## Україна відкриває нові горизонти: дослідження мікробів та вуглецю в Антарктиці
Україна приєдналася до престижного проєкту POLARIN, що відкриває шлях до новаторських досліджень мікроорганізмів у повітрі та вуглецевого циклу в Південному океані. Наприкінці 2026 року стартують амбітні наукові експедиції MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS.
Дві нові міжнародні наукові ініціативи будуть реалізовані на базі української антарктичної станції “Академік Вернадський” та науково-дослідного судна “Ноосфера”. Це стало можливим завдяки входженню України до програми “Горизонт Європа” та її участі в проєкті POLARIN. Ця програма надає вченим доступ до передової полярної інфраструктури, як повідомляє Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ).
Ключові напрямки досліджень
У межах першого проєкту, MICROAIRPOLAR, на станції “Академік Вернадський” будуть вивчати шляхи поширення мікроорганізмів у повітрі полярних регіонів. Для цього встановлять спеціалізоване обладнання MicroAirCollector на шести станціях: трьох в Арктиці та трьох — в Антарктиці. Зібрані зразки повітря пройдуть генетичний аналіз для ідентифікації мікроорганізмів, які переносяться вітром у ці віддалені куточки планети. Паралельно, за допомогою складних обчислювальних моделей, вчені відстежуватимуть траєкторії повітряних мас і переміщення бактерій між Арктикою та Антарктикою.
Це дослідження має надзвичайне значення, адже саме мікроорганізми є одними з перших колонізаторів територій, що звільняються від льоду. В умовах інтенсивного танення льодовиків у полярних регіонах, вони відіграватимуть ключову роль у формуванні нового біорізноманіття. Над реалізацією цього проєкту працюють науковці з Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Велика Британія).
Друга наукова ініціатива, TRICUSO-FLOATS, зосереджена на моніторингу вуглецевого балансу Південного океану. Біля острова Південна Джорджія з борту криголама “Ноосфера” будуть розгорнуті шість автономних буїв Argo, оснащених різноманітними сенсорами. Ці прилади вимірюватимуть загальну лужність та концентрацію розчиненого неорганічного вуглецю. Крім того, буї будуть обладнані високоточними датчиками pH, кисню (O₂) та акустичними сенсорами для вимірювання вітру. Зібрані дані дозволять точно оцінити обсяги вуглецю, які поглинає Південний океан.
За попередніми оцінками, цей океан поглинає близько 40% від усього вуглекислого газу (CO₂), що абсорбується усіма океанами світу, хоча його площа становить лише п’яту частину від загальної площі океанічного простору. Існують певні розбіжності між даними спостережень та результатами моделювання цього процесу. Тому розширення географічного та часового охоплення автономних вимірювань у Південному океані допоможе зменшити цю невизначеність.
Проєкт TRICUSO-FLOATS реалізується у співпраці з науковцями Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція). Обидва дослідження розпочнуть свою роботу наступного антарктичного сезону, який стартує наприкінці 2026 року.
Нагадуємо, що POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, що належать різним міжнародним організаціям. Учасники консорціуму мають можливість отримати безкоштовний доступ до цих об’єктів за результатами конкурсного відбору. MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS стали першими проєктами-переможцями, які отримають доступ до українських антарктичних ресурсів у рамках POLARIN. Для України участь у таких ініціативах є чудовою нагодою долучитися до найсучасніших наукових досліджень та зміцнити свої позиції як активного члена світової полярної спільноти.
Порада від АіФ UA: Участь України в міжнародних наукових проєктах, таких як POLARIN, є стратегічно важливою. Вона дозволяє вітчизняним вченим отримати доступ до унікальної інфраструктури, провести дослідження на світовому рівні та внести вагомий вклад у вирішення глобальних екологічних проблем, таких як зміна клімату та збереження біорізноманіття. Це також сприяє розвитку української науки та зміцненню міжнародних наукових зв’язків.