерівниця Департаменту захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ), наразі відомо про десятки сфальсифікованих проваджень. За її словами:
За нашими даними, з “бараку 200” тих, хто ще перебуває в полоні, засуджено або щодо них триває судова справа стосовно 38 “азовців”. Але ми знаємо, що є ще багато закритих справ, оскільки Росія приховала свої судові реєстри. Практично щодо кожного військовополоненого триває кримінальне переслідування – декому вже вручили третю справу. Вони (полонені українські військові) розкидані майже по всій території Росії. Є навіть заочні вироки по “бараку 200” тим, кого звільнили ще у вересні 2022 року.
– заявила Климик.
Дружини захисників також поділилися жахливими подробицями про стан здоров’я своїх чоловіків. Вони розповідають, що бранців тримають у суворому “стоячому режимі” – сидіти дозволяють лише тричі на день під час прийому їжі, по 20 хвилин. Через це люди з незагоєними ранами та уламками в хребті страждають від набряків і гниття ніг.
Мого чоловіка готували до судів у Пермському краї. У полон він потрапив вже з важким пораненням після боїв за Маріуполь, а в Оленівці отримав друге. Уламок досі залишається у нього в хребті. Їм дозволяють сидіти тричі на день по 20 хвилин під час їжі – решту часу вони стоять. У нього ноги сині та набряклі. Вони тримаються там лише завдяки надії, що за них борються і їх чекають.
– розповіла Анастасія Гондюл.
Анна Лобова додала, що захисники Маріуполя потрапили в полон після надзвичайно жорстоких боїв та тривалої блокади на “Азовсталі”.
Це нестерпно, коли ми не можемо знайти рішення для їхнього порятунку. У них “стоячий режим”, у них гниють ноги – і у молодих, і у літніх. Морально, психологічно люди там вже втрачають надію.
– сказала Лобова.
Вбивство військовополонених в Оленівці: що потрібно знати про цей злочин росії
Трагедія, що сталася у Волноваській виправній колонії № 120 поблизу окупованого російськими військами селища Оленівка на Донеччині, є одним із найцинічніших і найжорстокіших воєнних злочинів Російської Федерації проти українських військовополонених.
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року внаслідок спланованого підриву барака загинули щонайменше 53 українські захисники, переважно бійці окремого загону спеціального призначення “Азов”, яких вивели з території заводу “Азовсталь”. Понад 130 воїнів отримали важкі поранення, каліцтва та термічні опіки. Зібрані протягом років матеріали міжнародних організацій та українських слідчих органів дозволяють відтворити повну картину цього злочину, спростовуючи маніпуляції країни-агресорки.
За даними розслідувань, підриву передувала ретельна підготовка з боку окупаційної адміністрації. За день до трагедії українських військовополонених масово та за прямою вказівкою керівництва установи перевели до окремо розташованої будівлі в промзоні колонії – так званого “барака № 200”.
Як встановило Управління Верховного комісара ООН з прав людини, безпосередньо перед вибухом російська охорона колонії вжила надзвичайних заходів безпеки. Наглядачі змінили та перенесли свої спостережні пости, одягли засоби індивідуального захисту, зокрема бронежилети та шоломи, а також відійшли на безпечну відстань від приміщення, де утримували бранців. Це свідчить про те, що окупанти заздалегідь володіли інформацією про майбутній вибух і свідомо готували пастку для беззбройних людей.
Одразу після теракту Міністерство оборони РФ поширило дезінформацію про те, що колонія нібито зазнала обстрілу з боку Збройних Сил України з використанням американських реактивних систем залпового вогню HIMARS. Таким чином, кремль намагався перекласти провину за загибель полонених на українську сторону та дискредитувати постачання західного озброєння ЗСУ.
Проте ретельний аналіз доказів повністю спростував російську пропаганду. Офіційні звіти Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердили, що вибух не був спричинений ракетою HIMARS. Фахівці ООН детально вивчили характер руйнувань будівлі, стан даху, стін та віконних прорізів, а також розташування та пошкодження двоярусних ліжок усередині. На місці події повністю відсутня воронка, яка обов’язково утворюється при влучанні важкого реактивного боєприпасу.
Крім того, аналіз доступних фото- та відеоматеріалів показав, що боєприпас проник через дах за траєкторією зі сходу на захід, або ж детонація сталася безпосередньо всередині барака. Експерти ООН також наголосили, що російська сторона свідомо скомпрометувала місце злочину, не забезпечивши його недоторканність для незалежного розслідування та допустивши туди кремлівських пропагандистів раніше за експертів.
Наразі Офіс Генерального прокурора України здійснює досудове розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством. На основі проведених комплексних судових вибухотехнічних та балістичних експертиз слідчі встановили, що вибух стався після застосування росіянами реактивного термобаричного гранатомета або детонації заздалегідь закладеного термобаричного вибухового пристрою.
Паралельно Служба безпеки України повідомила про підозри колишньому керівництву Оленівської колонії. Окупаційній адміністрації інкримінують не лише системні катування полонених, а й свідоме затягування евакуації та ненадання невідкладної медичної допомоги пораненим воїнам безпосередньо після вибуху, що призвело до збільшення кількості жертв.
Зі свого боку, Рада Європейського Союзу запровадила санкції проти осіб, відповідальних за порушення прав людини та злочини в Оленівській колонії, офіційно закріпивши відповідальність керівництва установи за загибель бранців.
Російська Федерація протягом усього часу чинила опір проведенню об’єктивного міжнародного розслідування. Представникам Міжнародного комітету Червоного Хреста, попри численні офіційні вимоги та норми Женевських конвенцій, так і не надали доступу до місця трагедії та поранених військовополонених.
Аналогічно закінчилася і спроба організації незалежної інспекції під егідою Організації Об’єднаних Націй. У серпні 2022 року Генеральний секретар ООН оголосив про створення Спеціальної місії зі встановлення фактів в Оленівці. Втім, вже у січні 2023 року місію змушені були розформувати через відсутність гарантій безпеки для експертів та категоричну відмову російської сторони надати доступ на територію колонії.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для суспільства та родичів українських військовополонених. Вона висвітлює критичну ситуацію з наданням медичної допомоги нашим захисникам у російському полоні та закликає до активних дій з боку української влади та міжнародних організацій. Рідним загиблих і поранених військових надає актуальні дані для боротьби за своїх близьких.