## Україна ризикує іміджем: БЕБ трактує лізинг літаків як роялті, ігноруючи міжнародні конвенції 
росія десятиліттями демонструє повну зневагу до міжнародно-правових норм, ігноруючи угоди, судові рішення та свої зобов’язання. Натомість Україна будує свою зовнішню політику, інтеграцію до Європи та відносини з партнерами на засадах суворого дотримання міжнародного права та європейських цінностей. Саме тому будь-які спроби українських державних установ самостійно переосмислювати або змінювати зміст міжнародних угод становлять серйозну юридичну проблему та шкодять іміджу держави, як зазначає УНН.
Дотримання міжнародного права – ключова перевага України
Від початку повномасштабного вторгнення Україна послідовно наголошує, що її боротьба з росією – це не лише захист територій, а й відстоювання міжнародного правопорядку. Саме на положеннях Статуту ООН, міжнародних конвенціях та принципах верховенства права Україна будує свої позови проти агресора у міжнародних інстанціях, домагається запровадження санкцій, конфіскації російських активів та притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах.
Завдяки такій позиції Київ користується безпрецедентною підтримкою зарубіжних партнерів, які сприймають Україну як державу, що діяла в межах міжнародного права навіть в умовах повномасштабної війни.
Тому надзвичайно важливо, щоб українські органи влади дотримувалися тих самих принципів і на внутрішньодержавному рівні.
Небезпечний прецедент для інвесторів
Однак останнім часом зростає занепокоєння щодо практики деяких державних органів, які самостійно трактують положення міжнародних конвенцій всупереч усталеним правовим нормам.
Яскравим прикладом є позиція Бюро економічної безпеки (БЕБ) стосовно застосування міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування при лізингу повітряних суден. БЕБ почало кваліфікувати платежі українських авіакомпаній за операційний лізинг літаків та вертольотів у нерезидентів України як роялті. Це суперечить конвенціям про уникнення подвійного оподаткування між Україною та низкою іноземних держав, Модельній конвенції ОЕСР, багаторічній міжнародній практиці та судовій практиці України, які мають протилежний підхід.
Правоохоронний орган спільно з Державною податковою службою (ДПС) під керівництвом Тетяни Кірієнко з 2024 року застосовують власне трактування лізингових платежів, незважаючи на відсутність змін до законодавства чи самих конвенцій.
ДПС запропонувала оподатковувати лізинг повітряних суден як роялті. На їхню думку, замість плати за оренду транспорту, мають сплачуватися податки за користування інтелектуальною власністю. Ця позиція призвела до порушення низки кримінальних справ БЕБ проти представників авіабізнесу. Правоохоронці вважають, що українські авіаперевізники, які користуються лізинговими повітряними суднами, мали б сплатити до українського бюджету 15% роялті, а не сплачувати податок з оренди у країні резиденції лізингодавця, застосовуючи при цьому міжнародні конвенції для уникнення подвійного оподаткування. Від тиску БЕБ постраждали щонайменше 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”.
Українська авіатранспортна асоціація наголошує, що такий підхід правоохоронців до трактування лізингових операцій негативно впливає на конкурентоспроможність українських авіаперевізників на світовому ринку. Вони можуть втратити міжнародні контракти, які є життєво необхідними в умовах закритого повітряного простору над Україною.
Неприпустимість “переписування” конвенцій відомчими рішеннями
Міжнародні договори укладаються між державами і повинні мати однакове розуміння для всіх сторін. Ратифікуючи конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Україна погодилася застосовувати їх згідно із загальновизнаними міжнародними принципами та підходами, сформованими на основі Модельної конвенції ОЕСР.
Важливо зазначити, що за десятиліття сутність конвенцій не змінювалася, так само як і не вносилися зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування лізингу повітряних суден протягом останніх 30 років.
“Принципово важливим є той факт, що з 1992 року ОЕСР свідомо вилучила зі складу роялті платежі за використання промислового, комерційного або наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання – це підприємницький прибуток за Статтею 7 або оренда транспорту в межах міжнародних перевезень за Статтею 8, а не роялті”, – пояснює керуюча партнерка LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.
Юристи підкреслюють, що в Україні міжнародні конвенції мають вищу юридичну силу, ніж національне законодавство.
“Відповідно до Конституції України та процесуальних кодексів, якщо існують міжнародні акти, ратифіковані Україною, вони мають вищу силу над внутрішнім законодавством”, – пояснив в коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Якщо одна зі сторін починає застосовувати міжнародні документи всупереч їх загальновизнаному тлумаченню, це ставить під сумнів передбачуваність правового режиму в країні. Для бізнесу це означає, що правила гри можуть змінитися не через рішення парламенту чи результат міжнародних переговорів, а через позицію окремого державного органу.
Особливо чутливо до таких змін ставляться міжнародні інвестори. Вони оцінюють не лише податкові ставки, ефективність судової системи чи загальну економічну ситуацію, а й стабільність застосування міжнародних угод. Якщо держава починає відступати від загальновизнаних міжнародних правил, інвестиційні ризики автоматично зростають, що відлякує іноземний бізнес.
Особливу небезпеку становить те, що ця проблема може вийти далеко за межі авіаційної галузі. Якщо буде створено прецедент, коли будь-який державний, а тим більше правоохоронний орган, може по-своєму інтерпретувати міжнародний договір, подібна практика потенційно може поширитися й на інші сфери – від інвестиційних угод до міжнародної торгівлі.
Для України, яка прагне членства в Європейському Союзі та розраховує на масштабні післявоєнні інвестиції, передбачуваність правозастосування є одним із ключових критеріїв довіри.
Важливо не втратити свою головну перевагу
Сьогодні Україна має значний міжнародний авторитет як держава, що відстоює верховенство права та вимагає від світу дотримання міжнародних норм щодо російської агресії.
Саме тому всередині країни державні органи також мають діяти відповідно до цих принципів. Будь-які спроби самостійно змінювати зміст міжнародних договорів або застосовувати їх всупереч усталеній міжнародній практиці можуть підірвати правову визначеність, погіршити інвестиційний клімат та створити небажані репутаційні ризики.
У боротьбі з росією Україна неодноразово демонструвала, що її сила не лише в армії, а й у повазі до міжнародного права. Саме ця відмінність є однією з ключових переваг держави, яку особливо важливо зберегти.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для бізнесу, особливо для компаній, які співпрацюють з іноземними партнерами або використовують міжнародні договори. Нечітке або вибіркове трактування міжнародних угод державними органами може призвести до непередбачуваних податкових наслідків та збільшення юридичних ризиків. Для авіакомпаній це означає потенційне зростання витрат та ускладнення операційної діяльності. Важливо стежити за розвитком цієї ситуації та консультуватися з юристами щодо захисту своїх прав.