## Нові правила фінансового моніторингу: що чекає на користувачів платіжних терміналів?
Після того, як Національний банк України наклав безпрецедентні штрафи на платіжні системи EasyPay та City24, учасники ринку платіжних терміналів розглядають можливість запровадження єдиних, значно суворіших правил фінансового моніторингу. Серед потенційних нововведень — обов’язкова відеоверифікація клієнтів та введення тимчасових пауз між транзакціями.
На тлі рекордних штрафів, накладених Національним банком України на компанії EasyPay та City24, серед гравців ринку платіжних терміналів активно обговорюється ідея впровадження уніфікованих, посилених стандартів фінансового моніторингу. Ці заходи покликані мінімізувати ризики та підвищити прозорість операцій.
Серед ключових ініціатив, що знаходяться на стадії обговорення, виділяють:
- Відеоверифікація користувачів під час здійснення транзакцій.
- Встановлення камер відеоспостереження біля терміналів для додаткового контролю.
- Впровадження часових пауз між послідовними операціями для запобігання шахрайству.
- Проведення додаткових перевірок для нетипових або підозрілих платежів.
УНН дослідив, як ці потенційні зміни можуть вплинути на досвід українців під час здійснення платежів через термінали EasyPay та City24.
Останнім часом серед операторів ринку платіжних терміналів зростає усвідомлення необхідності розробки та впровадження спільних стандартів у сфері фінансового моніторингу. Це викликано прагненням до підвищення безпеки та довіри до платіжних систем.
За повідомленнями ЗМІ, представники термінальних мереж спільно з Асоціацією українських банків працюють над підготовкою меморандуму, який може закріпити єдині правила для всіх учасників ринку. Основна мета цієї ініціативи – стандартизувати підходи до ідентифікації клієнтів, оцінки ризиків, виявлення підозрілих операцій та взаємодії з регуляторними органами. Після фіналізації пропозицій документ буде представлений на розгляд Національному банку.
Які нововведення можуть бути запроваджені?
Однією з найактуальніших тем для обговорення є впровадження відеоверифікації. Це означає, що під час внесення готівки до термінала може знадобитися підтвердження особи за допомогою відеозв’язку. Розглядається можливість встановлення додаткових камер біля платіжних пристроїв або використання вже наявних систем відеоспостереження для підтвердження того, що операцію здійснює справжня людина, а не автоматизована система.
Також учасники ринку обговорюють можливість введення обов’язкових часових інтервалів між послідовними платежами. Такий механізм може значно ускладнити зловмисникам проведення великої кількості операцій за короткий проміжок часу, що часто використовується для відмивання коштів.
Серед інших потенційних заходів, які можуть трансформувати правила користування терміналами, варто виділити:
- Встановлення єдиних лімітів на здійснення готівкових платежів.
- Посилена перевірка транзакцій, які повторюються з однаковими реквізитами.
- Автоматичне блокування платежів у разі виявлення ознак нетипової поведінки клієнта.
- Більш ретельна перевірка клієнтів, які проводять операції на значні суми.
- Виявлення платежів, здійснених з одного номеру телефону в різних містах протягом короткого часу.
- Обмеження кількості операцій, які користувач може провести за певний період.
- Розширення переліку даних, які клієнт зобов’язаний надати під час здійснення платежу.
Важливо зазначити, що наразі всі ці пропозиції перебувають виключно на стадії обговорення. Національний банк поки що не видавав обов’язкових розпоряджень щодо встановлення камер чи впровадження систем розпізнавання облич. Крім того, залишаються невирішеними питання щодо того, як саме буде здійснюватися відеофіксація, як довго зберігатимуться записи та хто матиме до них доступ. Ці аспекти потребуватимуть окремого правового врегулювання, зокрема, з урахуванням чинного законодавства про захист персональних даних.
Що вже змінилося для користувачів терміналів у 2026 році
Деякі посилені вимоги щодо проведення готівкових операцій через термінали вже набули чинності. Це зроблено для підвищення безпеки та прозорості фінансових потоків.
З 26 червня 2026 року, під час здійснення більшості операцій із внесення готівки через програмно-технічні комплекси самообслуговування, користувачам необхідно буде вказувати повний номер мобільного телефону. Цей номер має бути підтверджений шляхом введення одноразового коду, отриманого в SMS-повідомленні, або через телефонний дзвінок.
Ця вимога застосовується незалежно від суми готівки, яку планує внести клієнт. Її головна мета – ускладнити анонімні готівкові платежі та підвищити рівень простежуваності фінансових операцій.
Водночас Національний банк України передбачив низку винятків, коли додаткове підтвердження номера телефону не потрібне. Це стосується, зокрема, оплати:
- Податків, зборів та штрафів.
- Адміністративних послуг та інших платежів до державного або місцевих бюджетів.
- Комунальних послуг.
- Послуг інтернету та телебачення.
- Послуг охорони та фіксованого телефонного зв’язку.
- Залізничних квитків.
- Послуг міського та приміського транспорту.
- Поповнення транспортних карток.
Також передбачені певні спрощення для операцій з поповнення мобільного зв’язку в межах встановлених лімітів.
Крім того, додаткова верифікація може не застосовуватися під час поповнення власного карткового рахунку, якщо термінал зчитує банківську картку, а користувач підтверджує операцію за допомогою PIN-коду, одноразового пароля або через мобільний застосунок свого банку.
Як нові правила роботи з терміналами можуть вплинути на клієнтів
У випадку запровадження додаткових вимог, процес здійснення платежів через термінали може стати більш тривалим. Користувачам, ймовірно, доведеться частіше підтверджувати свою особу, надавати додаткову інформацію або очікувати перед початком наступної операції.
Для клієнтів, які використовують термінали для одноразових побутових платежів, ці зміни можуть бути майже непомітними. Однак ті, хто регулярно вносить значні суми готівки або здійснює багато платежів поспіль, можуть зіткнутися з додатковими перевірками та певними обмеженнями.
Не виключено, що частина операцій, які будуть виявлені як ризиковані, тимчасово призупинятимуться до з’ясування походження коштів або мети платежу. Оператори також можуть переглянути встановлені ліміти, швидкість обробки транзакцій та внутрішні процедури блокування підозрілих операцій.
Які можливі ризики для ринку існують?
Експерти у сфері фінансового права та економісти висловлюють застереження, що посилення правил фінансового моніторингу може призвести до збільшення операційних витрат для компаній, що надають послуги термінальних мереж. Таким компаніям доведеться інвестувати у сучасні системи відеоспостереження, сервери для зберігання великих обсягів даних, нове програмне забезпечення, системи аналізу операцій та, можливо, наймати додатковий персонал. Ці витрати потенційно можуть вплинути на розмір комісій, які сплачують кінцеві користувачі.
Водночас, запровадження єдиних правил може сприяти зменшенню ризику застосування різних, часто нерівних, вимог різними операторами. Без уніфікованих стандартів існує ймовірність, що клієнти або посередники можуть переходити до мереж із менш суворими процедурами перевірки. Саме тому учасники ринку наполягають на впровадженні однакових вимог для всіх операторів, а не окремих обмежень для найбільших мереж.
Контекст
У травні 2026 року Національний банк України застосував до ТОВ “ФК “Контрактовий дім””, що працює під брендом EasyPay, та ТОВ “Свіфт Гарант”, яке представляє мережу City24, штрафи у розмірі 135,15 млн грн для кожної компанії. Загальна сума санкцій сягнула 270,3 млн грн.
Це одні з найсуттєвіших штрафів, які регулятор накладав на небанківські фінансові установи за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу. Інформацію про це НБУ оприлюднив 5 червня, хоча самі рішення були ухвалені ще в травні 2026 року.
У чому полягали претензії НБУ
Національний банк повідомив, що під час перевірок були виявлені порушення законодавства, спрямованого на запобігання та протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та поширенню зброї масового знищення.
Стосовно EasyPay, претензії регулятора стосувалися, зокрема, недоліків у застосуванні ризик-орієнтованого підходу, веденні внутрішньої документації з фінансового моніторингу, процедурах перевірки нових та чинних клієнтів, а також у управлінні ризиками під час дистанційного проведення операцій.
Крім того, НБУ вказав на недоліки у роботі з політично значущими особами, а також на несвоєчасне або неповне надання документів та пояснень регулятору.
Щодо City24, національний фінрегулятор повідомив про неналежну перевірку та верифікацію клієнтів, недостатнє застосування посилених заходів до осіб із високим рівнем ризику, проблеми з внутрішніми процедурами фінансового моніторингу та неповноту інформації про клієнтів і проведені ними транзакції.
Важливо зазначити, що в офіційних повідомленнях НБУ не йшлося про те, що компанії були визнані винними у відмиванні коштів. Регулятор застосував адміністративні заходи впливу за порушення правил фінансового моніторингу.
Що могло привернути увагу регулятора
За даними українських ЗМІ, посилаючись на джерела, обізнані з результатами перевірок, увагу регулятора могли привернути операції, які мали ознаки нетипових або технічно малоймовірних. Зокрема, йшлося про випадки, коли значна кількість платежів здійснювалася за надзвичайно короткий проміжок часу. В деяких ситуаціях швидкість операцій могла бути такою, що фізично неможливо було б внести відповідну кількість готівки до термінала.
Також ЗМІ повідомляли про використання одного номера телефону для проведення платежів у різних містах з мінімальним часовим інтервалом між транзакціями.
Деякі джерела стверджували, що кількість операцій, зафіксованих у звітності реєстраторів розрахункових операцій, могла не відповідати даним із камер відеоспостереження у місцях розташування терміналів. Крім того, у ЗМІ з’являлася інформація про те, що окремі отримувачі значних сум не відображали ці надходження у своїй фінансовій або податковій звітності.
Слід зазначити, що Національний банк України не робив офіційних заяв щодо конкретних деталей цих справ.
Як відреагували EasyPay та City24 на санкції НБУ
EasyPay та City24 не погодилися з рішеннями регулятора та подали позови до суду. Після подання позову компанією “Свіфт Гарант”, Національний банк заявив про свій намір захищати у суді правомірність застосованого штрафу. Аналогічну позицію регулятор висловив і після судового оскарження з боку ТОВ “ФК “Контрактовий дім””.
Наразі остаточних судових рішень щодо правомірності накладених санкцій немає. Відтак, штрафи залишаються чинними рішеннями регулятора, хоча їх законність ще буде перевірятися в судовому порядку.
Що потрібно знати про EasyPay та City24
EasyPay та City24 є одними з найпотужніших гравців на ринку платіжних терміналів в Україні. За даними ЗМІ, мережа EasyPay налічує близько 20 тисяч активних терміналів, а City24 – приблизно 15 тисяч. Разом ці компанії можуть контролювати до 60% українського ринку незалежних платіжних терміналів. Враховуючи їхню значну частку, будь-які зміни у правилах їхньої роботи можуть суттєво вплинути на більшість користувачів терміналів по всій країні.
Нагадаємо
У листопаді 2025 року Верховна Рада розглядала пропозицію щодо створення “реєстру дропів”. Ця ініціатива передбачала формування Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю з боку фінансових установ.
Порада від АіФ UA:
Нові правила фінансового моніторингу, які можуть бути запроваджені для платіжних терміналів, спрямовані на підвищення безпеки ваших фінансових операцій. Хоча це може призвести до незначних затримок або необхідності надання додаткової інформації, ці заходи покликані захистити вас від шахрайства та забезпечити прозорість фінансових потоків. Будьте готові до можливих змін у процедурах, але пам’ятайте, що вони робляться для вашого ж блага.