## Напруга зростає: Чи готує Кремль новий удар по країнах Балтії та Польщі?
На тлі затяжної війни в Україні та зростаючої риторики західних політиків щодо потенційних провокацій з боку Кремля, безпекова ситуація в Балтійському регіоні знову опинилася під пильною увагою. Міністр оборони Литви, Робертас Каунас, висловив занепокоєння, що російська Федерація може розглядати країни Балтії та Польщу як наступні потенційні цілі для подальшої ескалації конфлікту. Експерти, аналізуючи військові ресурси та географічні особливості, вважають Естонію найбільш вразливою до можливих агресивних дій.
Після того, як війна проти України не принесла Росії очікуваних швидких результатів, у країнах-членах НАТО дедалі частіше обговорюються ризики нової ескалації. Міністр оборони Литви Робертас Каунас зазначив, що кремль, ймовірно, шукає нових “перемог”, і найбільш вірогідними напрямками для цього він вважає країни Балтії та Польщу. Ці заяви підтверджують попередні слова президента Литви Ґітанаса Науседи, який посилався на дані розвідки про можливі провокації Росії, спрямовані на перевірку єдності Північноатлантичного альянсу. Ці розвіддані вказують на ймовірні атаки на критичну інфраструктуру, як військовими, так і гібридними методами. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також попереджав про можливість проведення Росією операції “під чужим прапором” з використанням українських безпілотників. У відповідь на ці побоювання, Литва вже посилила заходи безпеки на ключових об’єктах, зокрема мостах, електропідстанціях, газових мережах та транспортній інфраструктурі.
Найбільш вразливою може виявитися Естонія
Військовий експерт Олександр Коваленко в коментарі для УНН зазначив, що з огляду виключно на військовий аспект, Естонія або Латвія є більш логічними цілями для потенційної російської операції. Литва, на його думку, менш зручна для такого роду дій через “білоруський фактор”, оскільки масштабне перекидання військ через територію Білорусі важко приховати. Натомість, у Ленінградській та Псковській областях Росія має можливості для більш непомітного накопичення сил. Експерт припускає, що там можна розгорнути дві загальновійськові армії, що цілком достатньо для початку наступальних дій. Теоретично, Росія може спробувати висадити десант на північному узбережжі Естонії, щоб полегшити просування до Нарви, а згодом і до Таллінна. Головною перевагою Росії у такому сценарії може стати фактор часу.
Чи здатні країни Балтії протистояти самостійно?
За оцінками Олександра Коваленка, Естонія, як окрема держава, не має достатніх військових ресурсів для довготривалого стримування масштабного вторгнення. “Якщо говорити відверто, шансів у самої Естонії практично немає. Це невелика країна – за територією приблизно як дві середньостатистичні українські області, а населення там навіть менше, ніж у Харківській області. Відповідно, і чисельність армії значно менша. Якщо Росія почне наступ, вона використає не лише класичну механізовану операцію із танками, артилерією та авіацією, а й увесь досвід війни проти України – FPV-дрони, масоване застосування безпілотників, керовані авіабомби, балістичні та крилаті ракети”, – зазначив експерт.
Він також висловив занепокоєння щодо здатності систем протиповітряної оборони Естонії протистояти масованим атакам. “Чи готовий Таллінн відбивати одночасний наліт із сотень ударних дронів? На мою думку, ні. У такій ситуації країна дуже швидко зіткнеться з масштабною гуманітарною кризою. Почнеться масова евакуація цивільного населення до Латвії. Але логістичних маршрутів небагато, і саме по них Росія може завдавати ударів дронами та іншими засобами ураження. Це створить логістичний колапс, ускладнить пересування військ і фактично відкриє росіянам шлях до оточення Таллінна. До моменту, коли НАТО повністю розгорне свої сили, російські війська можуть уже перебувати біля столиці Естонії. Далі питання перейде у площину міських боїв”, – наголосив Коваленко.
Військові можливості країн Балтії
Хоча Литва, Латвія та Естонія останніми роками значно збільшили свої оборонні бюджети та обсяги закупівель озброєнь, їхні загальні військові можливості все ще суттєво поступаються потенціалу Російської Федерації. Згідно з відкритими даними:
- Естонія має близько 7-8 тисяч кадрових військових та понад 40 тисяч резервістів;
- Латвія – приблизно 8 тисяч військовослужбовців та близько 18 тисяч бійців Національної гвардії;
- Литва – понад 20 тисяч військових та понад 30 тисяч підготовленого резерву.
Загалом, три країни можуть мобілізувати понад 100 тисяч осіб. Однак ключовою проблемою є не чисельність особового складу, а брак сучасної важкої техніки, ефективних систем протиповітряної оборони та ударної авіації. Саме тому оборонна стратегія країн Балтії повністю залежить від швидкого втручання союзників по НАТО.
Напад на Балтію означатиме війну з НАТО
Міжнародний експерт Станіслав Желіховський у коментарі для УНН підкреслив, що можлива атака Росії на країни Балтії матиме далекосяжні наслідки, що виходять за межі регіону. “Якщо Росія наважилася б атакувати країни Балтії, це стало б підтвердженням того, що Україна мала рацію, коли говорила про загрозу російської експансії. Для Путіна мета не обмежується лише Україною – йдеться про спробу відновити вплив на території колишнього Радянського Союзу”, – сказав він. Водночас експерт застеріг, що такий розвиток подій матиме негативні наслідки і для України. “У разі атаки на одну з країн НАТО значна частина ресурсів Альянсу могла б бути спрямована саме на її захист. Це означає, що певні ресурси, які сьогодні використовуються для підтримки України, могли б бути перерозподілені”, – пояснив Желіховський.
Чи спроможна Росія воювати на двох фронтах одночасно?
Політолог Олег Лісний не виключає, що масштабна мобілізація в Росії може бути спрямована не лише на війну проти України. “Гіпотетично це можливо, тому що зараз самі росіяни активно просувають тему про можливу атаку на країни Балтії. Вони можуть намагатися не забирати ресурси з українського фронту, а новими силами провести якусь коротку “побєдоносну війну”. Але я думаю, що навряд чи це буде для них просто”, – зазначив він.
Вирішальне значення матиме реакція НАТО
У разі нападу на будь-яку з країн Балтії, автоматично має бути активована п’ята стаття Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону. Однак, швидкість реалізації цього механізму значною мірою залежатиме від політичної волі країн-членів Альянсу та оперативності перекидання військ. Додатковим фактором невизначеності експерти називають політичну ситуацію у Сполучених Штатах. Колишній президент Дональд Трамп неодноразово критикував партнерів по НАТО за недостатні витрати на оборону та висловлював сумніви щодо безумовності американських гарантій безпеки для деяких членів Альянсу. Попри це, офіційно США не відмовлялися від своїх зобов’язань за статтею 5, а американські війська залишаються ключовим елементом стримування НАТО в Європі.
Чи неминуча війна?
Наразі жодна з європейських розвідок не надає даних про неминучість російського вторгнення до країн Балтії найближчим часом. Проте, все більше західних політиків та військових експертів визнають, що ризик провокацій, диверсій або локальної ескалації з боку Кремля зростає. У такому сценарії ключовим питанням буде не стільки здатність Естонії, Латвії чи Литви самостійно стримати удар, скільки оперативність та рішучість реакції всього НАТО. Саме це, на думку більшості аналітиків, може визначити, чи наважиться Кремль перевірити міцність Альянсу.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для розуміння актуальної геополітичної напруженості та потенційних загроз для безпеки у Східній Європі. Знання про можливі сценарії дій Росії та оборонні можливості країн Балтії допоможуть сформувати більш повне уявлення про поточну ситуацію та її можливі наслідки.