## Російська нафтопереробка на межі колапсу: Україна завдає нищівних ударів по паливному сектору РФ
Економіка Російської Федерації дедалі більше відчуває на собі системний вплив потужних атак українських далекобійних дронів та ракет, спрямованих на ключову інфраструктуру. Якщо раніше Кремлю вдавалося певним чином ізолювати більшість населення від негативних економічних наслідків агресивної війни, то зараз паливна криза, зростання інфляції та виснаження фінансових резервів стають відчутними для громадян по всій країні, як повідомляє УНН.
“Deep strike” та “middle strike” від України
У червні 2026 року Україна значно посилила темпи ударів по території РФ, переносячи бойові дії в глибокий тил противника. За офіційними даними Міністерства оборони України, лише за один місяць було успішно уражено 11 російських нафтопереробних заводів, 7 об’єктів паливної логістики, 8 підприємств оборонно-промислового комплексу, центри космічного зв’язку, а також низку військових кораблів та поромів.
Географія цих операцій охопила значні території: від окупованого Криму та Краснодарського краю до Західного Сибіру. Серед стратегічно важливих цілей, що зазнали ударів, опинилися Антіпінський нафтопереробний завод у Тюменській області, Московський НПЗ, два найбільші заводи “Башнефті” в Уфі, Оренбурзький газопереробний завод, а також потужні нафтопереробні комплекси “ТАНЕКО” та “ТАИФ-НК” у Татарстані.
Крім того, було завдано удару по заводу “Титан-Баррикади” у Волгограді, де виробляються артилерійські системи, пускові установки та компоненти для ракетних комплексів.
Липень також продовжив цю тенденцію. Вже на початку місяця українські безпілотники уразили нафтопереробний завод “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у Кстово (Нижньогородська область), який є одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ.
Уражені підприємства відіграють ключову роль у забезпеченні паливом російської армії, а також виробляють критично важливі компоненти для авіаційної та ракетної промисловості. Більшість цих ударів було здійснено за допомогою українських ударних далекобійних дронів FP-1 та ракет “Flamingo”, розроблених компанією Fire Point.
Використання ударних БПЛА середньої дальності дозволило українським військовим фактично відрізати окупований Крим від материкової України, суттєво порушивши логістику російських військ на півдні. Були знищені ключові мости, а об’єкти, що забезпечують окупаційні війська паливом, зазнають регулярних атак.
У Міністерстві оборони підкреслюють, що систематичне руйнування нафтопереробної галузі та військово-промислового комплексу безпосередньо зменшує воєнно-економічний потенціал держави-агресора і є одним із найефективніших інструментів тиску на російську військову машину.
Вплив ударів на ситуацію в Росії
Як зазначає видання Politico, ці атаки почали змінювати внутрішню ситуацію в самій Росії. Протягом чотирьох років російському президенту Володимиру Путіну загалом вдавалося приховувати від населення економічні наслідки війни проти України. Росіяни були переконані, що “спеціальна військова операція” відбувається десь далеко. Однак тепер це стає дедалі складніше.
За оцінками видання, останні масовані атаки українських ракет і безпілотників по об’єктах енергетичної інфраструктури перетворили війну з віддаленої проблеми, яку більшість росіян могла ігнорувати, на безпосередню паливну кризу, яку відчуває кожен. Перебої з постачанням пального вже фіксуються приблизно у двох третинах регіонів Росії, що створює значні проблеми як для населення, так і для підприємств.
Особливо складною залишається ситуація в окупованому Криму, де дефіцит пального вже серйозно впливає на економіку півострова.
Призначений Росією очільник окупаційної адміністрації півострова Сергій Аксьонов попередив кримчан, що пального найближчим часом не буде.
“Шановні кримчани, ситуація з паливною кризою триває. Прошу набратися терпіння. Великих обсягів пального найближчим часом у продажу не буде. Водночас Міністерство енергетики щодня інформуватиме про ситуацію”, – заявив він.
Окрім серйозних проблем з логістикою через українські “middle strike” в окупованому Криму, також було зірвано туристичний сезон.
Правду вже не приховати
Масштабні наслідки українських атак призвели до того, що Кремль більше не може повністю заперечувати проблему. За даними Politico, минулого тижня Путін був змушений терміново провести нараду з урядовцями через ситуацію із забезпеченням паливом. Диктатору довелося публічно визнати, що українські удари створюють проблеми для інфраструктури, хоча він продовжив переконувати, що дефіцит начебто не є критичним.
Водночас, як підкреслює видання, російська влада дедалі більше приховує реальні масштаби економічних втрат. Наприклад, дані про внутрішні ціни на пальне більше не публікуються. Але приховати кризу стає дедалі важче, адже росіяни регулярно публікують у соцмережах дописи та відео про довгі черги на АЗС, конфлікти між водіями та дефіцит бензину.
Журналісти припускають, що ключовою причиною нинішніх проблем стали не просто удари по резервуарах із паливом, а цілеспрямоване знищення найбільш технологічно складних елементів нафтопереробних заводів – установок каталітичного крекінгу. Саме вони забезпечують виробництво бензину та інших світлих нафтопродуктів. А через санкції Росія не може швидко замінити чи відремонтувати таке обладнання.
Поки єдиним позитивом для Кремля залишається те, що в країні досі достатньо дизельного пального, без якого не обійтися ні вантажним перевезенням, ні сільськогосподарській техніці. Втім, російські посадовці вже попередили, що уряд може запровадити заборону на його експорт, щоб гарантувати постачання до початку збору врожаю. Водночас заборона на вивіз авіаційного гасу і бензину вже запроваджена.
Як зазначив аналітик Інституту Карнегі Сергій Вакуленко, сьогодні обсяги доступного бензину в Росії визначаються “гонкою між українськими дронами та російськими ремонтними бригадами”.
“Якщо частоту українських атак вдасться підтримати, а збитки від кожного удару – збільшити, то перевага переходить на бік Києва. Саме це ми зараз і спостерігаємо”, – зазначив він.
Не тільки паливо
Криза в Росії вже виходить далеко за межі паливного ринку. Подорожчання пального посилює інфляційний тиск, через що центральний банк РФ змушений зберігати жорстку монетарну політику. За даними Politico, така ситуація викликає дедалі гостріші суперечки між керівництвом російського центробанку та найбільшими державними банками щодо необхідності швидшого зниження процентних ставок.
Погіршується й стан державних фінансів Росії. Військові та засекречені витрати вже наближаються до половини всіх бюджетних видатків, тоді як ліквідна частина російського Фонду національного добробуту за чотири роки війни скоротилася приблизно з 7% до 1,7% ВВП. Це означає, що Кремль дедалі більше фінансує війну за рахунок нових боргів та дефіцитного бюджету, підкреслюють журналісти.
Тож очевидно, що посилення атак по території Росії за допомогою далекобійних БПЛА та ракет вже має стратегічний економічний ефект. У Росії закінчується не тільки пальне, а й швидко вичерпуються фінансові ресурси, якими, зокрема, Кремль підтримує війну проти України.
Порада від АіФ UA:
Ця новина демонструє ефективність стратегічних ударів України по російській нафтопереробній промисловості. Українцям це дає розуміння, що наша обороноздатність та військовий потенціал зростають, а дії Сил Оборони приносять реальні результати, впливаючи на економіку агресора. Для світової спільноти це ще один доказ того, що підтримка України є виправданою та дієвою.