Нейрохірург Олександр Марков у Харкові заснував реабілітаційний центр за підтримки ветеранського фонду
Харків’янин Олександр Марков, який понад два десятиліття присвятив роботі в лікарні невідкладної допомоги, а згодом розвивав відділення реабілітації у приватній медичній установі, давно виношував ідею власної справи. Реалізувати цей задум вдалося лише завдяки грантовій підтримці від Українського ветеранського фонду. Навесні 2023 року лікар орендував приміщення, придбав необхідне обладнання та відкрив у центральній частині Харкова заклад під назвою «Markov RehabCenter».
Послуги центру реабілітації та відновлення доступні як для військовослужбовців, так і для цивільних осіб. Основним завданням центру пан Марков вважає швидке фізичне та психологічне відновлення людини.
Своїм досвідом, підходами до реабілітології та ведення бізнесу в місті, яке регулярно зазнає ворожих обстрілів, фахівець поділився з кореспондентами Укрінформу.
ЛІКАР ДЛЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ
Грант від Українського ветеранського фонду Олександр Марков здобув як учасник АТО. У 2015 році нейрохірург долучився до першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова. Він проводив операції на території Донецької та Луганської областей, зокрема в районах Артемівська (нині Бахмут) та Попасної.
– Медичною допомогою військовим займалися військові лікарі. Я ж допомагав цивільному населенню, оскільки в прифронтових зонах спостерігався гострий дефіцит медичних кадрів, – пояснює Марков.
У 2022 році він знову приєднався до добровольчого шпиталю. 1 березня, після ударів по будівлі обласної адміністрації в центрі міста, він вивіз свою родину з Харкова.
– Довіз сім’ю до кордону, а потім разом із друзями ми організували поїздку до Києва. Я обіймав посаду головного лікаря на одній із локацій у Вишгороді, де надавав допомогу військовим. Згодом, у квітні, ми вирушили на схід – у Бахмут, Лисичанськ, Слов’янськ, Сєвєродонецьк. Взагалі, з 2019 року я не практикую як нейрохірург, обмежуючись консультаціями, адже вважаю, що хірургія – це справа молодих фахівців, які мають не лише досвід, але й достатньо сил. Однак у Бахмуті мені довелося оперувати цивільних, які постраждали внаслідок обстрілів, – згадує пан Марков.
Почавши власну справу, фахівець ще більше сконцентрувався на реабілітаційній діяльності.
– Це вже третій реабілітаційний центр, який я створюю, але перший – мій власний. І я прагну виконувати цю роботу на високому рівні. Наша країна потребує якомога більшої кількості закладів для відновлення, – наголошує лікар.
МІШКИ З ПІСКОМ НА ВІКНАХ, ВОГНЕСТІЙКІ ЧОХЛИ НА ОБЛАДНАННІ
Медичний заклад розташований недалеко від центру Харкова, за декілька хвилин їзди від площі Свободи. На підвіконнях розташовані мішки з піском, а вікна закладені частково. М’які меблі та спеціалізоване обладнання, яке наразі не використовується, накриті щільними важкими чохлами.
– Це вогнестійкі чохли, – пояснює лікар. – Вони слугують захистом у разі можливого влучання та пожежі, а також від уламків скла.
Після обстрілів житлових районів у Шевченківському районі наприкінці минулого та на початку поточного року, пацієнти почали масово скасовувати свої візити, зазначає пан Марков. Дехто вирішив тимчасово виїхати з міста, інші намагалися без зайвої потреби не залишати свої домівки. Однак сам лікар не планує змінювати місце розташування клініки.
– А де в Харкові існує безпечна зона? Таких немає. Потрібно продовжувати працювати, – переконаний він.
І це дійсно так.
Ветеран Володимир Самойленко, який вперше звернувся до центру, має давні проблеми зі спиною. Чергове загострення призвело до того, що нахилитися він може лише з великим болем. У період з 2014 по 2018 рік пан Самойленко служив за контрактом у 25-й повітряно-десантній бригаді. Він брав участь у звільненні Слов’янська та Краматорська, перебував у Дебальцевому та Шахтарську, де отримав поранення. Пізніше він захищав Авдіївку, Зайцеве та Ясинувату. Після повномасштабного вторгнення він приєднався до тероборони, брав участь у запеклих боях за Питомник, Руську Лозову, Великі та Малі Проходи на Харківщині, а також за Бахмут на Донеччині, а згодом служив на Сумщині, біля кордону.
– Моя спина “зламалася” ще під час служби в АТО через надмірні фізичні навантаження. Я лікувався у багатьох місцях, але значного полегшення не відчував. Дізнавшись про наявність тут процедури витягування хребта, я вирішив звернутися за консультацією, – розповідає Володимир.
Після роботи з пацієнтом Марков демонструє тракційний стіл, призначений для зазначеної процедури витягування хребта.
– Це обладнання американського виробництва, і, мабуть, найкраще у своєму класі. Я отримав його наприкінці грудня. Пацієнт лягає, його верхня та нижня частини тіла фіксуються, і пристрій активується. Витягування хребта – це давній метод лікування, який при правильному застосуванні дає чудові результати. Він сприяє розслабленню та розтягненню м’язів, виконує помпування міжхребцевого диска, тобто позитивно впливає на хрящову тканину. Різні форми витягування присутні у багатьох оздоровчих практиках, наприклад, у йозі. Проте осьове витягування можливе лише за допомогою спеціального апарата, – пояснює пан Марков.
На запитання про вартість такого столу, лікар знизує плечима:
– Ні, я навіть не хочу озвучувати цю суму вголос. Сам я б не заробив таких грошей навіть за рік, навіть близько.
Він зазначає, що раніше скептично ставився до будь-яких конкурсів, тому був щиро здивований, коли його проєкт став одним із переможців.
– Я тричі подавав заявку на грант через “Дію”, але з незрозумілих причин отримував відмови. Згодом у Харкові, через Асоціацію приватних роботодавців, я дізнався про Український ветеранський фонд, – згадує лікар.
100% ВІЙСЬКОВИХ ПОТРЕБУЮТЬ КОМПЛЕКСНОЇ ПІДТРИМКИ
Крім чинних військових та ветеранів, за допомогою до реабілітолога звертаються і представники правоохоронних органів.
– До нас приходять поліцейські, зокрема жінки-поліцейські. На початку вторгнення багатьом видавали бронежилети вагою 13 кілограмів! Зрозуміло, що таке навантаження неминуче відбивається на спині. Пізніше закупили бронежилети з керамічними пластинами, які важать 3-4 кг. Військові, які безпосередньо перебували в зоні бойових дій, усі мають проблеми зі спиною, це 100%. Причиною є переохолодження та значні фізичні навантаження. Варто зазначити, що універсального рішення не існує. Будь-який позитивний результат досягається лише шляхом застосування комплексу різних методик, – зауважує пан Марков.
У клініці наявний апарат для ударно-хвильової терапії, процедура якої стимулює м’язи та сухожилля.
В іншому кабінеті встановлено систему для реабілітації «RedCord». Однак, навіть це сучасне обладнання пан Марков розглядає лише як частину загальної терапії.
– Є спеціальний стіл, що регулюється по висоті, та система підвісів, де пацієнт виконує різноманітні вправи. Ця система дозволяє як діагностувати стан пацієнта, так і проводити лікування, відновлюючи певні функції. Адже причини болю в спині можуть бути найрізноманітніші. Це може бути структурний біль, пов’язаний із м’язовим дисбалансом під час руху, або постійний, монотонний біль (який я називаю “болем виснаження”), або ж поєднання різних видів. Будь-яке виснаження ресурсів організму може супроводжуватися болем у попереку. Якщо не відновити ресурси пацієнта, біль не зникне, – вважає лікар.
Він пояснює, що незалежно від типу розладу, з яким звертається пацієнт, завжди присутні структурний, регуляторний, емоційний та вісцеральний (пов’язаний із внутрішніми органами) компоненти. Тому необхідно провести діагностику, “розкласти” проблему на складові та підібрати відповідний інструмент для кожної частини.
У клініці, окрім засновника, працюють психолог, реабілітолог та масажист.
– У нас вже є успішний досвід, коли військовослужбовці після повернення з фронту проходили повне “перезавантаження” за короткий термін, за час відпустки, який тривав 7-10 днів. Це включало психологічну підтримку, діагностику хронічних захворювань та їх загострень, виявлення структурних розладів, таких як болі в суглобах та спині, аналіз регуляторних проблем: порушення сну, розлади нервової системи, часто пов’язані з постконтузійним синдромом, панічні атаки, синдром подразненого кишечника, кардіоневроз та багато іншого. Коли військовий отримує кваліфіковану допомогу, він, повірте, “розквітає”. Через тиждень це вже зовсім інша людина, – розповідає лікар.
На його думку, українська реабілітологія повинна орієнтуватися саме на такий комплексний підхід, коли вся необхідна допомога надається в одному місці.
– Військові просто не мають часу на те, щоб відвідувати різних лікарів та чекати в чергах, – підкреслює пан Марков. – На жаль, у Харкові загалом дуже мало фахівців з реабілітації.
Юлія Байрачна, Харків
Фото В’ячеслава Мадієвського