Через значні труднощі у військовій кампанії на території України, Кремль може вдатися до подальшої ескалації конфлікту. Згідно з заявами керівника оборонного відомства, країни Балтійського регіону та Польща розглядаються як найближчі потенційні цілі.
Напруження зростає: Балтія та Польща під прицілом Росії
Міністр національної оборони Литви Робертас Каунас в ефірі LRT Radio висловив занепокоєння щодо можливої нової ескалації з боку Кремля, яка може бути спровокована невдачами Росії у війні проти України. За його словами, країни Балтійського регіону та Польща становлять найближчі потенційні цілі для російської агресії. Цю інформацію також підтверджує видання УНН.
Аналіз ситуації
Каунас зазначив: “Війна в Україні розвивається не за планом Росії, вони не можуть досягти перемоги. Натомість у самій Росії спостерігаються вибухи, дефіцит пального, а російське суспільство починає ставити під сумнів політику Кремля та обіцянки швидкої перемоги”.
На думку міністра, ця ситуація змушує російське керівництво шукати нові шляхи для демонстрації успіху, що призводить до необхідності нової ескалації.
“У такому сценарії Балтійський регіон та Польща стають найближчими цілями”, – підкреслив Каунас.
Він також наголосив, що литовські спецслужби та військове командування невпинно аналізують розвідувальні дані та тісно співпрацюють із партнерами по НАТО для своєчасного реагування на потенційні гібридні загрози.
Міністр звернув увагу на зростання агресивної риторики з боку Росії та її безпідставні звинувачення на адресу балтійських країн. Водночас він підкреслив, що Литва не вживає жодних кроків, які могли б слугувати приводом для таких заяв.
“Ми є суверенною державою, інтегрованою в НАТО та Європейський Союз. Ми зміцнюємо нашу обороноздатність, розширюємо армію та поглиблюємо інтеграцію із західними, цивілізованими країнами. Це не повинно провокувати Росію жодним чином”, – заявив міністр.
Військова готовність Литви
Каунас також розповів про плани щодо збільшення чисельності призовників. У 2026 році Литва планує залучити до обов’язкової початкової військової служби близько 5 тисяч осіб. Однак, за його словами, країна має потенціал для збільшення цієї цифри.
Міністр уточнив, що вже цього року до війська можуть бути додатково призвані ще 530 громадян. Остаточне рішення залежатиме від готовності армії забезпечити новобранців необхідною інфраструктурою, спорядженням та кваліфікованими інструкторами.
Питання подальшого розширення призову буде обговорюватися разом із командуванням Збройних сил Литви після детальної оцінки наявних ресурсів.
Глава оборонного відомства підтвердив, що Литва постійно координує свої дії та можливі сценарії реагування з союзниками по НАТО. Водночас він утримався від розкриття деталей спільних планів, наголосивши на важливості тісної співпраці між державами-членами Альянсу у сфері безпеки.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для громадян України та мешканців сусідніх країн, оскільки свідчить про потенційні ризики та нагальну потребу в посиленні обороноздатності та пильності. Варто уважно стежити за офіційними повідомленнями та дотримуватися рекомендацій з безпеки.