## Новий законопроєкт США: жорсткіші мита та стратегічний удар по російській економіці 
Після тривалих перемовин у Сенаті Сполучених Штатів представлено оновлену версію законодавчої ініціативи щодо запровадження санкцій проти Російської Федерації. Цей документ, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом, вже отримав схвалення близько 60 сенаторів. Однак, перед винесенням на голосування, текст зазнав суттєвих змін, зокрема, максимально допустимі мита тепер становлять до 100% замість попередніх 500%. Портал УНН проаналізував, як саме трансформувалися санкційні обмеження, кого вони торкнуться, і чи справді новий пакет заходів завдасть відчутного удару по російській економіці.
Перегляд законопроєкту: від максималізму до реалізму
Початкова версія документа передбачала надзвичайно жорсткий інструмент тиску – 500-відсоткові мита на імпорт російської нафти та природного газу. Проте, після багатомісячних консультацій з представниками Білого дому та міжнародними партнерами, законодавці дійшли висновку, що такий радикальний підхід міг би спровокувати масштабні торговельні конфлікти з ключовими партнерами США.
Хоча різниця між 100% та 500% може здаватися значною, автори законопроєкту зберегли основну мету – створення економічного тиску на Росію. Нова редакція робить ці заходи більш цілеспрямованими та політично обґрунтованими.
Країни під прицілом нових мит
Оновлений законопроєкт передбачає запровадження мит до 100% для основних покупців російських енергоресурсів. За інформацією помічників сенаторів, до найбільших імпортерів російської нафти належать Китай, Індія, Словаччина, Угорщина та Азербайджан.
Серед основних покупців російського природного газу залишаються Китай, Франція, Японія, Угорщина та Бельгія.
Важливим винятком є положення, згідно з яким країни, що імпортують менше 15% російського газу та демонструють реальні кроки до зменшення цієї залежності, можуть бути звільнені від нових мит. Під цю норму потенційно можуть підпадати Японія, Франція, Угорщина та Бельгія.
Сектори російської економіки, що зазнають обмежень
Крім мит, законопроєкт передбачає значне розширення санкцій проти російської економіки. Обмеження планують запровадити проти:
- Центрального банку Російської Федерації;
- Російських державних банків та інших фінансових установ;
- Найбільших державних компаній;
- Енергетичних проєктів, зокрема «Ямал СПГ» та «Арктик СПГ 1, 2 і 3»;
- Російського «тіньового флоту», задіяного для обходу санкцій щодо нафти;
- Операцій з російським державним боргом;
- Нових американських інвестицій в російську економіку.
Таким чином, законопроєкт спрямований на одночасне обмеження фінансової системи, енергетичного сектору та логістики експорту нафти Російської Федерації.
Вторинні санкції: головна загроза
Найбільш значущою особливістю документа залишаються вторинні санкції. Їхня логіка полягає не лише в покаранні Росії, а й у створенні вибору для інших держав та компаній: співпрацювати зі США та західною фінансовою системою, або ж продовжувати бізнес з Росією, ризикуючи потрапити під американські санкції. Саме цей механізм у минулому суттєво обмежив економічні зв’язки багатьох країн з Іраном, і тепер може мати аналогічний ефект на Росію.
Роль Дональда Трампа у санкційній політиці
Одним із ключових політичних компромісів стала норма, яка надає Президенту США право тимчасово призупиняти або не застосовувати санкції, якщо він вважатиме це вигідним для національних інтересів країни. Ця поправка стала результатом тривалих переговорів між авторами законопроєкту та адміністрацією Дональда Трампа.
За словами одного з помічників сенаторів, саме завдяки цим консультаціям вдалося досягти консенсусу та створити документ, який отримав підтримку як демократів, так і республіканців.
Бажання Білого дому розширити санкції
Президент США Дональд Трамп висловив намір розширити сферу дії документа, включивши до нього санкції проти Ірану та угруповання «Хезболла». Однак, автори законопроєкту наразі виступають проти такого кроку, наголошуючи на необхідності першочергового фокусування на посиленні економічного тиску саме на Росію.
Водночас, помічники сенаторів пояснюють, що країни, які співпрацюють з російським оборонно-промисловим комплексом, включно з Іраном, вже можуть підпадати під окремі положення чинних санкційних програм.
Ефективність нових санкцій: довгострокова перспектива
Навіть у разі остаточного ухвалення Сенатом, Палатою представників та підписання Президентом США, не варто очікувати миттєвого економічного колапсу Росії.
Санкції мають накопичувальний ефект. Вони поступово обмежують доступ до фінансування, технологій, міжнародної логістики та зовнішніх ринків, одночасно збільшуючи витрати Кремля на ведення війни.
Тому новий законопроєкт розглядається як інструмент для довгострокового економічного виснаження Росії, а не як механізм для швидкого завершення конфлікту. У разі його ухвалення, він може стати одним із наймасштабніших пакетів американських санкцій проти Росії від початку повномасштабного вторгнення.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є вкрай важливою для розуміння актуальної зовнішньої політики США щодо Росії. Оновлений законопроєкт про санкції може суттєво вплинути на глобальну економіку, особливо на енергетичний сектор та країни, що активно торгують з Росією. Його потенційне ухвалення сигналізує про довгострокову стратегію США щодо ослаблення російської економіки, що може мати значні наслідки для міжнародних фінансових ринків та майбутнього світового порядку.