# Фінансова грамотність в Україні: чому кожен українець має знати, як керувати грошима 
У сучасному світі, особливо в умовах війни та економічної нестабільності, фінансова грамотність стає не просто корисною навичкою, а й елементом особистої безпеки. Розуміння того, як керувати власним бюджетом, контролювати витрати, усвідомлено користуватися банківськими продуктами, уникати непотрібних боргів та надійно захищати свої кошти, є надзвичайно важливим. Особливо це актуально в контексті поширення шахрайських схем та ризиків втрати доходу.
Як правильно планувати фінанси, відстежувати витрати, запобігати потраплянню у боргові пастки та формувати “фінансову подушку безпеки”, розбиралися фахівці.
Що таке фінансова грамотність та чому вона є ключовою
Фінансова грамотність — це комплекс знань, умінь та сформованих звичок, що дозволяють людині ефективно управляти своїми доходами, витратами, заощадженнями, борговими зобов’язаннями та фінансовими ризиками.
На початковому етапі опанування цих навичок часто постають прості, але фундаментальні питання:
- Який мій реальний дохід?
- На що саме витрачаються мої кошти?
- Скільки грошей я можу заощадити?
- Чи дійсно мені потрібна ця позика?
- Що станеться, якщо мій заробіток зменшиться?
Головна мета фінансової грамотності — формування усвідомленого ставлення до грошей. Особа, яка володіє базовими фінансовими знаннями, рідше стає жертвою боргової кабали, уважніше ставиться до договорів, порівнює умови фінансових продуктів, уникає бездумних витрат після отримання зарплати та поступово створює власну “фінансову подушку”.
Рівень фінансової обізнаності українців
Загальний рівень базової фінансової грамотності в Україні залишається невисоким. Лише третина громадян здатні коректно розрахувати річну процентну ставку за кредитом, маючи дані про місячну. Водночас значна частина населення віддає перевагу зберіганню вільних коштів у готівці або на банківських рахунках, уникаючи інвестиційної діяльності. Ці висновки базуються на дослідженні, проведеному компанією Info Sapiens у червні 2025 року на замовлення ГО “Український Жіночий Конгрес” та “Ощадбанку”.
Згідно з результатами дослідження, переважна обізнаність українців обмежується рівнем знання валютних курсів, тоді як інші фінансові теми викликають значно менше розуміння.
Найкращі показники демонструє вікова група 30–39 років. Найнижчий рівень фінансової поведінки спостерігається серед пенсіонерів.
Також виявлено суттєву різницю між мешканцями великих міст та сільської місцевості: городяни загалом демонструють вищий рівень фінансової грамотності.
Простежується і гендерний розрив: близько 37% чоловіків проти приблизно 25% жінок правильно розраховують кредитні ставки.
Як зазначає Дмитро Савчук, директор Info Sapiens, рівень фінансової грамотності відображає не лише академічні знання, а й практичний доступ до фінансових ресурсів.
Особливо помітні гендерні та регіональні нерівності: жінки мають менший досвід управління коштами, що формує замкнене коло обмежених можливостей, а мешканці сільських територій і східних областей поступаються у фінансовій обізнаності міським жителям, будучи менш забезпеченими
– зазначив Савчук.
Інвестиційна активність українців також залишається обмеженою. За даними опитування, 41% респондентів готові інвестувати вільні кошти в депозити чи інші фінансові інструменти. Однак, якщо уявити отримання значної суми, частка тих, хто розглянув би інвестиції, зростає до 61%.
Найбільш схильними до інвестування є жителі Західних регіонів та великих міст. Найменш активно інвестують мешканці сіл та східних областей. При цьому жінки частіше віддають перевагу вкладенням у нерухомість, а чоловіки — розвитку бізнесу.
Дослідження також виявило, що лише половина українців у разі нагальної потреби у позиці звернулася б до банківської установи. Водночас кожен одинадцятий готовий позичати кошти у небанківських організацій або у незнайомих осіб, що значно підвищує ризик потрапити у боргову залежність.
Серед ключових причин, чому українці уникають банківського кредитування, опитані називають недовіру, складність умов, високі відсоткові ставки та бюрократичні перепони.
Рівень обізнаності щодо формування місцевих бюджетів також залишається недостатнім. 69% опитаних розуміють, що основним джерелом наповнення є місцеві податки та збори. Однак серед молоді, сільських мешканців та жителів Східних регіонів частіше спостерігається плутанина з цим питанням.
Водночас попит на фінансову освіту в Україні залишається високим. Зацікавленість у безкоштовних освітніх курсах виявили 53% жінок та 44% чоловіків.
Найпопулярнішими напрямками для навчання є: відкриття власної справи, грантові програми, заощадження та інвестиції, а також питання бюджетування громади.
Формат навчання варіюється залежно від регіону: загалом українці надають перевагу онлайн-навчаню, проте мешканці Південних та Східних областей частіше обирають офлайн-заходи.
Окремо дослідження виявило гендерні відмінності у фінансових відносинах у межах домогосподарств. Зокрема, 37% жінок та 27% чоловіків іноді звертаються до свого партнера з проханням надати кошти. Понад чверть опитаних вважають такі прохання принизливими.
Ці дані показують, що рівень фінансової грамотності залишається обмеженим, але водночас існує чіткий запит на зміни, особливо з боку жінок і молоді. Це можливість для держави, бізнесу й громадських ініціатив розвивати навчальні програми, адаптовані до потреб різних груп населення
– підсумував Савчук.
Фундаментальні принципи фінансової грамотності
Перший базовий принцип полягає в точному обліку доходів та витрат. Багато хто помилково вважає, що їхні витрати незначні, поки не побачать реальну суму, витрачену на каву, доставку їжі, таксі чи дрібні покупки за місяць. Облік витрат допомагає візуалізувати грошовий потік. Вести облік можна як у звичайному зошиті, так і за допомогою спеціальних блокнотів чи тематичних мобільних застосунків.
Другий принцип – необхідність планування бюджету на різних часових проміжках:
- День
- Тиждень
- Місяць
- Рік
Найпростіший підхід – класифікувати витрати на обов’язкові, змінні та необов’язкові.
- Обов’язкові: оренда житла, комунальні послуги, харчування, зв’язок, медикаменти, погашення кредитів.
- Змінні: транспорт, одяг, побутові товари.
- Необов’язкові: розваги, імпульсивні покупки, підписки, які фактично не використовуються.
Третій принцип – формування “фінансової подушки безпеки”, навіть за мінімальних доходів. Це резерв коштів на випадок непередбачених обставин, таких як втрата роботи, хвороба, переїзд, поломка техніки тощо.
Ідеально поступово накопичити суму, що покриватиме від трьох до шести місяців базових витрат. Починати можна з малого: навіть 5–10% від доходу щомісяця допоможуть сформувати корисну звичку.
Четвертий принцип – обережне ставлення до боргових зобов’язань.
Проблеми виникають, коли людина бере позику в мікрофінансових організаціях, користується кредитним лімітом банківської картки або оформлює кредит готівкою, не усвідомлюючи його реальну вартість, штрафи, комісії, терміни погашення та наслідки прострочення.
Тому перед підписанням будь-якого кредитного договору важливо аналізувати як щомісячний платіж, так і повну вартість позики.
П’ятий принцип – захист від шахрайства. Ніколи не слід передавати стороннім PIN-код, CVV-код, паролі з SMS, логіни та паролі для доступу до онлайн-банкінгу. Банки ніколи не запитують подібну інформацію телефоном чи через месенджери. Якщо ви отримали повідомлення про “компенсацію”, “допомогу” або “виграш”, перевіряйте цю інформацію виключно через офіційні канали.
Як досягти фінансової грамотності з нуля
Починати варто не з інвестицій чи трендових порад у соціальних мережах, а з організації власного бюджету.
Перший крок: протягом одного місяця детально записуйте всі свої витрати.
Другий крок: підрахуйте всі регулярні платежі. Часто саме вони непомітно “з’їдають” значну частину доходу. До таких платежів належать:
- Мобільний зв’язок
- Інтернет
- Онлайн-підписки
- Страховки
- Платежі за розтермінуванням
Після цього проаналізуйте, без чого ви дійсно не можете обійтися, а від чого можна відмовитися задля економії.
Третій крок: складіть простий бюджет на наступний місяць, який включатиме три основні категорії: необхідні витрати, резерв (заощадження) та особисті витрати. Навіть якщо ваш дохід невеликий, важливо виділити хоча б мінімальну суму на резерв. Фінансова дисципліна формується не тоді, коли коштів багато, а коли виникає звичка планувати.
Четвертий крок: розберіться з усіма боргами. Складіть список усіх кредитів, розстрочок, позик, вказавши суму боргу, відсоткову ставку, обов’язкові платежі та терміни погашення. Найвигідніше спочатку погашати найдорожчі кредити. Якщо платіж стає непосильним, варто звернутися до кредитора для обговорення реструктуризації боргу.
П’ятий крок: навчіться відрізняти достовірну фінансову інформацію від “фінансового шуму”. Будь-які поради з інтернету потребують ретельної перевірки: хто їх надає, чи має ця особа професійну репутацію, чи не намагається вона продати “унікальний курс” або обіцяти “гарантований заробіток”. В царині фінансів, обіцянки швидкого прибутку, як правило, є тривожним сигналом.
Універсальні правила фінансової грамотності
Перше правило: витрачайте менше, ніж заробляєте щомісяця. Якщо ваші витрати стабільно перевищують доходи, жодні мікропозики чи кредитні ліміти не вирішать цю проблему.
Друге правило: спочатку “платіть” собі. Це означає, що частину доходу слід відкладати одразу після його отримання. Автоматичне переведення коштів на окремий ощадний рахунок допоможе зробити заощадження звичкою.
Третє правило: не беріть кредит на придбання речей, які швидко втрачають свою цінність або не є життєво необхідними. Придбання техніки, оплата лікування чи освіти можуть бути виправданими інвестиціями, якщо людина реально оцінює свої фінансові можливості. Проте кредит на імпульсивні покупки, відпустку або предмети розкоші часто лише переносить фінансові проблеми в майбутнє.
Четверте правило: чітко визначте свої фінансові цілі. Бажано мати конкретну мету: створення резервного фонду, навчання, придбання житла, ремонт, переїзд, накопичення на пенсію. Кожна ціль повинна мати визначену вартість та орієнтовні терміни досягнення.
П’яте правило: регулярно переглядайте свої фінансові рішення. Кожні кілька місяців варто аналізувати банківські тарифи, умови депозитів, страхових полісів, витрати на зв’язок, підписки та кредити.
Поради з фінансової грамотності для українців різного віку
Дітям фінансову грамотність найефективніше пояснювати через гру. Крім того, важливо:
- Виділяти кишенькові гроші.
- Дозволяти самостійно здійснювати невеликі покупки.
- Допомагати накопичувати на бажану річ.
- Обговорювати різницю між “хочу” і “потрібно”.
Підліткам слід пояснити:
- Принцип роботи банківських карток.
- Механізми онлайн-платежів.
- Існуючі шахрайські схеми та способи захисту від них.
- Чому не завжди варто сліпо довіряти рекламі.
- Небезпеки кредитів та розстрочок.
Окрема увага має бути приділена критичному ставленню до пропозицій “легкого заробітку” в інтернеті. Підліткам необхідно роз’яснити, що за такими пропозиціями часто стоять або злочинні схеми, або ворожі спецслужби, які намагаються використати молодь у своїх інтересах.
Молодим дорослим важливо навчитися ефективно планувати свій перший стабільний дохід. Саме в цей період закладаються фінансові звички, які згодом або допомагатимуть, або ставатимуть перешкодою. Слід уникати надмірних боргів, формувати резерв, інвестувати в освіту та професійний розвиток.
Людям середнього віку варто зосередитися на балансуванні поточних витрат, забезпечення потреб сім’ї, страхуванні, великих покупках та довгострокових накопиченнях. Якщо існують кредитні зобов’язання або борги перед родичами, бюджет має враховувати не лише бажання, а й потенційні ризики.
Людям старшого віку особливо важливо дбати про безпеку своїх коштів, уникати сумнівних інвестиційних пропозицій, ретельно перевіряти інформацію про соціальні виплати, не розголошувати дані своїх карток стороннім особам та мати чіткий план регулярних витрат.
Де можна здобути фінансову грамотність в Україні
В Україні була затверджена Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Її ключова мета – допомогти громадянам глибше зрозуміти принципи функціонування грошей, фінансових послуг, заощаджень, кредитування, інвестування та інших фінансових інструментів.
Цей документ має на меті підвищити впевненість громадян у прийнятті фінансових рішень, покращити навички планування бюджету, сприяти відповідальному користуванню банківськими та іншими фінансовими сервісами, а також допомогти уникнути необдуманих витрат та фінансових ризиків.
Розробкою Стратегії займалися провідні державні установи: Національний банк України, Міністерство освіти і науки, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство економіки, Міністерство цифрової трансформації та Офіс з розвитку підприємництва та експорту.
Одним із головних завдань Стратегії є формування комплексної системи фінансової освіти в Україні. Це передбачає скоординовану роботу різних державних органів, освітніх закладів, фінансових організацій та інших учасників, замість хаотичних індивідуальних ініціатив.
Раніше освітні програми з фінансової грамотності переважно фокусувалися на дітях та молоді, які демонстрували найнижчий рівень знань. Тепер планується приділяти увагу також дорослому населенню, підприємцям, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам та громадянам похилого віку.
Підготовка Стратегії розпочалася ще в червні 2021 року. Після повномасштабного вторгнення Росії її реалізацію тимчасово призупинили у березні 2022 року, а відновили у вересні 2023 року.
При розробці документа Україна спиралася на міжнародний досвід, зокрема на рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та підходи Міжнародної мережі фінансової освіти, членом якої є Україна.
Стратегію було затверджено відповідними рішеннями установ-розробників. Національний банк України затвердив її рішенням Правління від 12 квітня 2024 року, а у вересні 2025 року до документа внесли певні зміни.
У зв’язку з цим в Україні реалізується низка проєктів та вже впроваджено інструменти для підвищення фінансової освіти населення. Наразі українці можуть скористатися такими ресурсами:
- Центр фінансових знань “Талан” (ініціатива Національного банку України у сфері фінансової грамотності): https://talan.bank.gov.ua/
- Матеріали Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalna-strategiya-rozvitku-finansovoyi-gramotnosti-v-ukrayini-do-2030-roku
- Портал з фінансової грамотності “Гаразд”: https://harazd.bank.gov.ua/
- Навчально-методичні матеріали для викладання предмета “Підприємництво і фінансова грамотність” у школах: https://promo.bank.gov.ua/finlit/pidruchnyky.html
- Курси підвищення кваліфікації для вчителів, які викладають “Підприємництво і фінансову грамотність”: https://promo.bank.gov.ua/finlit/study.html
Нагадаємо
Раніше ми повідомляли про плани запровадити навчання фінансової грамотності для учнів старших класів.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація надзвичайно корисна для кожного українця, адже вона розкриває ключові аспекти фінансової грамотності, які допоможуть вам краще управляти своїми коштами, уникнути боргових пасток та побудувати надійну фінансову основу. Особливо актуальними є практичні поради щодо планування бюджету, створення “подушки безпеки” та захисту від шахрайства. Ознайомлення з цими матеріалами – це ваш крок до фінансової стабільності та впевненості у майбутньому.