Українська балістика: які цілі зможе вразити нова вітчизняна зброя
Україна невдовзі може отримати власні потужні балістичні ракети. На завершальній стадії розробки перебувають одразу дві ракетні програми, що значно розширить оборонні спроможності держави. Розглянемо, які стратегічні об’єкти на території агресора потенційно опиняться під прицілом вітчизняних розробок.
Нещодавно стало відомо про успішні випробування нової балістичної ракети, розробкою якої займалося Міністерство оборони України. Йдеться, ймовірно, про ракетний комплекс “Сапсан” (або його експортну версію “Грім-2”), який оснащено балістичною ракетою. Раніше експерти оцінювали її максимальну дальність польоту до 500 кілометрів.
Паралельно власну балістичну програму активно розвиває українська оборонна компанія Fire Point. В арсеналі компанії – дві перспективні ракети: FP-7 з радіусом дії до 200 км та FP-9, що може подолати відстань у 855 км. За інформацією компанії, ракета FP-7 вже готова до прийняття на озброєння, а FP-9 перебуває на фінальному етапі розробки. Головний конструктор Fire Point повідомив, що наразі проводяться роботи з заливки двигуна та його випробування, після чого ракета буде готова до льотних тестів.
Потенційні цілі для української балістики
Балістичні ракети – це високошвидкісні засоби ураження, які надають противнику мінімум часу на реакцію. Сучасні розробки також відрізняються маневреністю на кінцевій ділянці польоту. Зосередимося на ракеті FP-9 з максимальною заявленою дальністю 855 км. Цього радіусу дії цілком достатньо, щоб охопити значну частину європейської території росії.
Очевидно, що ракети зможуть ефективно вражати об’єкти на тимчасово окупованому півострові Крим. Більше того, дальність польоту дозволяє досягти і Москви, адже відстань до столиці рф (залежно від точки запуску) становить близько 500 км. Аналогічні можливості покриває і ракетний комплекс “Сапсан”.
Реальна глибина проникнення ракет на територію росії залежить від місця старту. Важливою перевагою FP-9 є її запуск з мобільних пускових установок, що забезпечує високу маневреність і, відповідно, потенційно збільшує зону ураження. За попередніми розрахунками, українські балістичні ракети можуть потенційно охопити близько 45 регіонів росії. Це території від Бєлгородської області до Дагестану, від Самари до Костроми, а також частини Тульської, Калмицької та Кабардино-Балкарської республік.
Ключові об’єкти потенційного ураження:
- Московська область:
- РКК “Енергія” ім. Корольова (м. Корольов) – провідне підприємство ракетно-космічної галузі рф.
- НВО Машинобудування (м. Реутов) – розробник крилатих ракет (“Онікс”, “Циркон”, “Граніт”).
- НВО “Енергомаш” (м. Хімки) – виробник рідинних ракетних двигунів для ракет-носіїв та балістичних ракет.
- КБ Хіммаш ім. Ісаєва (м. Корольов) – спеціалізується на розробці ракетних двигунів.
- ЦНДІМаш (м. Корольов) – головний науковий центр ракетно-космічної галузі рф.
- КБ машинобудування (Коломна) – розробник оперативно-тактичних комплексів “Іскандер-М”, аеробалістичних ракет “Кинджал”, ПЗРК та протитанкових комплексів.
Зображення створено за допомогою ШІ
- Інші регіони:
- “Роствертол” (Ростов-на-Дону) – авіабудівне підприємство, що виробляє бойові вертольоти.
- Воронезький завод напівпровідникових приладів “Сборка” – ключовий елемент ВПК, виробляє електроніку для високоточної зброї.
- Брянський автомобільний завод (БАЗ) – виробник шасі для систем ППО.
- “Кремній Ел” (Брянськ) – виробник мікросхем, що використовуються у ракетах “Іскандер”. (Підприємство було атаковане ракетами Storm Shadow у березні 2026 року).
- Брянський хімічний завод – важлива складова оборонно-промислового комплексу рф. (Підприємство було атаковане українськими БпЛА у жовтні 2025 року).
- АТ “Тайфун” (м. Калуга) – оборонний завод, виробник берегових ракетних комплексів.
Зображення створено за допомогою ШІ
- Військові аеродроми та авіабази в зоні ураження:
- Авіабаза “Шайковка” – місце базування стратегічних бомбардувальників Ту-22М3.
- Авіабаза Енгельс-2 – ключова база стратегічної авіації, носіїв крилатих ракет.
- Липецький авіацентр – центр бойової підготовки та тестування нових озброєнь.
- Військовий аеродром “Балтимор” – база бомбардувальників Су-34.
- Аеродром Саваслейка – база винищувачів-перехоплювачів МіГ-31, носіїв гіперзвукових ракет “Кинджал”.
Слід зазначити, що значна частина цих об’єктів вже є цілями для українських далекобійних дронів, зокрема FP-1 від Fire Point. Однак балістичні ракети відкривають новий, ще потужніший вимір загрози для ворога завдяки своїй ударній силі та складності перехоплення.
Порада від АіФ UA:
Розробка та потенційне розгортання власних балістичних ракет є надзвичайно важливим кроком для посилення обороноздатності України. Це надає можливість завдавати точних та потужних ударів по критично важливих військових та промислових об’єктах агресора, що може суттєво вплинути на перебіг війни та забезпечити безпеку країни.