Українська оборонка: інновації, що змінюють правила гри
Сучасна українська оборонна промисловість переживає справжнє відродження, зумовлене викликами повномасштабної війни, яку багато хто вже охрестив “першою війною дронів”. Українські розробники продемонстрували надзвичайну здатність до адаптації, швидкого впровадження інновацій та масштабування технологій. Саме ця гнучкість, а також пошук максимально ефективних і водночас доступних рішень, надають суттєву перевагу над чисельно переважаючим противником. Новітні розробки вітчизняного оборонно-промислового комплексу, що з’явилися після 2022 року, яскраво ілюструють ці тенденції.
Ракетні амбіції України
Нещодавно з’явилася інформація про успішне випробування першої української балістичної ракети. Найімовірніше, йдеться про оперативно-тактичний ракетний комплекс “Сапсан”, розроблений ДП “КБ “Південне”. За наявними даними, це одноступінчаста ракета на твердому паливі, довжиною близько 7 метрів і стартовою масою 3-3,5 тонни. Вона оснащена моноблочною бойовою частиною масою 480-500 кг, здатною уражати як точкові, так і площинні цілі. Однак останні повідомлення свідчать про можливі доопрацювання цієї розробки.
Окрім того, приватна оборонна компанія Fire Point ініціювала власну ракетну програму, представивши дві балістичні ракети – FP-7 та FP-9. Заявлена дальність польоту FP-7 становить до 200 км, тоді як FP-9 спроможна долати до 855 км. Проте серійне виробництво цих ракет ще не розпочалося.
Бум бойових дронів
Поки Україна очікує на розгортання власних балістичних ракет, її військові вже активно застосовують широкий спектр бойових дронів: від FPV-систем до ударних безпілотників різних класів, морських дронів та наземних роботизованих комплексів. Одним із значних досягнень останніх місяців стало застосування модернізованих дронів FP-1, здатних подолати відстань до 3000 км до цілі.
20 червня підрозділи Deep Strike ССО ЗСУ успішно уразили нафтопереробний завод у Тюмені, подолавши дронами близько 2500 км. Ще більш вражаючим стало знищення Омського НПЗ, куди ударним безпілотникам довелося летіти понад 2500 км. Російська сторона досі висловлює сумніви щодо можливості запуску цих БпЛА з території України.
Інноваційні платформи та засоби протидії
Зміна характеру бойових дій, розширення зон ураження та необхідність протидії різноманітним цілям стимулювали появу безпілотних систем, які трансформуються у носії різноманітного озброєння. Прикладом такої бойової платформи є морський безекіпажний катер MOBIDIK від компанії “Аварід”. Він здатен долати до 1400 км та функціонувати до 120 годин. MOBIDIK може використовуватися як платформа для FPV-дронів, дронів-перехоплювачів, або нести ударні безпілотники.
Подібну модернізацію пройшов і ударний БпЛА FP-2. Ці дрони оснащуються двома пусковими напрямними, кожна з яких містить по чотири некеровані ракети С-5. Це дозволяє ефективно знищувати легкозаймисті та слабоброньовані цілі ще на етапі польоту до основної мішені.
Одним із ключових трендів залишаються дрони-перехоплювачі. Лише за лютий 2026 року за допомогою таких дронів було знищено понад 10 тисяч російських безпілотників. За оцінками експертів, перехоплювачі нейтралізують від 30% до 40% “шахедів”, а загальна ефективність дронів цього типу може сягати 90%. Один із найвідоміших перехоплювачів, P1-SUN, отримав від військових неофіційну назву “Пісюн”. Компанія-виробник SkyFall стверджує, що дрон складається на 90% з українських компонентів, а вартість одного перехоплювача не перевищує тисячі доларів. Навесні 2026 року, на тлі загострення відносин з Іраном, “Пісюном” зацікавилися й інші країни. З’явилася інформація, що цей перехоплювач успішно знищив щонайменше тисячу цілей.
Україна також ефективно протидіє не лише дронам, а й російським ракетам та керованим авіабомбам. Одним із прикладів є вітчизняна система радіоелектронної боротьби (РЕБ) “Ліма”, розроблена у 2022 році. Спочатку призначена для боротьби з безпілотниками, система продемонструвала значну ефективність проти російських аеробалістичних ракет. За даними розробника, компанії Cascade Systems, лише за перші три місяці 2026 року комплекс успішно відхилив або знешкодив 26 ракет Х-47М2 “Кинджал”. Загалом від початку застосування цієї системи вдалося нейтралізувати 58 ракет такого типу.
“Ліма” функціонує як система РЕБ стратегічного рівня. Її основний принцип дії полягає у потужному радіоелектронному впливі на супутникову навігацію цілей, зокрема системи GNSS. Це призводить до втрати точності наведення ворожих ракет та критичного відхилення від заданого курсу. Така технологія ефективна і проти керованих авіабомб.
Загалом, останні розробки українського ОПК все частіше мають потенціал протидії ворожим засобам РЕБ та стійкість до глушіння. Часто це досягається завдяки інтеграції штучного інтелекту.
Українські виробники озброєнь за останні роки спроєктували та запустили у виробництво широкий спектр засобів як для захисту, так і для ураження ворога. Це стало можливим завдяки вимушеному, але глибокому переосмисленню підходів до оборони та, відповідно, до виробництва озброєння. Більшість перелічених вище розробок об’єднують спільні риси: короткий шлях від ідеї до виробництва, відносна доступність, максимальна ефективність за свою вартість та можливість швидкого масштабування виробництва.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння сучасного стану української оборонної промисловості. Знання про новітні розробки, зокрема у сфері безпілотних технологій та ракетного озброєння, дає уявлення про зростаючі оборонні спроможності України та її потенціал у протистоянні агресору. Для громадян це означає підвищення рівня безпеки та посилення можливостей Збройних Сил України.