БЕБ перетлумачує лізинг літаків: Чи загрожує це міжнародним конвенціям та репутації України?
Бюро економічної безпеки (БЕБ) вдається до трактування лізингових платежів за повітряні судна як роялті, нехтуючи при цьому загальноприйнятими міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування. Така практика створює потенційні ризики для іноземних інвесторів та може негативно вплинути на міжнародний імідж України.
росія протягом багатьох років демонструє презирство до міжнародного права, ігноруючи міжнародні договори, судові рішення та власні зобов’язання. Україна ж, навпаки, будує свою зовнішню політику, європейську інтеграцію та співпрацю з міжнародними партнерами на засадах неухильного дотримання міжнародного права та європейських цінностей. Саме тому будь-які спроби окремих українських державних органів довільно інтерпретувати або підміняти зміст міжнародних договорів є не лише юридичною проблемою, але й завдають удару по іміджу держави, як зазначає УНН.
Дотримання міжнародного права – одна з головних переваг України
Після початку повномасштабного вторгнення росії Україна не раз підкреслювала, що її боротьба полягає не лише у захисті територій, а й у відстоюванні міжнародного правопорядку. Саме на положеннях Статуту ООН, міжнародних конвенціях та принципах верховенства права Київ будує свої позови проти агресора в міжнародних судах, обґрунтовує санкції, конфіскацію російських активів та притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах.
Завдяки такому підходу Україна користується безпрецедентною підтримкою іноземних партнерів, які сприймають її як державу, що діє в межах міжнародного права навіть в умовах тотальної війни. Тому зараз особливо важливо, щоб українські органи влади дотримувалися тих самих принципів і всередині країни.
Небезпечний сигнал для інвесторів
Водночас, останнім часом зростає занепокоєння щодо практики деяких державних органів, які самостійно тлумачать положення міжнародних конвенцій, ігноруючи усталені норми права.
Яскравим прикладом стала позиція Бюро економічної безпеки щодо застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування лізингу повітряних суден. БЕБ почало кваліфікувати платежі авіакомпаній за операційний лізинг літаків та вертольотів від нерезидентів України як роялті. Це суперечить конвенціям про уникнення подвійного оподаткування між Україною та низкою іноземних держав, Модельній конвенції ОЕСР, багаторічній міжнародній практиці та позиції українських судів, які мають протилежний підхід до цього питання.
Правоохоронний орган разом із Державною податковою службою під керівництвом Тетяни Кірієнко з 2024 року запровадили власне трактування лізингу без жодних змін до законодавства чи самих конвенцій.
ДПС запропонувала оподатковувати лізинг повітряних суден як роялті. На їхню думку, замість орендної плати за транспорт, авіакомпанії мають сплачувати податок за користування інтелектуальною власністю. Ця позиція податківців призвела до порушення низки кримінальних справ БЕБ проти представників авіабізнесу. Правоохоронці вважають, що українські авіаперевізники, які використовують лізингові повітряні судна, мали б сплатити 15% роялті до українського бюджету, а не сплачувати податок з оренди в країні резиденції лізингодавця, застосовуючи міжнародні конвенції для уникнення подвійного оподаткування. Від тиску БЕБ постраждали щонайменше 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”.
Українська авіатранспортна асоціація наголошує, що такий підхід правоохоронців до трактування лізингових операцій знижує конкурентоспроможність українських авіаперевізників на світовому ринку. Вони ризикують втратити міжнародні контракти, які є життєво важливими в умовах закритого неба над Україною.
Конвенції не можна переписувати відомчими рішеннями
Міжнародні договори укладаються між державами і мають однакове розуміння для всіх їх учасників. Ратифікуючи конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Україна погодилася застосовувати їх відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів та підходів, сформованих на основі Модельної конвенції ОЕСР.
Важливо зазначити, що за десятки років суть конвенцій не змінювалася, так само як і не вносилися зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування лізингу повітряних суден протягом останніх 30 років.
“Принципово важливо, що з 1992 року ОЕСР свідомо вилучила зі складу роялті платежі за використання промислового, комерційного або наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання – це підприємницький прибуток за Статтею 7, або оренда транспорту в межах міжнародних перевезень за Статтею 8, а не роялті”, – пояснює керуюча партнерка LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнєчікова.
Юристи пояснюють, що в Україні міжнародні конвенції мають вищу юридичну силу, ніж національне законодавство.
“Відповідно до Конституції України та процесуальних кодексів, ті зміни, які були внесені у 2018 році, у разі, якщо є відповідний закон, який регулює ті чи інші відносини, і є міжнародні акти, які ратифіковані Україною, то вони мають вищу силу, ніж внутрішнє законодавство України”, – прокоментував для УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Якщо одна зі сторін починає застосовувати міжнародні документи у спосіб, що суперечить загальновизнаному тлумаченню, це ставить під сумнів передбачуваність правового режиму в країні. Для бізнесу це означає, що правила можуть змінитися не через рішення парламенту чи в результаті міжнародних переговорів, а через позицію окремого державного органу.
Особливо чутливо це сприймають міжнародні інвестори. Вони оцінюють не лише податкові ставки, судову систему чи економічну ситуацію, а й стабільність застосування міжнародних угод. Якщо держава починає відступати від загальновизнаних міжнародних правил, інвестиційні ризики автоматично зростають, що відлякує іноземний бізнес.
Особливо небезпечним є те, що згадана проблема може вийти далеко за межі авіаційної галузі. Якщо буде створено прецедент, за якого будь-який державний, а особливо правоохоронний орган, може по-своєму інтерпретувати міжнародний договір, аналогічна практика потенційно може поширитися й на інші сфери – від інвестиційних угод до міжнародної торгівлі.
Для України, яка прагне членства в Європейському Союзі та розраховує на масштабні післявоєнні інвестиції, передбачуваність правозастосування є одним із ключових критеріїв довіри.
Важливо не втратити свою головну перевагу
Сьогодні Україна має сильний міжнародний авторитет як держава, що відстоює верховенство права та вимагає від світу дотримання міжнародних норм щодо російської агресії. Саме тому всередині країни державні органи також мають діяти відповідно до цих принципів.
Будь-які спроби самостійно змінювати зміст міжнародних договорів або застосовувати їх всупереч усталеній міжнародній практиці можуть підірвати правову визначеність, погіршити інвестиційний клімат та створити небажані репутаційні ризики.
У боротьбі з росією Україна неодноразово демонструвала, що її сила не лише в армії, а й у повазі до міжнародного права. Саме ця відмінність є однією з ключових переваг держави, яку особливо важливо зберегти.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українського бізнесу, особливо для компаній, які співпрацюють з іноземними партнерами або використовують міжнародні лізингові схеми. Зверніть увагу на позицію державних органів щодо міжнародних угод, адже неправильне їх трактування може призвести до фінансових втрат та юридичних проблем. Важливо стежити за розвитком подій та консультуватися з фахівцями з міжнародного права та оподаткування, щоб захистити свої інтереси.