Відновлення авіасполучення: готовність летовищ та загрози для українських перевізників
Міжнародні аеропорти “Львів” імені Данила Галицького та “Бориспіль” готові до возобновлення авіаперельотів. За словами міського голови Львова Андрія Садового, відновлення операційної діяльності може зайняти всього кілька тижнів з моменту усунення безпекових ризиків. Однак, паралельно з цими обнадійливими новинами, українські авіакомпанії б’ють на сполох через дії Бюро економічної безпеки (БЕБ), які, на їхню думку, створюють реальну загрозу для існування всієї галузі цивільної авіації.
Аеропорти готові, але є “але”
Міський голова Львова, Андрій Садовий, висловив оптимізм щодо готовності ключових українських летовищ. “Аеропорт “Львів” та аеропорт “Бориспіль” перебувають у належному робочому стані. Щойно будуть усунені безпекові перешкоди, я переконаний, ці повітряні гавані зможуть відновити свою діяльність. Йдеться про тижні, а не місяці”, – повідомив він, слова якого наводить “РБК-Україна”.
Така перспектива відкриває шлях до швидкого відновлення пасажирських авіаперевезень, що є надзвичайно важливим для економіки країни. Однак, для українських авіаперевізників головною турботою зараз є не стільки технічна готовність аеропортів, скільки власне виживання.
Загроза для української цивільної авіації
Чи зможуть авіакомпанії, які були змушені релокувати свою діяльність за кордон через війну та закриття повітряного простору, повернутися на український ринок? Існує реальний ризик, що їх місце займуть іноземні перевізники, а Україна втратить власний цивільний авіаційний потенціал, професійні кадри та податкові надходження.
Ці побоювання загострилися після заяв представників галузі про тиск з боку Бюро економічної безпеки України. За словами авіакомпаній, дії БЕБ ставлять під загрозу існування всього сектору цивільної авіації.
Податковий спір: оренда літаків як роялті
БЕБ проводить розслідування низки кримінальних проваджень щодо українських авіаперевізників. Основна претензія полягає у трактуванні платежів за лізинг повітряних суден як роялті. Через це, на думку БЕБ, авіакомпанії повинні були сплачувати додатковий 15% податок на доходи нерезидентів. Це рішення вже торкнулося щонайменше п’яти провідних перевізників, серед яких:
- МАУ
- “Авіакомпанія Константа”
- “Урга”
- Н3Operations
- “Скайлайн”
Юристи, аудитори та податкові консультанти одностайно наголошують, що таке трактування є хибним. Воно суперечить як нормам українського податкового законодавства, так і міжнародним угодам про уникнення подвійного оподаткування, а також усталеній судовій практиці.
Наслідки для галузі
“Цивільна авіація України витримала два роки пандемії COVID-19, потім почалася повномасштабна війна – це був ще сильніший удар. Незважаючи на це, українські авіакомпанії продовжували боротися за виживання. Зараз існує висока ймовірність того, що вони не зможуть пережити цей тиск”, – зазначив Микола Щербина, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна асоціація”, під час одного з круглих столів.
В асоціації попереджають: якщо через нове трактування БЕБ оподаткування лізингу, без жодних змін у податковому законодавстві, авіакомпанії будуть змушені сплатити додатково 15% роялті за останні сім років, це неминуче призведе до їхнього банкрутства.
“Ми консультувалися з фінансистами, податківцями та юристами провідних міжнародних компаній (“Велика четвірка”) як в Україні, так і за кордоном. Можу стверджувати: в жодній країні світу лізинг повітряних суден не класифікується як роялті”, – підкреслив голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко.
Він також звернув увагу на спроби застосувати цей новий підхід до авіакомпаній “заднім числом”, що є неприпустимим.
Державна підтримка: не заважати працювати
Голова Державної авіаційної служби України Даниїл Меньшиков зазначив, що під час війни авіаційна галузь не зверталася по допомогу до держави. Єдине, чого потребує галузь від держави зараз – це не створювати зайвих перешкод та усунути правову невизначеність.
“Українські авіакомпанії будуть першими, хто повернеться на ринок після відкриття неба. Тому нам вкрай потрібні зрозумілі правила гри для всіх учасників. Я переконаний, що подібні питання мають вирішуватися через конструктивний діалог між державою, бізнесом, профільними асоціаціями та експертною спільнотою. Нам потрібна єдність підходів, правова визначеність та рішення, які враховуватимуть стратегічне значення авіації для майбутнього України”, – наголосив Меньшиков.
Він також нагадав, що, попри війну та закрите небо, галузь продовжує робити внесок до державного бюджету.
“Важливо оперувати фактами: українські авіакомпанії продовжують сплачувати податки. За даними Державної податкової служби, у період з 2022 по 2025 рік галузь спрямувала до бюджету майже 27 мільярдів гривень податків та зборів”, – повідомив Даниїл Меньшиков.
Висновок
Отже, хоча держава може відновити роботу аеропортів за кілька тижнів після нормалізації безпекової ситуації, подальша доля українських авіаперевізників залишається невизначеною. Якщо тиск з боку БЕБ не припиниться, існує висока ймовірність того, що після відкриття неба українські компанії не зможуть конкурувати з іноземними, що поставить під загрозу розвиток національної цивільної авіації.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх, хто планує подорожі або пов’язаний з авіаційною галуззю. Готовність аеропортів відкриває перспективи для відновлення сполучення, проте подальший розвиток подій залежить від вирішення конфлікту між БЕБ та авіаперевізниками. Стежте за новинами, щоб бути в курсі змін та можливих перспектив для відновлення польотів.