Українці мають законне право отримати земельні ділянки від держави безкоштовно. Однак, поточний правовий режим воєнного стану накладає суттєві обмеження на більшість нових передач таких земель у приватну власність. Є певні винятки, зокрема для тих, хто володіє будівлями на ділянці або чия нерухомість була знищена внаслідок російської агресії.
Кожен українець має право на безоплатне отримання земельної ділянки з державної чи комунальної власності, що закріплено Земельним кодексом. Однак, під час дії воєнного стану існує тимчасова заборона на більшість процедур передачі таких земель у приватну власність. Тому, перш ніж розпочинати процес, необхідно ретельно з’ясувати кілька ключових моментів, зокрема, чи є вільна ділянка та чи є законна можливість оформити її у власність саме зараз.
Видання УНН розібралося у всіх деталях цієї процедури.
Хто може претендувати на землю від держави у 2026 році
Першочергове право на безоплатне отримання земельних ділянок у власність мають громадяни України. Особи, які не мають українського громадянства, а також юридичні особи, за загальними нормами не можуть безкоштовно приватизувати землю.
Йдеться про землі, що перебувають у державній або комунальній власності. Після земельної реформи значна частина таких земель тепер перебуває у віданні територіальних громад. Відповідно, звертатися за їх отриманням слід до відповідного органу: міської, селищної чи сільської ради, територіального управління Держгеокадастру або місцевої державної адміністрації, якщо це передбачено законом.
Важливо пам’ятати, що безоплатне отримання землі можливе лише один раз за кожним цільовим призначенням. Наприклад, якщо ви вже скористалися своїм правом на ділянку для ведення особистого селянського господарства, повторно отримати землю для цієї ж мети вже не вдасться. Інше цільове призначення — це окреме право, якщо воно ще не було реалізоване.
Окремий порядок передбачено для оформлення землі, якою особа вже користується, зокрема, якщо на ній розташований житловий будинок або господарські будівлі, що перебувають у її власності.
Які земельні ділянки підпадають під безкоштовну передачу
Земельний кодекс України встановлює максимально допустимі розміри ділянок, які громадяни можуть отримати безкоштовно:
- для ведення особистого селянського господарства — до 2 гектарів;
- для садівництва — до 0,12 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва — до 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуального гаража — до 0,01 гектара.
Щодо ділянок під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, їх розмір залежить від населеного пункту: у селах — до 0,25 гектара, у селищах — до 0,15 гектара, а в містах — до 0,10 гектара.
Для ведення фермерського господарства обсяг земельної ділянки визначається розміром земельної частки (паю), встановленого для членів відповідних сільськогосподарських підприємств. Якщо таких підприємств немає, розрахунок здійснюється на основі середнього розміру паю по району.
Водночас, не кожну ділянку можливо приватизувати. Не підлягають передачі у приватну власність землі загального користування, землі під об’єктами транспортної інфраструктури, землі оборони, частини земель природно-заповідного, історико-культурного, лісогосподарського та водного фондів. Також заборонено приватизацію ділянок, що використовуються органами влади або перебувають у постійному користуванні державних чи комунальних навчальних закладів.
Порядок подання заяви на отримання земельної ділянки в Україні
Заяву на отримання земельної ділянки слід подавати до органу, уповноваженого здійснювати передачу таких земель у власність. У заяві необхідно чітко вказати цільове призначення ділянки та її приблизний розмір. Додатково додаються графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування. Якщо ділянка перебуває у користуванні іншої особи, обов’язковим є отримання її згоди.
Для оформлення землі під фермерське господарство потрібно надати документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або відповідну аграрну освіту. Влада не має права вимагати додаткові документи, які не передбачені чинним Земельним кодексом.
Орган влади зобов’язаний розглянути заяву протягом місяця та надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення ділянки або обґрунтовану відмову. Законною підставою для відмови на цьому етапі може бути невідповідність місця розташування ділянки вимогам законодавства, містобудівній документації чи затвердженим проєктам землеустрою.
У разі отримання дозволу, громадянин замовляє розробку проєкту землеустрою у сертифікованого землевпорядника. Далі проєкт затверджується, ділянка реєструється у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера, а право власності фіксується у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Можливість отримання землі під час воєнного стану
Станом на липень 2026 року на території України діє воєнний стан. Цей період характеризується спеціальною нормою у Земельному кодексі, яка забороняє безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у власність, а також надання дозволів на розроблення документації із землеустрою для таких цілей.
Таким чином, нові заяви на отримання землі для особистого селянського господарства, садівництва, дачного будівництва чи гаража фактично призупинені, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Однак, ця заборона не стосується безоплатної передачі земельних ділянок власникам розташованих на них будівель чи споруд. Також винятком є випадки, коли нерухомість була знищена через збройну агресію РФ, і право власності на неї було припинено у Державному реєстрі речових прав внаслідок цього знищення. Ще одне виключення — передача земельних ділянок громадянам України, які користувалися ними до набуття чинності Земельним кодексом.
Етапи оформлення земельної ділянки у власність
Перший крок — це ретельна перевірка правового статусу земельної ділянки: її форми власності, цільового призначення, наявності кадастрового номера, обмежень у використанні, прав третіх осіб та загальної можливості її приватизації.
Другий крок — визначення компетентного органу для подання заяви. Якщо земля комунальна, зазвичай це місцева рада. Для державних земель сільськогосподарського призначення — це органи земельних ресурсів. Інші державні землі можуть перебувати у веденні районних чи обласних державних адміністрацій, а в Києві — міської державної адміністрації.
Третій крок — підготовка необхідного пакету документів. Він включає заяву, графічні матеріали, за потреби — згоду землекористувача, документи, що підтверджують аграрний досвід чи освіту (для фермерських господарств), а також документи на нерухомість (якщо оформлюється земля під будівлею).
Четвертий крок — отримання дозволу або обґрунтованої відмови. У разі позитивного рішення, замовляється проєкт землеустрою. Якщо ділянка вже перебуває у користуванні, може знадобитися технічна документація із землеустрою для встановлення або відновлення її меж.
П’ятий крок — реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Ділянка вважається сформованою після присвоєння їй кадастрового номера, без якого оформлення права власності неможливе.
Шостий крок — затвердження проєктної документації та прийняття рішення про передачу ділянки у власність. Останнім етапом є державна реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав. Саме з цього моменту виникає повноцінне право власності на земельну ділянку.
Причини відмови у наданні земельної ділянки
Найчастішою причиною відмови є невідповідність місцезнаходження ділянки законодавчим нормам або містобудівній документації. Наприклад, якщо заявник просить землю, яка за планами призначена для будівництва дороги, парку, об’єкта інфраструктури, створення природоохоронної зони або іншого використання, несумісного з приватизацією.
Другою поширеною причиною є належність ділянки до земель, які не підлягають приватизації. Сюди входять землі оборони, частини водного або лісового фонду, землі загального користування, території під об’єктами транспорту, а також ділянки, що використовуються державними чи комунальними установами.
Третьою причиною може бути факт того, що громадянин вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію за певним цільовим призначенням. Закон дозволяє це зробити лише один раз для кожного виду використання, а не необмежену кількість разів.
Четверта причина — ділянка вже перебуває у власності або користуванні іншої особи, і це право не було припинене належним чином. Передати таку ділянку іншому громадянину без скасування попереднього права неможливо.
П’ята причина — обмеження, пов’язані з воєнним станом. Якщо випадок не підпадає під винятки, встановлені законом, орган влади не має права надавати дозвіл на розроблення документації та безоплатно передавати землю у власність.
У разі отримання відмови або якщо заяву не розглянули, громадянин має право звернутися до суду. Однак, слід пам’ятати, що судовий розгляд не скасовує загальну заборону, яка діє під час воєнного стану.
Нагадаємо
Раніше видання УНН розповідало про ситуації, коли податок при продажу нерухомості, авто чи землі становить нуль, а коли доводиться сплачувати до 23%.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно актуальною для українців, які мріють отримати власну землю. Незважаючи на обмеження, пов’язані з воєнним станом, закон чітко визначає винятки та процедури. Знання цих нюансів допоможе вам зрозуміти, чи є у вас зараз можливість оформити земельну ділянку, і які кроки для цього потрібно зробити. Це допоможе уникнути помилок та змарнованого часу.