БЕБ та Роялті: Чи Коштуватиме Авіалізинг Україні Кримінальних Справ?
Бюро економічної безпеки України (БЕБ) ініціювало розслідування щодо п’яти авіакомпаній, підозрюючи їх у несплаті 15% роялті за лізинг літаків. Експертна спільнота висловлює глибоке занепокоєння, стверджуючи, що така інтерпретація суперечить чинному законодавству та міжнародним угодам.
Юристи, аудитори та податкові консультанти під час обговорення проблем оподаткування авіаційного лізингу дійшли висновку, що кримінальні провадження, розпочаті Бюро економічної безпеки України, ґрунтуються на некоректному визначенні платежів за лізинг повітряних суден від нерезидентів як роялті. Така позиція, на їхню думку, йде всупереч українському податковому законодавству, міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування та усталеній судовій практиці.
Наразі БЕБ веде низку кримінальних проваджень, де авіаперевізники звинувачуються у нібито несплаті додаткових 15% податку з доходів нерезидентів. Ця сума нараховується через трактування платежів за оренду літаків як роялті. Від дій правоохоронців вже постраждали щонайменше п’ять українських авіакомпаній, серед яких: Міжнародні Авіалінії України (МАУ), “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”.
Податкові Перевірки та Нове Тлумачення
Одним із найсуттєвіших аспектів цієї ситуації, на думку експертів, є той факт, що більшість авіакомпаній вже пройшли податкові перевірки за ті періоди, які зараз стали предметом розслідувань БЕБ.
Як свідчать дані Державної податкової служби (ДПС), за результатами значної кількості перевірок порушень щодо оподаткування лізингу не було виявлено. Лише одна перевірка призвела до перекваліфікації лізингових платежів у роялті.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Незважаючи на це, правоохоронці вдаються до нового тлумачення законодавства, повертаючись до тих самих операцій. Авіакомпанії змушують сплачувати додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто заднім числом.
Міжнародні Конвенції та Податкове Законодавство
Сертифікований аудитор та податковий консультант Тетяна Шевцова, яка також є членкинею Громадської ради при Міністерстві фінансів, підкреслює, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, на які посилається БЕБ, не надають підстав для автоматичного прирівнювання орендних платежів за літаки до роялті.
Вона пояснила, що навіть Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, які українська податкова часто використовує для тлумачення міжнародних угод, вказують на те, що згадки про оренду обладнання стосуються виняткових випадків передачі інноваційних технологій чи виробничих процесів. Це не стосується типового лізингу транспортних засобів, до яких належать літаки та вертольоти.
Крім того, пані Шевцова звернула увагу на те, що українське законодавство в принципі не визначає оренду як роялті.
Визначення роялті в українському законодавстві не передбачає оренду. Більш того, окремим видом доходів нерезидентів за українським законодавством є орендні платежі. А літаки, контейнери, вагони – вони не є обладнанням, вони є транспортними засобами
– пояснила Шевцова.
На її думку, саме через це намагання БЕБ трактувати лізинг як користування інтелектуальною власністю виглядає “настільки натягнутим”, що питання потребує глибокого аналізу із залученням фахівців Міністерства фінансів, Державної податкової служби та експертного середовища.
Правова Невизначеність та Презумпція Правомірності
Керуюча партнерка юридичної компанії LAW GUIDE, експертка з міжнародного оподаткування Олена Кузнечікова, поділяє цю позицію. Вона вважає, що проблема не у відсутності законодавства, а у викривленні практики його застосування.
Пані Кузнечікова пояснила, що одна й та сама операція міжнародного лізингу може підпадати під різні статті міжнародних договорів, залежно від конкретної конвенції. Це можуть бути статті, що стосуються господарської діяльності, транспортних перевезень, інших доходів або власне лізингових платежів. Тому універсальне трактування всіх таких операцій як роялті є необґрунтованим.
Вона також нагадала про принцип презумпції правомірності рішень платника податків, закріплений у Податковому кодексі України: “Якщо щось можна розтлумачити і на користь бюджету, і на користь платника податків, це треба тлумачити на користь платника податків”.
Зміна Позиції та Податкові Нарахування Заднім Числом
Експертка звернула увагу на важливий факт: офіційна позиція податкових органів щодо авіаційного лізингу змінилася лише у 2024 році. Водночас договори більшості авіакомпаній залишалися незмінними протягом багатьох років.
У 2024 році Державна податкова служба опублікувала статтю, яка пропонує вважати лізинг транспорту як роялті. У цій публікації ДПС вказує, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили нерезидентам 13,1 млн грн лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% роялті в Україні.
До 2024 року не виникало ніяких питань у правоохоронних органів, що хтось умисно не доплачував якісь значні кошти до бюджету. Переглядають зараз і попередні періоди
– зазначила вона, наголошуючи на спробі нарахувати авіакомпаніям податки заднім числом.
Кримінальні Провадження та Правова Невизначеність
Експерти також критикують участь БЕБ у цих спорах. Олена Кузнечікова вважає, що відкриття кримінальних проваджень до моменту узгодження податкового зобов’язання суперечить самій логіці податкового законодавства.
Кримінальна справа по факту повинна починатися тільки тоді, коли виникає узгоджене податкове зобов’язання… Не раніше. Але це за законом, а не за його практикою застосування в цій країні
– зазначила юристка.
Фахівці наголошують, що ця ситуація вийшла за межі звичайного податкового спору. Вона створює значну правову невизначеність для всієї авіаційної галузі, яка, попри складні умови повномасштабної війни, продовжує функціонувати, виконувати міжнародні контракти та сплачувати податки в Україні.
Якщо практика кримінального переслідування на основі нового, раптового трактування норм, які десятиліттями застосовувалися інакше, стане прецедентом, подібні ризики можуть виникнути й для інших секторів економіки, що співпрацюють за міжнародними угодами.
Учасники дискусії закликають до втручання держави, зокрема Міністерства фінансів, для встановлення єдиного підходу до правозастосування. На їхню думку, лише чітка державна позиція зможе зупинити практику довільного тлумачення міжнародних конвенцій, усунути правову невизначеність та запобігти подальшому тиску правоохоронних органів на українську цивільну авіацію.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для всіх, хто працює в авіаційній галузі або має справи з міжнародним лізингом. Вона попереджає про потенційні ризики, пов’язані з новими інтерпретаціями податкового законодавства, та підкреслює важливість розуміння тонкощів міжнародних договорів і судової практики. Рекомендуємо уважно стежити за розвитком подій і, за необхідності, консультуватися з фахівцями для захисту своїх прав та уникнення можливих проблем.