Авіакомпанії під прицілом: БЕБ порушує справи через лізингові платежі, юристи вказують на тиск
Бюро економічної безпеки України ініціювало кримінальні провадження стосовно п’яти авіаперевізників, кваліфікуючи операції з лізингу як такі, що підлягають оподаткуванню роялті. Юридична спільнота розцінює такі дії як тиск на бізнес, особливо враховуючи, що раніше Державна податкова служба під час планових перевірок не виявила жодних порушень.
Українські авіаційні компанії, стосовно яких Бюро економічної безпеки (БЕБ) розпочало кримінальні провадження через операції з лізингу повітряних суден у нерезидентів, нещодавно пройшли перевірки Державної податкової служби (ДПС). Ці перевірки не виявили жодних порушень стосовно зазначених операцій. Саме тому кримінальні справи, порушені БЕБ, викликають обґрунтовані запитання щодо їхньої правової основи та можуть розглядатися як інструмент тиску на суб’єктів господарювання. Таку думку висловили юристи, опитані агентством УНН.
Кримінальні провадження проти авіаперевізників
Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень щодо авіакомпаній. Слідчі органи вважають, що щонайменше п’ять українських авіаперевізників, включно з МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали сплатити до державного бюджету додаткові 15% податку на доходи нерезидентів за договорами лізингу літаків та гелікоптерів. Для цього БЕБ прирівнює лізингові платежі до роялті, а повітряні судна розглядає не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Такий підхід слідчі почали застосовувати після 2024 року, коли попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю, де запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті.
У цій публікації ДПС зазначає, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили на користь нерезидентів 13,1 млн грн доходів у вигляді лізингу, не сплативши при цьому 15% роялті в Україні. Після цього БЕБ почало отримувати аналітичні висновки від представників ДПС, які, за словами представників авіагалузі, стали підставою для відкриття кримінальних проваджень.
На основі цих документів правоохоронці вважають оренду літаків і гелікоптерів користуванням обладнанням. Крім того, слідчі ігнорують наявні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані українським парламентом договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством. Саме ці конвенції визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зазначити, що українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було виявлено порушення з оподаткування лізингу. Інші податкові перевірки подібних порушень не виявили.
“За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – зазначила заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Проте відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні провадження щонайменше проти п’яти авіакомпаній. Таким чином, перевізників хочуть змусити сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто ретроспективно.
БЕБ ставить під сумнів результати перевірок ДПС
Партнерка юридичної компанії “Болінський і команда” Людмила Усатюк зазначає, що перш ніж говорити про можливе кримінальне правопорушення, необхідно отримати відповідь на ключове запитання: що саме змінилося після того, як ці ж операції вже були перевірені податковою службою.
“Якщо контролюючий орган (ДПС – ред.) дослідив відповідні операції та не встановив порушень, то, фактично, БЕБ ставить під сумнів висновки спеціально уповноваженого державного органу, який наділений законом повноваженнями здійснювати податковий контроль”, – пояснила юристка в коментарі УНН.
За її словами, саме по собі право БЕБ відкривати кримінальні провадження не означає, що таке рішення може ґрунтуватися виключно на новому трактуванні операцій з лізингу, тоді як законодавство у цій сфері не змінювалося, а самі операції досліджувалися в межах податкових перевірок.
“Безперечно, БЕБ має право відкривати кримінальні провадження. Однак таке право не є абсолютним. Воно має ґрунтуватися на нових доказах або нових фактичних обставинах, які не були предметом дослідження під час податкових перевірок. Якщо ж змінюється лише правова оцінка тих самих господарських операцій за умови незмінності законодавства, виникає закономірне запитання: що саме стало підставою для такого перегляду через сім років?” – пояснила Усатюк.
Вона підкреслює, що слідчі Бюро економічної безпеки не повинні підміняти собою систему податкового контролю.
“Правоохоронна діяльність не повинна підміняти собою податковий контроль. Якщо держава через компетентний контролюючий орган вже здійснила перевірку та не виявила порушень, то подальший перегляд такої оцінки можливий лише за наявності нових, об’єктивних обставин. В іншому випадку йдеться не про встановлення нових фактів, а про зміну підходу до застосування тих самих норм права, що саме собою не може автоматично свідчити про вчинення кримінального правопорушення”, – наголосила юристка.
Окремо Усатюк звернула увагу на принцип правової визначеності, який є одним із базових елементів верховенства права. На думку юристки, важливо, щоб у бізнесу була можливість розраховувати на послідовність державної політики та передбачуваність правозастосування.
“Якщо підприємства діяли відповідно до чинного законодавства, виконували свої податкові зобов’язання, проходили документальні перевірки без будь-яких зауважень, а через сім років отримують кримінально-правову оцінку щодо тих самих операцій без зміни законодавства, це ставить під сумнів стабільність правового регулювання та рівень правової визначеності для всіх учасників господарських відносин”, – наголосила Усатюк.
Підхід БЕБ суперечить фундаментальним принципам права
Подібної позиції дотримується засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко. Він зазначає, що авіакомпанії не приховували лізингові операції, а навпаки – декларували їх.
“На мою думку, позиція авіакомпаній є достатньо сильною, оскільки вони відкрито декларували лізингові операції, надавали договори та документи під час комплексних перевірок ДПС, за результатами яких порушень не встановлено. БЕБ не може ігнорувати ці обставини та перетворювати складний податковий спір щодо тлумачення міжнародних конвенцій на кримінальне переслідування”, – зазначив адвокат у коментарі УНН.
За його словами, для притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише зміни трактування оподаткування операцій з лізингу повітряних суден.
“Для відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише іншого погляду на природу платежів – необхідно довести конкретний умисел посадових осіб, приховування операцій та фактичне ненадходження коштів до бюджету”, – пояснив Касьяненко.
Юрист також наголосив, що застосування нового підходу до вже перевірених операцій через багато років суперечить фундаментальним принципам права.
“Якщо законодавство протягом семи років не змінювалося, а держава раніше не висувала претензій, застосування нового фіскального тлумачення заднім числом виглядає як спроба покласти на бізнес відповідальність за зміну позиції самого державного органу, що суперечить принципам правової визначеності, презумпції правомірності дій платника податків і недопустимості використання кримінального провадження як засобу тиску”, – вказав Касьяненко.
Якщо практика кримінального переслідування через нове трактування вже перевірених операцій стане нормою, під загрозою опиниться не лише окремий бізнес, а й здатність України зберегти власну цивільну авіацію до моменту відкриття повітряного простору.
Порада від АіФ UA:
Ця новина стосується ключового питання правової визначеності та стабільності для бізнесу в Україні. Якщо ви є представником авіаційної галузі або працюєте з лізинговими операціями, зверніть увагу на цю ситуацію. Важливо розуміти, що зміни у трактуванні законів, особливо заднім числом, можуть створювати значні ризики. Рекомендуємо ретельно аналізувати всі свої договори та податкові зобов’язання, а також консультуватися з фахівцями, щоб уникнути потенційних претензій з боку контролюючих органів.