Верховна Рада затвердила закон, що започатковує створення Українського національного пантеону для вшанування видатних постатей. Цей документ передбачає державне фінансування будівництва та організацію цілодобової почесної варти.
Парламент ухвалив у першому читанні та в цілому законопроєкт, що передбачає створення в столиці Українського національного пантеону — місця для вшанування найбільш видатних діячів української нації. Про це повідомляє власний кореспондент УНН.
Основні положення
Законопроєкт №15360 “Про Український національний пантеон”, ініційований Президентом України Володимиром Зеленським та визначений як невідкладний, отримав підтримку 287 народних депутатів.
Крім того, 282 парламентарі проголосували за невідкладне направлення ухваленого закону на підпис спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку.
Документ окреслює створення у Києві загальнонаціонального меморіального комплексу, присвяченого українському народу, для вшанування його найвидатніших представників.
У законі зазначається, що “Пантеон є загальнонаціональним місцем пам’яті Українського народу, місцем вшанування найвидатніших представників української нації, які зробили винятковий, історично значущий внесок у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення і розбудову Української держави, захист її суверенітету та територіальної цілісності, формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, становлення української літературної мови, розвиток громадянського суспільства або релігії”.
Замовником будівництва Пантеону визначено Кабінет Міністрів України. Проєктна документація буде розроблена за результатами відкритого міжнародного або всеукраїнського конкурсу.
Фінансування будівництва, утримання та охорони Пантеону здійснюватиметься виключно за рахунок коштів державного бюджету.
Кабінет Міністрів також призначить юридичну особу, відповідальну за управління Пантеоном, та встановить зразки й описи особливих місць для відзначення, поховальних споруд, кенотафів та меморіальних табличок.
Критерії вшанування в Пантеоні
У Пантеоні можуть бути вшановані пам’яттю:
- Особи, які обіймали найвищі державні посади в історичних українських державах (Русь, Руське королівство, Українська козацька держава (Військо Запорозьке), Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська держава, Карпатська Україна).
- Президенти України, за винятком тих, хто був усунений з посади через імпічмент відповідно до Конституції.
- Особи, що займали посади головнокомандувачів (головних командирів) у збройних формуваннях УНР, Галицької армії, Організації народної оборони “Карпатська Січ”, Української повстанської армії.
- Головнокомандувачі Збройних Сил України в період Війни за Незалежність України.
- Особи, які зробили винятковий, історично вагомий внесок у досягнення та відновлення незалежності, державотворення, розбудову України, захист її суверенітету та територіальної цілісності, формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, становлення української літературної мови, розвиток громадянського суспільства або релігії.
- Лауреати Нобелівської премії з науки чи літератури, визначні діячі науки або культури світового рівня, які мали українське громадянство, народилися або проживали на території України, або чия діяльність була пов’язана з Україною.
Водночас, закон встановлює обмеження щодо вшанування пам’яті таких осіб:
- Тих, щодо кого винесено обвинувальний вирок за кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
- Осіб, на яких поширюються обмеження, передбачені законами України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”, “Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки російського воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну”.
Почесне перепоховання у Пантеоні можливе за таких умов:
- Наявність могили в Україні, яка перебуває під загрозою збереження, у критичному стані, або виникла потреба вшанувати особу на найвищому рівні.
- Виявлення незахоронених останків (тіла, праху) особи на території України або за кордоном поза офіційними місцями поховання.
- Наявність могили за кордоном.
- Якщо особа померла після набрання чинності цим законом.
Такі перепоховання можуть бути здійснені не раніше ніж через 20 років після смерті особи.
Процедура ухвалення рішення щодо вшанування
Для попереднього розгляду питань загальнодержавного значення стосовно почесного перепоховання у Пантеоні створюється постійно діючий колегіальний дорадчий орган. Його склад формується на конкурсній основі і включатиме представників:
- Українського інституту національної пам’яті.
- Наукових установ.
- Фахівців з історії.
- Сфери національної пам’яті.
- Освіти.
- Представників громадських організацій у сферах безпеки, культури, мистецтва, науки, спорту, українського мовознавства, розвитку громадянського суспільства або релігії.
Порядок конкурсного відбору та формування складу цього органу затверджуватиме Кабінет Міністрів. Орган розглядатиме пропозиції на предмет їх відповідності вимогам закону.
Організація перепоховань
Почесне перепоховання праху, а також встановлення кенотафів, поховальних споруд і меморіальних табличок, інших форм вшанування пам’яті осіб, як правило, відбуватиметься у присутності Президента України, голови Верховної Ради, його заступників, Прем’єр-міністра, членів Кабінету Міністрів та керівників центральних органів виконавчої влади.
Перепоховання супроводжуватиметься військовими почестями, а відвідування Пантеону обов’язково включатиметься до Державного Протоколу та Церемоніалу України.
Книга пам’яті
Уповноважена юридична особа, відповідальна за управління Пантеоном, забезпечить створення та ведення Книги пам’яті. До неї вноситиметься інформація про осіб, похованих у Пантеоні, їхній внесок у здобуття та відновлення незалежності, державотворення, націотворення, розбудову Української держави, захист її суверенітету та територіальної цілісності.
Охорона Пантеону
У Пантеоні буде встановлено цілодобову почесну варту. Також передбачено відповідальність за наругу над Пантеоном, могилами (кенотафами) або останками.
У разі осквернення Пантеону, могил (кенотафів), поховальних споруд чи інших його об’єктів, відшкодування матеріальних збитків здійснюватиметься за рахунок Державного бюджету України з подальшим відшкодуванням цих коштів винними особами відповідно до законодавства.
Порада від АіФ UA:
Цей закон є важливим кроком у формуванні національної пам’яті та вшануванні тих, хто зробив неоціненний внесок у розбудову української держави. Створення такого меморіального комплексу сприятиме збереженню історичної спадщини та вихованню патріотизму серед майбутніх поколінь українців.