Кримінальне переслідування без податкових порушень: що не так зі справами БЕБ проти авіакомпаній
Бюро економічної безпеки (БЕБ) розпочало розслідування кримінальних проваджень стосовно щонайменше п’яти авіаперевізників через операції з лізингу повітряних суден, які здійснювалися з нерезидентами. Слідчі помилково прирівнюють лізингові платежі до роялті, ігноруючи при цьому міжнародні угоди, усталену судову практику та результати попередніх податкових перевірок, які не виявили жодних порушень.
Бюро економічної безпеки України ініціювало низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше п’ять авіаперевізників, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали б сплатити до українського бюджету додаткові 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків та гелікоптерів. Для цього БЕБ прирівнює лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактує не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Такий підхід правоохоронці почали застосовувати після 2024 року. Це сталося після публікації статті попередньою командою Державної податкової служби (ДПС), де пропонувалося оподатковувати лізингові операції з транспортом, що належить нерезидентам, як роялті. У цій публікації ДПС зазначила, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили на користь нерезидентів 13,1 мільйона гривень (приблизно $330 000 за курсом 2026 року) лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% податку на роялті в Україні.
Ймовірно, спираючись на згадану публікацію, БЕБ отримало аналітичні висновки податківців щодо обов’язку українських авіаперевізників сплачувати роялті за лізинг повітряних суден. Ці висновки лягли в основу кримінальних справ. Крім того, що оренда літаків і вертольотів розглядається як користування обладнанням, правоохоронці також не беруть до уваги наявність міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані українським парламентом угоди з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством. Саме ці угоди визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне нарахування 15% в Україні без врахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зазначити, що українське податкове законодавство стосовно оподаткування лізингу не зазнавало змін ні до, ні після 2024 року. Більше того, за даними ДПС, більшість авіакомпаній пройшли податкові перевірки, і лише одна з них виявила порушення щодо оподаткування лізингу. Решта перевірок не виявили подібних порушень.
За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Лише однієї перевірки.
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень не зупинила БЕБ від відкриття кримінальних проваджень одразу щодо п’ятьох авіакомпаній.
Нове трактування – заднім числом
Однією з найбільш спірних особливостей цих кримінальних справ стала спроба застосувати до операцій, що мали місце багато років тому, підхід, який раніше державою ніколи не використовувався. Протягом десятиліть договори оперативного лізингу повітряних суден виконувалися згідно з усталеною практикою, що відповідала положенням Податкового кодексу України, міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування та офіційній позиції контролюючих органів.
Йдеться про донарахування податкових зобов’язань за операціями, які проводилися багато років тому, відповідно до чинної на той момент практики застосування законодавства. Юристи неодноразово наголошували, що такий підхід суперечить принципу правової визначеності, який є одним із фундаментальних принципів верховенства права. Бізнес не повинен нести відповідальність за те, що державний орган через сім років вирішив по-іншому тлумачити норми, які весь цей час застосовувалися однаково.
За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. То що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося.
– зазначив керівник юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко.
За його словами, податківці разом із правоохоронцями намагаються оподаткувати лізинг як роялті не в майбутньому, а заднім числом. “За останніх сім років аналітики складають так звані аналітичні висновки, які не мають жодного юридичного значення”, — пояснив юрист.
Юристи роз’яснюють, що аналітичні довідки чи висновки самі по собі не можуть замінити акт податкової перевірки, податкове повідомлення-рішення або судове рішення. Вони не встановлюють узгодженого податкового зобов’язання і не повинні підміняти повноцінну процедуру доведення порушення.
Мельниченко стверджує, що всі ці документи є фактично шаблонними: у них змінюються лише назви компаній та суми лізингових платежів, тоді як текст, аргументація і навіть помилки залишаються незмінними. На його думку, якщо вимоги про донарахування платежів за останні сім років будуть реалізовані, більшість українських авіакомпаній не зможуть продовжувати свою діяльність.
Якщо ми за останні сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі збанкрутують.
– заявив представник Аерокосмічної асоціації.
Хто має тлумачити закон
Ще однією проблемою експерти авіаційної галузі називають сам механізм появи нової правової позиції. Парламент не ухвалював жодних змін до Податкового кодексу щодо оподаткування лізингових платежів. Не змінювалися й положення міжнародних конвенцій, які мають пріоритет над нормами національного законодавства у сфері міжнародного оподаткування.
Попри це, правоохоронні органи самостійно почали застосовувати нове тлумачення закону, прирівнюючи лізингові платежі до роялті. Правники звертають увагу, що питання офіційного тлумачення законодавства не належить до повноважень правоохоронних органів. Якщо існує правова невизначеність або різне розуміння норми, остаточну оцінку має давати суд, а не слідчий чи детектив у межах кримінального провадження.
Якась аналітична довідка податкової… Є в нас суд, який може тлумачити норми закону, і сам законодавець. Питання, чому податкова не звертається за встановленим порядком до тлумачення.
– пояснив СЕО юридичної компанії “Болінський і команда” Святослав Болінський.
Варто зазначити, що в Україні вже сформувалася судова практика з питань лізингу. Зокрема, Шостий апеляційний адміністративний суд у справі ТОВ “Рейл Лоджистік” дійшов висновку, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності, а отже, платежі за їх використання не можуть автоматично вважатися роялті. Суди в інших справах займали аналогічну позицію. Однак в БЕБ, очевидно, вирішили проігнорувати позицію суддів.
Ризики для всієї галузі
Представники авіаційної галузі наголошують, що проблема давно перестала бути виключно податковою. Українська цивільна авіація вже пережила пандемію COVID-19, четвертий рік повномасштабної війни, втрату внутрішнього ринку та вимушене переміщення діяльності за кордон. Водночас компанії продовжують сплачувати податки в Україні, зберігати льотний склад, інженерів та інфраструктуру, необхідну для відновлення польотів після відкриття повітряного простору. Зокрема, за даними голови Державної авіаційної служби України Даніїла Меньшикова, підприємства авіагалузі у 2022-2025 роках сплатили до бюджету майже 27 мільярдів гривень податків та зборів. Але кримінальне переслідування авіаперевізників ставить під загрозу їх подальшу роботу.
Такий підхід створює ризики не для окремої компанії, а для всієї авіаційної галузі. Українські авіакомпанії й без того працюють в умовах надзвичайних викликів: небо закрите, ринки втрачені або суттєво обмежені, операційна діяльність ускладнена війною, питаннями фінансування, страхування та технічного обслуговування. Попри це, галузь не зупинилася. Вона пристосовується, виживає і продовжує працювати у надскладних умовах, демонструючи стійкість, яка викликає повагу всього світу.
– зазначив Меньшиков.
На цьому тлі кримінальне переслідування через нове трактування законодавства може мати значно ширші наслідки, ніж окремі податкові спори. Представники галузі попереджають, що така практика створює ризики втрати української цивільної авіації, виведення бізнесу за кордон та скорочення бюджетних надходжень. Ситуація навколо авіаційного лізингу демонструє одразу кілька системних проблем: спробу застосувати нове трактування законодавства до правовідносин минулих років, підміну судового тлумачення норм позицією правоохоронних органів та кримінальне переслідування компаній, діяльність яких раніше не викликала претензій під час податкових перевірок. Якщо такі підходи стануть звичною практикою, під загрозою може опинитися не лише авіаційна галузь, а й базовий принцип правової визначеності, без якого неможливі ані інвестиції, ані стабільний розвиток економіки, наголошують експерти.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для представників авіаційної галузі та бізнесу загалом. Вона висвітлює потенційні ризики, пов’язані з ретроспективним застосуванням нових трактувань законодавства, і підкреслює важливість дотримання принципу правової визначеності. Для авіакомпаній це означає необхідність уважно відстежувати зміни у законодавстві та судовій практиці, а також консультуватися з юристами для мінімізації ризиків.