## Податкова “гра” з лізингом: Українські авіакомпанії під загрозою кримінальних справ через старі рахунки
Авіаперевізники в Україні опинилися в епіцентрі несподіваної податкової кризи. Протягом останніх семи років їм доводиться стикатися з новими вимогами щодо сплати додаткових податків за операціями лізингу літаків. Це спричинено несподіваним трактуванням податкового законодавства, що вже призвело до відкриття кримінальних проваджень низкою перевізників Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Проблема полягає в тому, що податкові органи, зокрема Державна податкова служба (ДПС), у 2024 році почали інтерпретувати лізингові платежі за повітряні судна не як оплату за оренду транспорту, а як роялті. Це означає, що авіакомпанії, які укладають угоди з нерезидентами, можуть бути зобов’язані сплачувати 15% податку на доходи нерезидентів. Особливого занепокоєння викликає спроба застосувати це трактування заднім числом, тобто за останні сім років.
“Антиквари” податкової: як трактування стало підставою для тиску
За словами Руслана Мельниченка, керівника юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України, кардинальні зміни у підходах податківців з’явилися лише цього року. Раніше, протягом усієї історії незалежності України, жодних законодавчих змін, які б свідчили про необхідність такого трактування, не було. Ситуація стала несподіванкою, особливо в умовах воєнного часу.
За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося.
– зазначив Мельниченко під час круглого столу, присвяченого проблемам оподаткування авіаційного лізингу.
Податкова служба, спираючись на власне трактування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, стверджує, що компанії, які з 2017 по 2023 роки сплатили 13,1 млн грн лізингових платежів нерезидентам за оренду повітряних суден та залізничних вагонів, недоплатили 15% податку на роялті. При цьому, на думку податківців, йдеться не про транспорт, а про обладнання.
Кримінальні переслідування замість діалогу
Такий підхід став підставою для Бюро економічної безпеки розпочати кримінальні провадження. Під підозрою опинилися щонайменше п’ять відомих авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”. Слідство вважає, що ці перевізники мали б сплатити до бюджету додатково 15% роялті за оренду літаків і вертольотів.
Авіакомпанії, як наголошує Мельниченко, не оскаржують саму необхідність сплати податків чи не просять про пільги. Їхнє головне бажання – отримати юридичну визначеність та гарантію однакового застосування законодавства. Натомість, на їхню думку, державні органи застосовують непрозорі методи, спираючись на внутрішні аналітичні документи, а не на судову практику чи зміни до законів.
Бекінгемський палац для податків: навіщо потрібна правова визначеність
Особливе занепокоєння викликає той факт, що податківці та БЕБ намагаються застосувати нове трактування законодавства не лише до майбутніх операцій, а й до тих, що відбулися за останні сім років. Це ставить під загрозу фінансову стабільність більшості українських авіакомпаній.
Якщо ми за останніх сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути.
– заявив представник Аерокосмічної асоціації.
Ситуація виглядає ще більш парадоксальною, враховуючи, що цивільна авіація України вже четвертий рік перебуває у стані виживання через закрите небо. Багато літаків були релоковані за кордон, а авіакомпанії зазнали значних інфраструктурних втрат. Варто зазначити, що середня рентабельність авіакомпаній на сьогодні становить лише 7-10%, тоді як потенційне додаткове оподаткування лізингових платежів може сягати 10-15%.
“Аналітичні висновки” замість закону
СЕО юридичної компанії “Болінський і команда” Святослав Болінський підкреслив, що державні органи фактично самостійно тлумачать законодавство, посилаючись не на рішення судів чи законодавчі зміни, а на власні аналітичні документи. Це створює небезпечний прецедент, адже повноваження тлумачити закони мають законодавець та суд.
Якась аналітична довідка податкової… Є в нас суд, який може тлумачити норми закону, і сам законодавець. Питання, чому податкова не звертається за встановленим порядком до тлумачення.
– зазначив він.
Юристи наголошують, що навіть якщо окремі лізингові договори могли мати специфічні умови, це не може бути підставою для застосування універсального підходу до всіх угод. Окрім того, піднімається питання відсутності персональної відповідальності посадових осіб за неправомірні рішення, які завдають збитків бізнесу. Запропоновано запровадити механізм персональної матеріальної відповідальності для чиновників за незаконні дії, що призводять до блокування діяльності підприємств.
Ця ситуація виходить за межі звичайного податкового спору. Вона ставить під сумнів дотримання фундаментальних принципів правової держави. Якщо державні органи починають переосмислювати зміст законів та міжнародних договорів, створюючи прецеденти для застосування нових трактувань заднім числом, це стає серйозною загрозою для всього бізнесу в Україні. Важливо, щоб визначення правових норм залишалося виключною компетенцією законодавця та судової гілки влади.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для всіх українських авіакомпаній та бізнесу, що працює з нерезидентами. Вона висвітлює ризики, пов’язані з неоднозначним трактуванням законодавства податковими органами, та потенційні наслідки у вигляді кримінальних проваджень і фінансових втрат. Розуміння цих ризиків та уважне ставлення до юридичних аспектів договорів є ключовим для запобігання подібним проблемам у майбутньому.