Українські атаки підірвали нафтову промисловість РФ: 42,74% потужностей виведено з ладу
Внаслідок систематичних ударів Збройних Сил України, російська нафтопереробна галузь зазнала колосальних збитків, втративши 42,74% своїх виробничих потужностей. За останній рік ця цифра трансформувалася у збитки обсягом 13,5 мільярда доларів США, що спричинило відчутну паливну кризу на території агресора.
За даними Генерального штабу Збройних Сил України, станом на початок липня 2026 року, тривала кампанія цілеспрямованих ударів українських Сил оборони досягла безпрецедентних показників ураження російської нафтопереробної інфраструктури.
Ключові показники ударів:
- Значний простій виробництва: Внаслідок ефективних атак виведено з ладу 42,74% від загальної проєктної потужності нафтопереробних заводів Російської Федерації.
- Масштаби руйнувань: Протягом останнього місяця успішно уражено 8 ключових нафтопереробних підприємств.
- Знищення складських потужностей: Ліквідовано або критично пошкоджено понад 60 резервуарів для зберігання, з яких 58% містили готову нафтопродукцію, а 42% – сиру нафту.
Фінансові та економічні наслідки:
Сукупні збитки російської нафтогазової галузі за останній рік (з серпня 2025 року) сягнули вражаючої суми – 13,5 мільярда доларів США. Це призвело до загострення паливної кризи в РФ та суттєвого скорочення видобутку нафти. Прогнозовані терміни відновлювальних робіт на пошкоджених об’єктах постійно відкладаються через неможливість отримати необхідні комплектуючі та обладнання в умовах міжнародних санкцій.
Операції “Deepstrike” та “Middlestrike”: Українські далекобійні удари
У червні 2026 року Україна значно посилила інтенсивність ударів по території Росії, ефективно переносячи бойові дії в глибокий тил противника. За даними Міністерства оборони України, лише за один місяць було вражено 11 російських нафтопереробних заводів, 7 об’єктів паливної логістики, 8 підприємств військово-промислового комплексу, центри космічного зв’язку, а також знищено кілька військових кораблів та поромів.
Географія ударів простягнулася від окупованого Криму та Краснодарського краю до Західного Сибіру. Серед найважливіших цілей – Антіпінський нафтопереробний завод у Тюменській області, Московський НПЗ, два найбільші заводи “Башнефті” в Уфі, Оренбурзький газопереробний завод, а також нафтопереробні комплекси “ТАНЕКО” та “ТАІФ-НК” у Татарстані.
Крім того, було уражено завод “Титан-Баррикади” у Волгограді, який спеціалізується на виробництві артилерійських систем, пускових установок та компонентів для ракетних комплексів.
Липневий наступ не припинився. Вже в перші дні місяця ЗСУ завдали удару по нафтопереробному заводу “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у Кстово (Нижньогородська область), який є одним із найбільших підприємств нафтопереробки в РФ.
Уражені підприємства відіграють ключову роль у забезпеченні паливом російської армії, а деякі виробляють компоненти, критично важливі для авіаційної та ракетної промисловості. Більшість ударів українські військові здійснили за допомогою далекобійних ударних дронів FP-1 та ракет “Flamingo”, розроблених українською компанією Fire Point.
Застосування ударних БПЛА середньої дальності дозволило українським військовим фактично відрізати окупований Крим від материкової України, суттєво пошкодивши логістику російських військ на півдні. Було знищено ключові мости, а об’єкти, що забезпечують окупаційні війська паливом, зазнають регулярних уражень.
Руйнівні наслідки для російської економіки
Масштабний вплив українських атак змусив Кремль відмовитися від спроб заперечувати проблему. За даними видання Politico, Володимир Путін був змушений терміново скликати нараду з представниками уряду через критичну ситуацію з паливом. Диктатор публічно визнав, що українські удари створюють серйозні проблеми для інфраструктури, хоча й намагався запевнити, що дефіцит не є критичним.
Аналітики припускають, що ключовою причиною поточних проблем є не лише прямі атаки на резервуари з паливом, але й цілеспрямоване знищення найбільш технологічно складних елементів нафтопереробних заводів – установок каталітичного крекінгу. Саме ці установки відповідають за виробництво бензину та інших світлих нафтопродуктів. Через санкційні обмеження Росія не має можливості швидко замінити або відремонтувати таке обладнання.
Ситуація погіршує й стан державних фінансів Росії. Військові та засекречені витрати наближаються до половини всіх бюджетних видатків, тоді як ліквідна частина Фонду національного добробуту РФ за чотири роки війни скоротилася приблизно з 7% до 1,7% ВВП. Це свідчить про те, що Кремль дедалі частіше фінансує військові потреби за рахунок нових запозичень та дефіцитного бюджету.
Порада від АіФ UA: Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння реального стану російської економіки та її військового потенціалу. Стратегічні удари України по нафтопереробній інфраструктурі РФ не лише завдають значних економічних збитків агресору, але й обмежують його можливості фінансувати війну та забезпечувати власні війська. Слідкуйте за новинами, щоб бути в курсі розвитку подій.