## Авіакомпанії в пастці: Податкова трактує лізинг літаків як роялті, загрожуючи криміналом
Сучасна податкова практика Державної податкової служби (ДПС) щодо лізингових платежів за повітряні судна викликає значне занепокоєння в українському авіаційному секторі. Незважаючи на те, що йдеться про звичайне користування транспортними засобами, ДПС почала трактувати ці платежі як роялті, що може призвести до серйозних юридичних та фінансових наслідків для авіаперевізників.
Це викликає критику з боку експертів. Членкиня Громадської ради при Міністерстві фінансів, аудиторка та податкова консультантка Тетяна Шевцова наголосила на необхідності офіційного роз’яснення від Мінфіну, аби уникнути подальшого поглиблення спорів у галузі. Проблема загострилася після того, як ДПС з 2024 року почала класифікувати лізингові платежі за авіасудна як роялті. Це стало підставою для Бюро економічної безпеки (БЕБ) розпочати кримінальні провадження проти українських авіакомпаній, звинувачуючи їх у нібито неправомірному застосуванні міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування та несплаті податків при розрахунках з нерезидентами.
На думку Тетяни Шевцової, такий підхід податкової служби є надто розширеним тлумаченням терміну “роялті”. Вона пояснила, що коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, на які посилається ДПС, визначають оренду обладнання як роялті лише у специфічних випадках, коли це пов’язано з передачею прав інтелектуальної власності, наприклад, технічних креслень або виробничих процесів. “Чому в цьому випадку ви не звертаєте увагу на те, що і модельна конвенція трактує такі платежі як роялті лише у випадку оренди обладнання, яке пов’язане з передачею технічних креслень чи виробничого процесу? Саме про такі випадки йдеться у коментарях до модельної конвенції”, – зазначила пані Шевцова.
Експертка підкреслила, що це трактування абсолютно не застосовне до повітряних суден. “Термінологія “обладнання” і “транспортні засоби” за всіма нормами бухгалтерського законодавства та міжнародних стандартів чітко розмежована. Літаки, контейнери, вагони – це не обладнання, це транспортні засоби. Тому тут настільки натягнута ця історія, яку все-таки потрібно вирішувати правильно”, – заявила вона.
Для вирішення цієї проблеми необхідне офіційне врегулювання на рівні Міністерства фінансів. Узагальнююча податкова консультація допоможе встановити єдиний підхід до застосування норм Податкового кодексу України та міжнародних угод, усуваючи невизначеність як для бізнесу, так і для контролюючих органів.
Часу на таке рішення залишається обмаль. Українським авіакомпаніям вже намагаються донарахувати 15% податку з лізингових платежів не тільки на майбутнє, але й ретроспективно – за операції останніх семи років. Зважаючи на середню рентабельність авіаперевізників (близько 7-10%), таке додаткове податкове навантаження може стати фатальним для галузі. Цікаво, що ані Податковий кодекс, ані міжнародні конвенції за цей час не змінювалися, а нове трактування застосовується до відносин, які роками не викликали жодних претензій з боку держави.
Нагадаємо
Бюро економічної безпеки України розслідує кримінальні справи щодо щонайменше п’яти українських авіаперевізників: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн Експрес”. У рамках цих проваджень БЕБ ставить під сумнів правомірність використання авіакомпаніями положень міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Суми нібито несплачених податків в окремих випадках сягають десятків мільйонів гривень.
Кримінальне переслідування відбувається в умовах, надзвичайно складних для галузі. Після закриття повітряного простору українська цивільна авіація фактично функціонує за межами країни вже понад чотири роки. Авіакомпанії були змушені релокувати флот та персонал, переорієнтовувати діяльність на міжнародні ринки, в очікуванні відновлення польотів в Україні.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є вкрай важливою для українських авіакомпаній та всіх, хто пов’язаний з авіаційним бізнесом. Неочікуване трактування ДПС лізингових платежів як роялті створює значні фінансові та юридичні ризики, включно з кримінальними провадженнями. Уважно стежте за офіційними роз’ясненнями Міністерства фінансів та готуйтеся до можливих податкових перевірок, аби захистити свій бізнес від необґрунтованих донарахувань.