Українські кіберфахівці могли змусити російську ППО сприйняти власний Су-57 як ворожу ціль. Defense Express розглядає два сценарії, зокрема несанкціонований доступ до турелей.
Чи могло українське кібервійсько “підставити” російський Су-57 під удар власних ППО?
Існує версія, що втрата новітнього російського винищувача Су-57 неподалік Москви стала наслідком ретельно спланованої операції українських кіберфахівців. Завдяки їхнім діям, російська система протиповітряної оборони могла помилково ідентифікувати власний літак як ворожий об’єкт. Таку гіпотезу розглядає видання Defense Express, посилаючись на інформацію від спільноти Inform Napalm.
Розбір версій
За даними видання, первинна інформація з російських неофіційних каналів вказувала на можливу причетність до інциденту ППО “БАРС москва”, що складається з резервістів. Однак, згодом Inform Napalm оприлюднила дані, згідно з якими літак був збитий саме завдяки злагодженій роботі українських кіберпідрозділів.
Як стверджує Inform Napalm, успіх операції став можливим після детального аналізу інформації про підготовку персоналу, програмно-апаратні комплекси, алгоритми роботи систем та виявлення їхніх слабких місць.
Саме вони перетворили російський контур ППО на інструмент ураження власної авіації
– зазначають у спільноті.
Аналітики Defense Express висловлюють сумніви щодо спроможності підрозділу “БАРС москва” самостійно знищити Су-57. За їхніми даними, на озброєнні цього підрозділу перебувають зенітні дрони, кулемети та, в кращому випадку, ПЗРК, які вимагають прямого візуального контакту з ціллю.
Ймовірні сценарії
Видання окреслює два найбільш імовірні сценарії подій:
- Сценарій 1: Несанкціонований доступ до автономних турелей “Цитадель”. Ці турелі оснащені 30-мм автоматичною гарматою. Теоретично, після зльоту літака з аеродрому “Кубинка”, вони могли відкрити вогонь по ньому.
- Сценарій 2: Підміна даних у системі ситуаційної обізнаності. Через це Су-57 міг бути помилково ідентифікований як ворожий об’єкт для російських зенітно-ракетних комплексів.
Втім, Defense Express наголошує на відсутності наразі відеодоказів пуску зенітних ракет у районі Москви, які б підтвердили другий сценарій. Також викликає питання хронологія подій: повідомлення про падіння літака з’явилися близько 13:20 за київським часом, тоді як попередження про загрозу безпілотників у Московській області було оголошено раніше, між 11:20 та 11:40.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація демонструє, наскільки важливими є кіберзахист та інформаційна безпека в умовах сучасного конфлікту. Навіть найсучасніша військова техніка може стати вразливою, якщо її цифрові системи будуть скомпрометовані. Для звичайних користувачів це нагадування про необхідність дбати про безпеку своїх пристроїв та персональних даних, оскільки кіберзагрози можуть мати непередбачувані наслідки.