Реакція світової спільноти: Радбез ООН засудив нову хвилю атак РФ на українську інфраструктуру
На екстреному засіданні Ради Безпеки ООН, скликаному за ініціативи України, дипломати висловили рішуче засудження недавніх російських обстрілів цивільної інфраструктури, а також цілеспрямованих атак на портові об’єкти та цивільні судна у Чорному морі. Особливу тривогу викликає зростання кількості жертв серед мирного населення та потенційна загроза глобальній продовольчій безпеці.
На засіданні Ради Безпеки ООН, що відбулося за ініціативи офіційного Києва, дипломати та представники Секретаріату ООН висловили рішуче засудження нещодавньої хвилі російських ударів по цивільній інфраструктурі України, систематичних нападів на чорноморські порти та цивільні судна, а також руйнування дипломатичних представництв.
УНН зібрав ключові тези, що прозвучали під час обговорення.
Масовані удари по містах та зростання жертв серед цивільного населення
Засідання Ради Безпеки ООН розпочалося з детальної доповіді Кайоко Гото, очільниці Департаменту ООН з політичних питань. Вона звернула увагу на катастрофічне зростання кількості жертв серед мирного населення України внаслідок російських масованих атак із застосуванням ракет та безпілотників.
З моменту нашого останнього засідання Ради Безпеки 9 липня, внаслідок повітряних атак Російської Федерації по всій Україні загинула понад 170 цивільних осіб, ще 1028 отримали поранення. Пошкоджень зазнали житлові будинки, дитячі садки, супермаркети та логістичні склади. Лише в липні у Києві загинули щонайменше 56 цивільних осіб, а 232 отримали поранення.
– заявила вона.
Кайоко Гото також повідомила, що Управління Верховного комісара ООН з прав людини від початку повномасштабного вторгнення зафіксувало понад 16 тисяч загиблих та понад 90 тисяч поранених.
Вона підкреслила, що міжнародне гуманітарне право суворо забороняє будь-які атаки на цивільне населення та об’єкти життєзабезпечення.
Ці атаки є неприйнятними і мусять припинитися. Організація Об’єднаних Націй засуджує подібні дії, де б вони не відбувалися.
– підсумувала Гото.
Удар по консульству Латвії у Слов’янську та атаки на дипломатичні установи
Окремою гострою темою засідання став цілеспрямований російський удар керованими авіабомбами (КАБ) по місту Слов’янськ, внаслідок якого було зруйновано будівлю колишнього почесного консульства Латвії. Також обговорювалися атаки на склади міжнародних гуманітарних організацій.
Представниця Латвії при ООН, Саніта Павлута-Десландес, виступила із заявою, в якій засудила дії агресора та підкреслила незламність українського народу.
Своєю чергою, представниця Данії, Христина Маркус Лассен, під час виступу також відзначила руйнування Росією дипломатичних та гуманітарних об’єктів.
Ми знаємо, що внаслідок ударів по Слов’янську було пошкоджено приміщення консульства Латвії. Ми висловлюємо свою солідарність як Латвії, так і, безумовно, Україні. Були завдані удари по приміщеннях, які використовувалися програмами ООН, та по складах міжнародних організацій у Києві. У цих випадках, без винятків, немає жодних підстав для ударів по цивільних об’єктах у густонаселених районах. Такі дії є кричущим порушенням міжнародного гуманітарного права. Всі винні мають бути притягнуті до відповідальності.
– заявила дипломатка.
Продовольчий терор: обстріли портів, цивільних суден та складів
Представники ООН та дипломати звернули особливу увагу на цілеспрямоване знищення Росією портової та аграрної інфраструктури України на Чорному морі та Дунаї, що призвело до зростання світових цін на продукти харчування приблизно на 20% (приблизна вартість у гривні склала б від 700 до 1000 грн за залежністю від групи продуктів, курс валют на 2026 рік може змінюватись).
Нагадаємо, що протягом кількох днів під удар російських військ потрапили порти Одеси, Чорноморська, Ізмаїла та Миколаєва, а також цивільні кораблі під прапорами Гвінеї-Бісау та Республіки Того з екіпажами з Сирії та Індії. Крім того, ворог знищує аграрні поля та склади Всесвітньої продовольчої програми (ВПП ООН).
Наслідки російської агресії виходять далеко за межі України. Навмисні атаки Росії завдають удару по продовольчій безпеці всього світу… 17 липня склад Всесвітньої продовольчої програми зазнав чотирьох ударів за одну добу. Це не збіг: Світова продовольча програма зареєструвала понад 18 подібних нападів.
– підкреслив представник Латвії.
Представник Франції, у свою чергу, підтвердив, що дії РФ створюють загрозу голоду в найбідніших регіонах планети:
“Москва продовжує і навіть посилює свою політику масованих авіаційних атак, завдаючи ударів без розбору по цивільних зонах за допомогою дронів і балістичних ракет… Внаслідок ударів по інфраструктурі причорноморських портів та цивільних суднах гинуть не лише цивільні особи, але й ставиться під загрозу продовольча безпека мільйонів людей”, — зазначив французький дипломат.
Ядерна небезпека навколо ЗАЕС та гуманітарне реагування
Виконувачка обов’язків заступника Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань, Індріка Ратватте, звернула увагу на критичний стан Запорізької АЕС, яка за останні три місяці 10 разів повністю втрачала зовнішнє електропостачання через обстріли. Також обговорювалася розробка зимового плану допомоги Україні.
Після цього учасники засідання закликали Україну та Росію до негайного, безумовного припинення вогню та відновлення миру відповідно до Статуту ООН і міжнародного права.
Зокрема, це зробив заступник постійного представника США при ООН, Ден Негреа.
Військового вирішення цієї війни не існує. І Україна, і Росія мають повернутися за стіл переговорів. Пролито надто багато крові. Через цю війну світ платить надто високу ціну. Вона має закінчитися. Сполучені Штати залишаються готовими відігравати конструктивну роль у досягненні цього результату та сприяти переговорам між Москвою і Києвом. Наша відданість миру в Україні є непохитною.
– підкреслив Негреа.
Як Росія відповіла на звинувачення української сторони
Позицію РФ на засіданні Радбезу представила в.о. постійного представника Росії в ООН, Анна Євстигнєєва.
Дипломатка розпочала з дзеркальних звинувачень. За її словами, українські військові нібито:
- Вдарили дронами у Брянській області РФ по автобусу, що перевозив дітей із Білорусі;
- Атакували житловий будинок у місті Керч (анексований Росією у 2014 році Крим), де постраждали діти;
- У Ростові-на-Дону атакували центр для перебування безхатьків;
- Поцілили у дитячу базу відпочинку;
- Скерували ударні БПЛА по кареті “швидкої допомоги” у Горлівці (окупована ЗС РФ територія Донецької області) тощо.
Своєю чергою, відповідаючи на звинувачення української сторони, Євстигнєєва вдалася до пропагандистських кліше. За її словами, російські військові не завдають ударів по цивільній забудові в українських містах. Вони нібито атакують підприємства ВПК, які українська влада навмисно розміщує у густонаселених районах міст, прикриваючись мирними мешканцями.
Подібним чином в.о. постійного представника РФ в ООН намагалася виправдати удар російських військових по Київщині, де проводилася виставка зброї. Крім того, Євстигнєєва “пояснила” причини дронових та ракетних атак росіян по терміналах та відділеннях “Нової пошти”. За її версією, український поштовий оператор допомагає “доставляти товари подвійного призначення” і тому став для російських військових “законною ціллю”.
Наостанок російська дипломатка вчергове заявила про примусову мобілізацію в Україні та використала для ілюстрації своєї тези інцидент у Львові: там у Сихівському районі на початку липня група цивільних напала на представників ТЦК. Євстигнєєва назвала заворушення “кроком відчаю” та “судом Лінча” й завершила свій виступ твердженням, що Кремль не збирається згортати бойові дії проти України й “досягатиме мети СВО” й надалі.
На це різко відреагувала представниця Великої Британії в Радбезі ООН. Вона зазначила, що Росія намагається поставити знак рівності між своїми масованими ударами по українських містах, окупацією територій і діями України з захисту від агресії.
Росія прагне провести паралель між безперервними бомбардуваннями українських міст, незаконною та жорстокою окупацією української території та зусиллями України щодо самозахисту. Але еквівалентності немає. Вторгнення Росії є порушенням міжнародного права.
– поставила крапку у дискусії дипломатка.
Контекст
20 липня 2026 року Україна подала запит на екстрене засідання Радбезу ООН у зв’язку з російськими обстрілами цивільних суден у Чорному морі. Її підтримали Франція, Велика Британія, Данія, Греція та Латвія.
За словами в.о. очільника МЗС України, Андрія Сибіги, приводом для такої вимоги стала ситуація, коли російські військові атакували щонайменше три цивільні кораблі у портах у Чорному морі. Тоді загинули та постраждали десятки членів екіпажу.
“Сьогодні жодне судно не пройшло через український морський коридор у Чорному морі — саме в розпал жнив. Це навмисний економічний і гуманітарний терор. Мільйони сімей в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці можуть зіткнутися зі зростанням цін та голодом, якщо цей терор продовжиться”, – написав в.о голови профільного міністерства на своїй сторінці у соцмережі Х 22 липня.
Того ж дня стало відомо, що російська армія дроном вдарила по балкеру Golden Rose в Чорному морі. Рятувати членів екіпажу були змушені українські військові. Завдяки їхній злагодженості та оперативній реакції, тяжких поранень та смерті вдалося уникнути 16 чоловікам. Усі вони – громадяни інших держав.
А кількома днями раніше – 19 липня – російські військові атакували судно під прапором Гвінеї-Бісау. Жертв уникнути не вдалося, загинуло шестеро членів екіпажу, двоє чоловіків отримали поранення.
Крім того, 13 липня росіяни вдарили по торговому судну під прапором Республіки Того. У результаті троє людей загинули, а п’ятеро – отримали поранення.
Нагадаємо
Дещо раніше, у червні 2026 року, Україна скликала Радбез ООН через атаки РФ на міста та Києво-Печерську лавру.
Порада від АіФ UA: Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння глобальних наслідків війни. Вона демонструє, як конфлікт в Україні впливає на продовольчу безпеку у світі, і підкреслює необхідність консолідованих міжнародних зусиль для захисту цивільного населення та критичної інфраструктури.