В Україні, за підтримки ЮНІСЕФ, стартувала масштабна освітня програма для медичних закладів, спрямована на підготовку персоналу до дій під час ракетно-дронових атак. Перші практичні тренінги вже успішно пройшли лікарні на Чернігівщині, в Одесі, Запоріжжі та Києві.
З початку повномасштабного вторгнення медичні заклади України неодноразово ставали об’єктами ворожих атак. Держава, місцева влада, міжнародні партнери та спонсори докладають спільних зусиль для забезпечення безпеки пацієнтів і медичного персоналу під час повітряних загроз. Ці заходи виходять за межі простого облаштування укриттів – критично важливим є безпосереднє навчання медиків ефективним діям в екстремальних умовах. Саме таку ініціативу, за сприяння ЮНІСЕФ, започатковано в Україні. Проєкт передбачає проведення тренінгів, що симулюють реагування на випадок, коли лікарня опиняється під ударом. Команда УНН поспілкувалася з Тетяною Вежновець, директоркою Навчально-наукового центру “Бізнес-школа НМУ імені О.О. Богомольця”, докторкою медичних наук, професоркою, яка детально розповіла про цю важливу ініціативу.
У рамках проєкту, реалізованого за підтримки та фінансування ЮНІСЕФ, була розроблена комплексна система реагування на надзвичайні ситуації, зокрема на ракетно-дронові інциденти, що можуть статися в закладах охорони здоров’я. Проєкт охопив також оцінку готовності дитячих лікарень та перинатальних центрів, що долучилися до програми, до таких загроз. Розроблені й активно проводяться спеціалізовані тренінги для медичного персоналу, спрямовані на формування навичок оперативного реагування. До реалізації ініціативи активно долучився Національний університет імені О.О. Богомольця.
Наше головне завдання полягало в розробці методики, організації ефективної системи реагування на надзвичайні ситуації в медичних установах та належній підготовці персоналу до дій у разі ракетно-дронових атак. До цього часу, попри п’ять років війни та надзвичайно актуальну загрозу повітряних ударів, в Україні не існувало системного підходу до створення саме таких систем реагування в закладах охорони здоров’я, – зазначає пані Вежновець.
– розповідає Вежновець.
Ця робота має суто практичне значення та безпосередньо спрямована на збереження життя і здоров’я людей. Професорка Вежновець згадала приклад обстрілу лікарні “ОХМАТДИТ” у Києві 8 липня 2024 року, коли маленьких пацієнтів довелося терміново виводити на вулицю під загрозою повторного удару.
Натомість, згідно з новою розробленою методикою, існують чітко визначені стандартні операційні процедури, що враховують різні фази розвитку надзвичайної ситуації. Під час розробки цих процедур був ретельно вивчений міжнародний досвід.
Існуючі у світі системи реагування здебільшого стосуються природних катаклізмів або техногенних аварій, що призводять до масового надходження постраждалих. Наша ситуація унікальна: заклад охорони здоров’я сам може стати епіцентром руйнувань. Однак, загальний світовий підхід до реагування на надзвичайні ситуації залишається актуальним: у кожному медичному закладі має бути сформована госпітальна команда швидкого реагування, яка, відповідно до розподілених ролей, буде готова негайно виконувати свої обов’язки, – наголошує Вежновець.
– зазначає Вежновець.
На основі розробленої програми команда медичного університету активно проводить тренінги для лікарів.
Наша співпраця з ЮНІСЕФ та Національним медичним університетом у рамках цього проєкту розпочалася у липні 2025 року, коли було укладено відповідну угоду, – пояснює Вежновець.
– каже Вежновець.
До проєкту долучилися медичні установи, де за сприяння ЮНІСЕФ були облаштовані укриття. На першому етапі, що тривав з липня 2025 року до середини січня 2026 року, тренінги охопили чотири заклади: дві установи на Чернігівщині (обласна дитяча лікарня та пологовий будинок), Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України в Одесі, а також лікарня у Запоріжжі. Другий етап програми охоплює п’ять лікарень, серед яких міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва у Дніпрі та Перинатальний центр Києва.
Навчання у Перинатальному центрі Києва відбулися зовсім нещодавно. Перед їх початком фахівці провели оцінку готовності центру до реагування на загрози та стану облаштування укриттів. Після підтвердження високого рівня готовності розпочалися безпосередньо тренінги.
Від двох філій київського Перинатального центру (на вул. Лобановського та Предславинській) було відібрано по п’ять лікарів. З них у майбутньому будуть сформовані госпітальні команди швидкого реагування, які координуватимуть дії всього персоналу під час надзвичайних ситуацій.
Перший етап: базовий рівень готовності
Ключовим є забезпечення базової готовності медичного закладу до будь-яких викликів, включно з ракетно-дроновими інцидентами. За словами пані Вежновець, це передбачає наявність спеціальних аптечок для надання екстреної допомоги, гуманітарних наборів (ковдри, вода для постраждалих), продуктів тривалого зберігання, а також достатнього запасу медикаментів. Для перинатальних центрів цей перелік доповнюється засобами гігієни для новонароджених, такими як пелюшки та підгузки. Важливою є також наявність запасу технічної води.
Другий етап: підвищена готовність
Під час оголошення повітряної тривоги медичний заклад переходить у фазу підвищеної готовності. На щастя, не кожна тривога завершується атакою, але саме в цей період команда швидкого реагування готується до можливого розвитку подій, – пояснює Вежновець.
– пояснює Вежновець.
На цьому етапі всі співробітники мають бути проінформовані про місцезнаходження необхідних наборів, а кожен член команди повинен мати чіткі інструкції щодо дій у небезпечній ситуації – саме цьому й приділяється основна увага під час тренінгів.
Під час цієї фази всі, хто перебуває в лікарні, мають бути евакуйовані до укриття. Окремі протоколи дій розроблені для пацієнтів, транспортування яких ускладнене, або тих, хто перебуває на операційному столі, – зазначає професорка.
– каже професорка.
Пані Вежновець додала, що у київському Перинатальному центрі в укритті передбачені спеціальні інкубатори для підтримки життєдіяльності найменших дітей у критичних станах, а також обладнано пологову залу, де за потреби можуть проводитися пологи чи хірургічні втручання. “Завдяки керівництву закладу це все чудово підготовлено, і центр може використовувати ці можливості в умовах надзвичайної ситуації”, – підкреслила вона.
Третя фаза: безпосередній інцидент
Наступний етап – це безпосередній удар або інцидент.
У такому випадку активується план реагування. Усі медичні заклади, включно з Перинатальним центром, відповідно до чинних нормативних документів, мають розроблені плани реагування на надзвичайні ситуації, які передбачають створення спеціальної комісії. Це стосується всіх закладів, що належать до критичної інфраструктури, – пояснює Вежновець.
– каже Вежновець.
Надалі йде процес подолання наслідків інциденту.
Ми демонстрували, як організувати пункт сортування постраждалих. Якщо хтось не встиг або не зміг спуститися до укриття через критичний стан, на допомогу приходять рятувальники ДСНС. Ми також пояснювали, як точно визначити кількість пацієнтів до інциденту, скільки їх перебуває в укритті, скільки залишилося поза ним, кого саме потрібно знайти. Усе це ретельно підраховується, аби гарантувати, що ніхто не буде втрачений, і всі отримають своєчасну допомогу. Це надзвичайно важливо, адже йдеться про людські життя, – наголосила професорка.
– наголосила Вежновець.
Ми використовували практичні кейси, учасники тренувань відпрацьовували різні сценарії в ігровій формі, демонструючи високу залученість. Важливою є роль керівництва закладу – його зацікавленість суттєво впливає на успішність процесу. На жаль, був випадок, коли один заклад, що мав долучитися до програми, відмовився від навчання. Це викликає великий жаль, – поділилася Вежновець.
– розповіла Вежновець.
Вона також зазначила, що у всіх закладах, де проводилося навчання, заплановані повторні моніторингові візити та додаткові тренінги. До того часу медики, які пройшли навчання, мають розробити власні стандарти реагування, адаптовані до специфіки кожного конкретного закладу.
Ми навчаємо не лише реагувати на те, що вже сталося, а й бути готовими до потенційних загроз. Така підготовка значно полегшує переживання події, порівняно з простим реагуванням постфактум. У цьому й полягає головний сенс усього процесу, – підкреслила професорка.
– каже Вежновець.
На основі розроблених стандартів був виданий посібник, і зараз готується до друку його оновлене видання. Професорка Вежновець висловила сподівання, що на базі цього посібника Міністерство охорони здоров’я та Центр громадського здоров’я розглянуть можливість створення офіційної, затвердженої на державному рівні методичної рекомендації, яка буде доступна для використання будь-яким медичним закладом, від найбільшої лікарні до найменшого пологового будинку чи перинатального центру.
Людський фактор та перспективи розвитку
Пані Вежновець зазначила, що під час тренінгів лікарі часто скаржилися на небажання пацієнтів переходити в укриття.
Ми наголошуємо: це не обговорюється, це обов’язкова процедура. Якщо пацієнтів не евакуювати до укриття, подальші дії втрачають сенс. Під час інциденту буде надзвичайно складно збирати постраждалих, оцінювати їхню кількість та організовувати надання допомоги, – пояснює професорка.
– каже професорка.
Вона з радістю відзначає, що нині у лікарнях все частіше можна побачити належно облаштовані та активно використовувані укриття. Це, з огляду на триваючі ворожі атаки, є надзвичайно втішним, адже може врятувати багато життів.
З іншого боку, як повідомляють колеги, які нещодавно проводили моніторинг у Запоріжжі, повітряні тривоги там лунають майже безперервно. Це означає, що значна частина діяльності закладу має відбуватися саме в укритті. Якщо говорити про безпеку лікарень у довгостроковій перспективі, то доцільно розглядати можливість їхнього розміщення на глибших рівнях, під землею. Наприклад, в Ізраїлі критично важливі відділення, як-от реанімація, інтенсивна терапія та операційні, розташовані на підземних поверхах (мінусовий перший, другий, третій), тоді як пацієнти, що можуть пересуватися, займають наземні поверхи та спускаються за потреби, – ділиться спостереженнями Вежновець.
– каже Вежновець.
Однак, доки такі кардинальні зміни не впроваджені, вчитися ефективно реагувати на загрози мають усі – як медичні працівники, так і пацієнти.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно актуальною для кожного українця, адже вона стосується безпеки в медичних закладах під час війни. Рекомендації та тренінги, розроблені ЮНІСЕФ та НМУ, допоможуть медикам діяти злагоджено та ефективно в екстремальних ситуаціях, що може врятувати життя. Пацієнтам же важливо пам’ятати про необхідність дотримання вказівок персоналу та правил безпеки під час повітряних тривог.