Чи загрожує Балтії російська ескалація: аналіз експертів
На тлі триваючих бойових дій в Україні та зростання напруженості у відносинах із Заходом, посадовці з країн Балтії та Польщі висловлюють занепокоєння щодо можливої ескалації з боку Кремля. Міністр оборони Литви, Робертас Каунас, припустив, що Російська Федерація може розглядати країни Балтії та Польщу як наступні потенційні цілі для подальших агресивних дій. Експерти, аналізуючи потенційні сценарії, вказують на Естонію як на найбільш вразливу державу через специфіку її військових ресурсів та географічного положення.
Після того, як російська агресія проти України не призвела до швидкої перемоги, яку очікував Кремль, у державах-членах НАТО зростає стурбованість щодо потенційних провокацій та нової хвилі ескалації. Очільник оборонного відомства Литви Робертас Каунас зазначив, що російське керівництво може шукати нових “перемог” для внутрішньої аудиторії, і країни Балтії разом із Польщею розглядаються як найімовірніші об’єкти для таких дій.
Ці заяви підтверджують слова президента Литви Ґітанаса Науседи, який раніше повідомляв про отриману від розвідки інформацію щодо можливих російських провокацій, спрямованих на перевірку єдності НАТО. Ці потенційні атаки можуть бути як військовими, так і гібридними, і спрямованими на критично важливу інфраструктуру.
Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також висловлював побоювання щодо можливих операцій “під чужим прапором” з боку Росії, зокрема, із використанням українських безпілотників. У відповідь на ці побоювання, Литва вже посилила заходи безпеки на об’єктах транспортної інфраструктури, мостах, електропідстанціях та газових сховищах.
Естонія: найслабша ланка Балтійського регіону?
Військовий аналітик Олександр Коваленко у своєму коментарі для УНН висловив думку, що з військової точки зору, Естонія може виявитися найбільш логічним напрямком для потенційної російської операції.
“Якщо розглядати суто військову перспективу, то для Росії було б раціональніше націлитися на Естонію або Латвію. Литва менш зручна через присутність Білорусі, адже значне перекидання військ через її територію важко було б приховати. Натомість, Росія може достатньо непомітно сконцентрувати сили в Ленінградській та Псковській областях. Там потенційно можна розгорнути дві загальновійськові армії, що буде цілком достатньо для початку наступальних дій. Крім того, існує гіпотетична можливість висадки десанту на північному узбережжі Естонії для полегшення просування до Нарви, а звідти – в напрямку Таллінна”, – пояснив експерт.
За його словами, ключовою перевагою Росії в такому сценарії може стати фактор часу.
Чи здатні країни Балтії самостійно протистояти агресії?
За оцінками Олександра Коваленка, Естонія, діючи самостійно, навряд чи матиме достатньо військових ресурсів для тривалого стримування масштабного вторгнення.
“Якщо говорити відверто, шанси у самої Естонії практично нульові. Це невелика країна за площею – порівнянна з двома середніми українськими областями, а її населення менше, ніж у Харківській області. Відповідно, і армія значно менша. Якщо Росія розпочне наступ, вона використовуватиме не лише класичні механізовані сили з танками, артилерією та авіацією, а й увесь комплекс досвіду, набутого під час війни проти України: FPV-дрони, масоване застосування безпілотників, керовані авіабомби, балістичні та крилаті ракети”, – зауважив він.
Експерт особливо наголосив на проблемах протиповітряної оборони.
“Чи готовий Таллінн відбивати одночасний наліт сотень ударних дронів? На мою думку, ні. У такій ситуації країна дуже швидко зіткнеться з масштабною гуманітарною кризою. Почнеться масова евакуація цивільного населення до Латвії. Але логістичних шляхів небагато, і саме по них Росія може завдавати ударів дронами та іншими засобами ураження. Це створить логістичний колапс, ускладнить пересування військ і фактично відкриє росіянам шлях до оточення Таллінна. До моменту, коли НАТО повністю розгорне свої сили, російські війська можуть уже перебувати біля столиці Естонії. Далі питання перейде у площину міських боїв”, – наголосив Коваленко.
Військові потенціали країн Балтії
Незважаючи на значне зростання оборонних бюджетів та закупівлю нового озброєння останніми роками, військові можливості Литви, Латвії та Естонії все ще суттєво поступаються потенціалу Росії.
За відкритими даними:
- Естонія: близько 7-8 тисяч кадрових військових та понад 40 тисяч резервістів.
- Латвія: приблизно 8 тисяч військовослужбовців та близько 18 тисяч бійців Національної гвардії.
- Литва: понад 20 тисяч військових та понад 30 тисяч підготовленого резерву.
Загалом, три країни Балтії можуть мобілізувати понад 100 тисяч осіб. Проте, ключовою проблемою є не чисельність, а брак достатньої кількості важкої бронетехніки, сучасних систем ППО та ударної авіації. Тому оборонна стратегія країн Балтії повністю базується на швидкому реагуванні та підтримці союзників по НАТО.
Напад на Балтію: прямий конфлікт з НАТО
Експерт-міжнародник Станіслав Желіховський у коментарі для УНН підкреслив, що можлива атака Росії на країни Балтії матиме наслідки далеко за межами регіону.
“Якщо Росія наважиться атакувати країни Балтії, це стане підтвердженням правоти України щодо загрози російської експансії. Для Путіна цілі не обмежуються Україною – це спроба відновити вплив на території колишнього Радянського Союзу”, – зазначив він.
Водночас, експерт попереджає про потенційні негативні наслідки для України.
“У разі атаки на одну з країн НАТО, значна частина ресурсів Альянсу може бути спрямована на її захист. Це означає, що певні ресурси, які зараз використовуються для підтримки України, можуть бути перерозподілені”, – пояснив Желіховський.
Чи здатна Росія вести війну на декількох фронтах одночасно?
Політолог Олег Лісний не виключає, що потенційна масштабна мобілізація в Росії може бути розрахована не лише на продовження війни проти України.
“Гіпотетично, це можливо, оскільки самі росіяни активно поширюють наративи про можливу атаку на країни Балтії. Вони можуть спробувати не відтягувати ресурси з українського фронту, а використати нові сили для проведення якоїсь короткострокової “переможної війни”. Однак, я думаю, що їм це навряд чи вдасться легко”, – зауважив він.
Ключовий фактор – реакція НАТО
У випадку нападу на будь-яку з країн Балтії, автоматично має бути активована Стаття 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону. Однак, швидкість реалізації цього механізму залежатиме від політичної волі країн-членів Альянсу та оперативності перекидання військ.
Додатковим фактором невизначеності експерти називають політичну ситуацію у Сполучених Штатах. Колишній президент Дональд Трамп неодноразово критикував союзників по НАТО за недостатні оборонні витрати та ставив під сумнів безумовність американських гарантій безпеки для певних членів Альянсу. Попри це, офіційна позиція США залишається незмінною щодо зобов’язань за Статтею 5, а американські війська продовжують відігравати ключову роль у стримуванні в Європі.
Чи неминуча війна?
На даний момент жодна з європейських розвідок не повідомляє про неминучість російського вторгнення до країн Балтії найближчим часом. Однак, все більше західних політиків та військових визнають зростання ризику провокацій, диверсій або локальної ескалації з боку Кремля.
У такому сценарії, головним питанням буде не стільки здатність Естонії, Латвії чи Литви самостійно відбити удар, скільки швидкість та рішучість реакції всього Альянсу. Саме це, на думку більшості експертів, може визначити, чи наважиться Кремль випробувати міцність НАТО.
Порада від АіФ UA:
Ця аналітична стаття надає глибокий огляд потенційних загроз для країн Балтії з боку Росії, спираючись на думки військових та політичних експертів. Розуміння вразливостей Естонії, військових можливостей країн Балтії та ролі НАТО в колективній обороні є важливим для оцінки поточного геополітичного клімату. Ця інформація допоможе краще усвідомити складність міжнародних відносин та важливість оборонних альянсів у сучасному світі.