## Україна нарощує оборонний бюджет до рекордних 4,4 трлн грн, отримуючи мільярди від ЄС, тоді як БЕБ створює ризики для ключових платників податків
Попри п’ятий рік повномасштабної війни, фінансування сектору безпеки та оборони залишається першочерговим завданням для України. Для підтримки обороноздатності держава змушена постійно збільшувати видатки на армію, закупівлю озброєння та техніки, зокрема залучаючи фінансову допомогу від міжнародних партнерів. На цьому тлі виглядає особливо суперечливим тиск з боку певних державних органів на галузі, які навіть в умовах війни продовжують стабільно наповнювати бюджет. Зокрема, йдеться про дії Бюро економічної безпеки (БЕБ) щодо авіабізнесу, який щорічно сплачує значні суми податків, пише УНН.
Рекордне збільшення оборонних видатків
У червні цього року Верховна Рада внесла зміни до державного бюджету на 2026 рік, якими збільшила фінансування сектору безпеки й оборони на 1,56 трлн гривень. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, після чого він набрав чинності.
За результатами внесених коригувань, загальний обсяг видатків на оборону у 2026 році сягнув безпрецедентних 4,4 трлн гривень.
Розподіл додатково виділених коштів виглядає наступним чином:
- 1,52 трлн грн – для Міністерства оборони;
- 16,7 млрд грн – для органів системи МВС;
- 4,8 млрд грн – для Держспецзв’язку;
- 2,5 млрд грн – для СБУ;
- 1,8 млрд грн – для ГУР Міноборони;
- 14,6 млрд грн – спрямовано до резерву сектору безпеки і оборони.
Крім того, 2,3 трлн гривень будуть спрямовані на закупівлю озброєння та військової техніки, а понад 1,45 трлн гривень – на грошове забезпечення українських військовослужбовців.
Ці масштаби фінансування свідчать про необхідність постійного нарощування оборонних витрат для забезпечення відсічі ворогу.
Україна залучає кошти від партнерів
Забезпечити такі колосальні видатки виключно власними ресурсами вкрай складно. Тому Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами.
Збільшення оборонного бюджету стало можливим завдяки погодженню Європейським Союзом масштабного пакета фінансової підтримки України.
Йдеться про кредит обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки, з яких 60 млрд євро виділено саме на оборонні потреби України. Станом на 30 червня, Київ отримав перший транш у розмірі 3,9 мільярда євро. Ці кошти призначені для закупівлі дронів у рамках кредиту Ukraine Support Loan.
“Винахідливість України є основою її успіху у протистоянні повномасштабному вторгненню росії. Саме цю винахідливість ми прагнемо підтримати. Сьогодні ми надаємо перші 3,9 мільярда євро на передові технології безпілотників для зміцнення оборони України. Далі буде більше”, – зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Наступні транші будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, боєприпасів, ракет та систем протиповітряної оборони.
Таким чином, міжнародні партнери допомагають Україні покрити частину фінансових потреб, необхідних для продовження оборони, закупівлі озброєння та забезпечення макроекономічної стабільності. Однак, навіть за наявності міжнародної допомоги, критично важливим залишається збереження власного фінансового ресурсу держави, зокрема податкових надходжень від українського бізнесу.
Авіаційна галузь продовжує фінансувати бюджет попри обмеження
Одним із прикладів такої стійкості під час війни є українська цивільна авіація. Незважаючи на повністю закритий повітряний простір над Україною, вимушену релокацію за кордон та роботу в надзвичайно складних умовах, підприємства галузі не лише зберегли діяльність, але й продовжують сплачувати значні податки.
Як повідомила Державна податкова служба у відповідь на запит УНН, у 2025 році авіаційна галузь сплатила до бюджету 702,23 млн гривень. Це рекордний показник за останні вісім років.
Найбільшими платниками стали компанії, що займаються пасажирськими авіаперевезеннями. Від них до бюджету надійшло понад 526,8 млн гривень.
Ще майже 125,7 млн гривень сплатили підприємства, які здійснюють ремонт та технічне обслуговування повітряних суден. Компанії вантажної авіації забезпечили надходження у розмірі близько 49,7 млн гривень.
Показовою є динаміка зростання надходжень: у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, галузь сплатила близько 297 млн гривень. У 2023 році ця сума зросла до 392,6 млн гривень, у 2024 році – до 515,5 млн гривень, а у 2025 році встановлено новий рекорд – понад 702 млн гривень.
Таким чином, навіть без можливості виконання польотів у межах України, авіаційні підприємства продовжують генерувати прибутки за кордоном, сплачувати податки до українського бюджету та підтримувати економіку країни. Економічні експерти наголошують, що в повоєнний період саме авіаційна сфера може стати драйвером економічного відновлення України.
“Авіаційна сфера – це одна з галузей, де Україна може відновити та далі розвивати свої провідні позиції у світовій економіці. Якщо говорити образно, то ключові напрямки розвитку української економіки відображені на державному прапорі: блакитний колір – це небо, тобто авіакосмічна сфера, а пшеничне поле – це аграрна сфера”, – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
В умовах, коли Україна змушена запитувати десятки мільярдів євро міжнародної допомоги для фінансування оборони, кожне підприємство, що забезпечує стабільні податкові надходження, набуває стратегічного значення. Водночас, дії окремих державних органів демонструють протилежний підхід.
Тиск на авіабізнес
Під тиском Бюро економічної безпеки опинилися компанії, які використовують механізми, що десятиліттями застосовуються у глобальній авіаційній індустрії. БЕБ намагається трактувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків від нерезидентів України як роялті, що стало підставою для відкриття кримінальних справ. Від такого підходу правоохоронного органу до трактування оренди транспортних засобів як користування інтелектуальною власністю постраждали щонайменше 5 авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Опитані УНН юристи, податкові консультанти та адвокати неодноразово підкреслювали, що така позиція суперечить міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, положенням Податкового кодексу та усталеній судовій практиці. Крім того, той факт, що українське податкове законодавство в частині лізингу повітряних суден не змінювалося протягом останніх 30 років, наштовхує на висновок про свідомий тиск на бізнес з боку Бюро економічної безпеки. Претензії до діяльності низки авіакомпаній у правоохоронців виникли лише після 2024 року, хоча в операційній діяльності підприємств нічого не змінилося.
На думку експертів, ця проблема виходить за рамки окремих кримінальних проваджень. Для бізнесу, який п’ятий рік працює в екстремальних умовах, додаткові кримінальні ризики можуть стати вирішальним фактором для повного перенесення діяльності до інших юрисдикцій.
За словами виконавчого директора Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Миколи Щербини, спроби подвійного оподаткування авіакомпаній ставлять під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації, яка наразі виживає завдяки міжнародним контрактам.
“Невизначеність у кваліфікації платежів означає невизначеність у ставках та праві оподаткування, а отже – ризик подвійного оподаткування та донарахувань. Але ще небезпечніше те, що невизначеність для міжнародного партнера сприймається як ризик юрисдикції. На конкурентному ринку це вирішується просто: контракт отримує той, хто має менше ризиків і більш прогнозовані правила”, – наголосив Щербина.
Сьогодні Україна одночасно веде війну, звертається до міжнародних партнерів за новою фінансовою допомогою та шукає ресурси для збільшення власного оборонного бюджету. В таких умовах державна політика має бути спрямована не на створення додаткових ризиків для сумлінних платників податків, а на збереження та розвиток галузей, які навіть під час війни забезпечують стабільні надходження до бюджету.
Якщо держава втрачатиме платників податків, які забезпечують сотні мільйонів гривень бюджетних надходжень, потреба у зовнішньому фінансуванні лише зростатиме. Умовно кажучи, Україна одночасно проситиме партнерів профінансувати оборону та власними рішеннями скорочуватиме джерела доходів державного бюджету.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння економічної ситуації в Україні під час війни. Вона демонструє, як держава балансує між необхідністю фінансувати оборону за рахунок міжнародної допомоги та внутрішніх ресурсів, і водночас стикається з викликами від дій правоохоронних органів, які можуть підірвати стабільність ключових галузей економіки. Для українців це означає, що підтримка бізнесу, який генерує податкові надходження, є не менш важливою, ніж військова допомога, для забезпечення стабільності та майбутнього відновлення країни.