Удари по НПЗ: Як Україна може паралізувати російську економіку та логістику
Систематичні атаки України на нафтопереробні заводи (НПЗ) рф мають потенціал не лише завдати значних економічних збитків, але й призвести до колапсу логістичних ланцюгів, промисловості та системи державного управління агресора. Для досягнення такого ефекту ключовим є забезпечення безперервності цих ударів, що дозволить досягти критичного рівня виведення з ладу потужностей. Таку думку висловив російський опозиційний аналітик та економіст В’ячеслав Ширяєв в ексклюзивному інтерв’ю УНН. Експерт, який виїхав до Європейського Союзу після початку повномасштабного вторгнення, наголосив, що важливо оцінювати ці атаки не поодиноко, а як частину стратегічної кампанії.
Омський НПЗ: Черговий крок до критичної межі
Наслідки удару українських далекобійних дронів по Омському нафтопереробному заводу викликали значний резонанс. Проте, на думку В’ячеслава Ширяєва, оцінювати такі атаки слід не окремо, а в контексті тривалої кампанії з чіткою стратегічною метою.
Усе вирішує остання крапля, яка переповнює посудину. Або остання піщинка, яка змушує перевернутися пісочний годинник. Поки вона не впаде – нічого не станеться. Але саме вона змінює все. Так само і з російськими НПЗ. Важливо не те, скільки заводів уже було уражено, а досягнення критичного рівня вибуття потужностей – приблизно 85% тих заводів, які перебувають у зоні досяжності українських засобів ураження. Ті 15%, що залишаться далеко на сході, уже не зможуть змінити ситуацію. Саме тому удар по Омському НПЗ – це ще один крок до тієї межі, після якої процес стане незворотним.
– сказав Ширяєв.
Експерт підкреслює, що головне значення цієї кампанії полягає не стільки в матеріальних збитках, скільки в демонстрації українських можливостей. Це чітко показує, що Україна здатна не просто завдавати болючих ударів, а реально паралізувати державу-агресора. Ширяєв не бачить технічних перешкод для виведення з ладу всіх великих НПЗ росії, наголошуючи, що питання лише в достатній кількості ресурсів, системності дій та підтримці партнерів. Методичне знищення кожного заводу, який росіяни намагатимуться відновити, врешті-решт призведе до повного краху системи.
У цей момент усім стає зрозуміло, що Україна здатна не просто завдавати болючих ударів, а реально паралізувати державу-агресора. Технічної проблеми з тим, щоб вивести з ладу всі великі нафтопереробні заводи росії, я не бачу. Питання лише у достатній кількості ресурсів, системності та підтримці партнерів. Якщо Україна методично добиватиме кожен завод, який росіяни намагатимуться відновити, то зрештою ця система просто перестане функціонувати.
– зазначив він.
Міні-НПЗ не врятують ситуацію
Ширяєв категорично спростовує думку про можливість компенсації втрат російською стороною за рахунок малих нафтопереробних заводів. Він пояснює, що сукупна продуктивність усіх невеликих заводів неспівставна з потужностями одного великого підприємства, тому вони не можуть повноцінно замістити втрачені виробничі потужності.
Ні, це неможливо. Усі ці невеликі заводи, навіть якщо їх зібрати докупи, не замінять одного великого НПЗ. Їхня продуктивність неспівставна. Тому вони не здатні компенсувати втрату основних виробничих потужностей.
– пояснив він.
Паливо – основа функціонування держави
Аналітик наголошує, що удари по НПЗ слід розглядати не лише як економічний тиск, а як удар по фундаменту функціонування практично всіх секторів російської економіки. Без пального зупиняється все: транспорт, промисловість, доставка товарів, авіація.
Без пального працює нічого. Не перевозяться вантажі, не функціонують промислові підприємства, не доставляються продукти до магазинів, не працює авіація. Немає жодного “рятівного імпорту”, який здатний компенсувати втрату власної переробки. Якщо послідовно вибивати великі НПЗ із заходу на схід, росію можна повністю паралізувати.
– переконаний експерт.
Ширяєв зазначає, що Омський НПЗ був одним із останніх великих заводів у східній частині росії. Якщо Україна матиме достатньо ресурсів для підтримки кампанії, це може призвести до сильного козиря на переговорах або змусити кремль до реальних переговорів, або ж просто призвести до перемоги України. Експерт припускає, що “у липні-серпні все може вирішитися”.
Далі вже залишаються підприємства зовсім іншого масштабу. Саме тому, якщо Україна матиме достатньо ресурсів для реалізації такої кампанії, вона або отримає надзвичайно сильний козир на переговорах, або змусить кремль сісти за стіл переговорів. Або, якщо дивитися ширше, просто переможе. У липні-серпні все може вирішитися.
– вважає Ширяєв.
Системи ППО як єдиний шанс для кремля
За словами Ширяєва, єдиним реальним шляхом протидії українським ударам для росії є значне посилення системи протиповітряної оборони, зокрема, нарощування кількості радарів, комплексів “Панцир” та мобільних вогневих груп. Однак, він зауважує, що росія має обмежені можливості для різкого збільшення виробництва таких систем.
Єдина можливість – кратно нарощувати систему протиповітряної оборони. Передусім це радари, комплекси “Панцир”, мобільні вогневі групи, які мають прикривати об’єкти безпосередньо на останньому етапі польоту дрона. Але проблема в тому, що росія не має можливості різко збільшити виробництво таких систем. Їх просто ніде взяти.
– пояснив він.
Експерт також наголошує на неефективності російської ППО, яка, за його спостереженнями, не завжди може виявити та знищити українські безпілотники, що діють на великих відстанях. Він наводить приклад ситуації біля Омського НПЗ, де сім безпілотників долетіли до цілі, що свідчить про неспроможність ефективно перехоплювати їх навіть біля стратегічних об’єктів.
Те, що я зараз бачу, – це фактично безперешкодна робота українських безпілотників на відстані майже 3000 кілометрів. Літакоподібний дрон летить майже добу, і складається враження, що його взагалі ніхто не бачить. В Україні для цього створили мережу акустичних датчиків, які відстежують маловисотні цілі. Великі радари їх часто просто не бачать. А навіть якщо бачать, українська розвідка знає розташування цих радарів, тому маршрути польоту будуються так, щоб їх обходити.
– зазначив він.
Судячи із записів біля Омського НПЗ, росіяни намагалися збивати дрони. Але цього виявилося недостатньо. Мені повідомили з Омська, що до заводу летіли сім безпілотників – і всі сім долетіли. Це неймовірний показник. Це означає, що навіть біля стратегічних об’єктів вони фактично не можуть ефективно їх перехоплювати.
– сказав експерт.
Ширяєв вважає, що головним обмежуючим фактором для України є лише кількість власних засобів ураження, оскільки росія практично не має чим протидіяти системному знищенню НПЗ.
Мій висновок простий – росія зараз практично нічого не може протиставити системному вибиванню НПЗ. Єдине питання – чи вистачить Україні необхідної кількості далекобійних дронів і темпів виробництва, щоб підтримувати цей тиск щодня.
– наголосив Ширяєв.
“Курська битва” сучасної війни
В’ячеслав Ширяєв називає кампанію ударів по російських НПЗ “курською битвою” сучасної війни, наголошуючи, що це не просто символічні атаки чи економічний тиск. Перемогою він вважає параліч економіки, логістики, системи управління та виробництва, що може призвести до втрати здатності держави воювати.
Я називаю перемогою не зростання цін на бензин і не втрати російського бюджету. Я називаю перемогою параліч економіки, логістики, системи управління та виробництва. Якщо протягом приблизно сорока днів усе це вдасться зупинити, країна просто втратить здатність воювати.
– пояснив він.
Експерт проводить аналогію з Петроградом 1917 року, коли зупинка транспорту та дефіцит товарів призвели до хаосу та поразки у війні. Він наголошує, що мета України – не створити соціальне невдоволення, а зупинити державу.
Згадайте Петроград 1917 року. Поїзди не ходять, хліб не привозять, країна занурюється в хаос, а війна завершується поразкою. Паралізована держава не може не лише воювати – вона не здатна навіть керувати сама собою.
– сказав Ширяєв.
Помилково думати, що йдеться про якийсь “бунт порожніх каністр”. Його не буде. Не в цьому суть. І не в тому, щоб завдати росії ще кількох мільярдів доларів збитків. Це можна робити роками. Натомість можна досягти значно більшого – просто зупинити країну.
– зазначив він.
Ширяєв також пояснює, що дефіцит дизельного пального матиме значно масштабніші наслідки, ніж нестача бензину, оскільки саме на дизелі працює вся промисловість, транспорт, будівельна техніка. Зупинка виробництва дизелю призведе до зупинки виробництва, логістики та, як наслідок, до паралічу держави.
Уся промисловість працює на дизелі. Кар’єрні самоскиди, локомотиви на неелектрифікованих ділянках, кораблі, вантажівки, будівельна техніка – усе це дизель. Якщо припинити його виробництво, зупиняється буквально все. Не тому, що автомобілісти перестануть їздити. До них путіну байдуже. А тому, що припиниться робота промисловості, не доставлятимуться комплектуючі, товари й продукти. Зупиниться транспорт, виробництво, логістика. Саме це й означає параліч держави.
– пояснив він.
“Наказ із кремля не зможуть виконати”
На запитання щодо можливості впливу російських еліт на путіна, Ширяєв висловив думку, що не варто покладатися на внутрішньополітичний фактор. На його переконання, набагато важливіше зробити так, щоб накази з кремля стали нездійсненними через відсутність ресурсів, пального, несправність техніки та зупинку логістики. Це, на його думку, є справжнім шляхом до завершення війни.
Хтось, звичайно, може донести до нього інформацію. Але я не став би будувати стратегію на такій надії. Набагато важливіше зробити так, щоб накази з кремля просто перестали виконуватися. Щоб у відповідь на команду надходило повідомлення: її неможливо виконати, бо немає пального, не виїхала техніка, не працює логістика. Це і є справжній шлях до завершення війни.
– підсумував російський опозиційний аналітик.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно корисною для розуміння стратегічного значення українських ударів по російських НПЗ. Вона показує, що ці атаки спрямовані не лише на економіку, а й на ключові логістичні та виробничі ланцюги агресора. Для українців це розуміння посилює впевненість у ефективності військових дій та демонструє, як системний підхід може призвести до суттєвого ослаблення противника, що є важливим кроком до наближення перемоги.