Податкова гра з літаками: чи загрожують авіакомпаніям мільйонні донарахування через нове трактування лізингу?
Державна податкова служба (ДПС) зайняла неоднозначну позицію, відносячи лізингові платежі за повітряні судна до категорії роялті. Це викликає занепокоєння в українських авіаперевізників, адже така інтерпретація може призвести до кримінальних проваджень та значних ретроспективних податкових донарахувань. Експерти наголошують на необхідності чіткого розмежування понять та офіційного врегулювання цього питання.
Під час дискусії щодо нової податкової практики стосовно лізингу повітряних суден, членкиня Громадської ради при Міністерстві фінансів, сертифікована аудиторка та податкова консультантка Тетяна Шевцова наголосила на необхідності офіційного роз’яснення від Мінфіну. Відсутність єдиного підходу до застосування міжнародних конвенцій щодо уникнення подвійного оподаткування може лише загострити податковий спір у авіаційній галузі.
Ситуація загострилася з 2024 року, коли ДПС почала розглядати лізингові платежі за користування літаками як роялті. Ця зміна у трактуванні стала причиною для відкриття Бюро економічної безпеки (БЕБ) кримінальних проваджень проти українських авіакомпаній. Слідчі вважають, що авіаперевізники могли некоректно застосувати норми міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, не утримавши податки при виплатах доходам нерезидентам.
На думку Тетяни Шевцової, така позиція податківців базується на надмірно розширеному тлумаченні терміну “роялті”. Вона зазначила, що коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, на які посилається ДПС, визначають оренду обладнання як роялті лише в обмеженому контексті – коли це пов’язано з передачею прав інтелектуальної власності.
“Чому в цьому випадку ігнорується той факт, що навіть у Модельній конвенції такі платежі розглядаються як роялті лише при оренді обладнання, що включає передачу технічних креслень або виробничих процесів? Саме такі сценарії описані у коментарях до цієї конвенції”, – підкреслила пані Шевцова.
Відтак, такий підхід не може бути застосований до лізингу повітряних суден.
“Термінологія “обладнання” та “транспортні засоби” чітко розрізняється за всіма бухгалтерськими нормами та міжнародними стандартами. Літаки, контейнери, вагони – це транспортні засоби, а не обладнання. Тому ця інтерпретація є дуже натягнутою і потребує правильного вирішення”, – наголосила представниця Громадської ради при Мінфіні.
Тому це питання потребує офіційного врегулювання на рівні Міністерства фінансів. Узагальнююча податкова консультація дозволить сформувати єдиний підхід до застосування Податкового кодексу та міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, усунувши правову невизначеність для бізнесу та контролюючих органів.
Часу на вирішення проблеми залишається дедалі менше. Українським авіакомпаніям вже намагаються донарахувати 15% податку з лізингових платежів не тільки на майбутнє, але й ретроспективно – за операції, що відбулися протягом останніх семи років. Враховуючи, що середня рентабельність авіаперевізників становить близько 7-10%, таке додаткове податкове навантаження може стати критичним для галузі. При цьому ані Податковий кодекс України, ані міжнародні конвенції, на підставі яких здійснювалися виплати, не змінювалися. Фактично, нове трактування застосовується до правовідносин, які протягом десятиліть не викликали заперечень з боку держави.
Нагадаємо
Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні провадження стосовно щонайменше п’яти українських авіаперевізників: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн Експрес”. У рамках цих проваджень БЕБ ставить під сумнів правомірність застосування авіакомпаніями положень міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Суми нібито несплачених податків у окремих випадках сягають десятків мільйонів гривень.
Ці кримінальні переслідування відбуваються в умовах надзвичайної складності для галузі. Через закриття повітряного простору українська цивільна авіація фактично працює за межами країни вже понад чотири роки. Для збереження бізнесу авіакомпанії були змушені релокувати флот та персонал за кордон, переорієнтувавши свою діяльність на міжнародні ринки в очікуванні відновлення польотів в Україні.
Порада від АіФ UA: Ця інформація є вкрай важливою для українських авіакомпаній та їхніх лізингових партнерів. Розуміння позиції податкових органів та можливих наслідків допоможе підготуватися до можливих перевірок та оптимізувати податкові ризики. Рекомендуємо стежити за офіційними роз’ясненнями Міністерства фінансів та за необхідності консультуватися з податковими юристами.