## Україна в стані “енергетичної готовності”: виклики літа 2026 та прогнози експертів
Українська енергосистема впевнено пройшла перший літній місяць, але фахівці наголошують на збереженні певних ризиків. Очікується потенційний дефіцит потужності до 2,4 ГВт, спричинений плановими ремонтними роботами на атомних електростанціях та ймовірністю нових ворожих атак.
Українська енергосистема успішно подолала перший місяць літа 2026 року, демонструючи відносну стабільність, проте залишаючись в зоні підвищеної вразливості. Літній період, завдяки нижчим потребам у опаленні, виявився менш напруженим порівняно із зимовим.
Як вдалося енергетикам витримати червневі навантаження, в якому стані перебуває українська енергосистема нині, та які її найслабші місця – УНН з’ясовував спільно з провідними експертами.
Актуальний стан енергосистеми України після початку літнього сезону
На початку червня енергосистема України функціонувала в режимі балансування між власною генерацією, імпортними поставками, плановими ремонтами та ризиками нових атак.
З одного боку, у теплий період зростає виробництво електроенергії сонячними станціями, а потреба в теплі знижується. Однак ці сприятливі фактори не усувають потенційних дефіцитів, які можуть виникнути в години пікового споживання або в окремих регіонах.
Дар’я Орлова, аналітик ринку електроенергії агенції ExPro, у коментарі для УНН зазначила, що перший місяць літа енергосистема пройшла цілком задовільно: зафіксовані відключення переважно мали регіональний характер та були пов’язані з бойовими діями або технічними аваріями, проте енергетики оперативно відновлювали роботу пошкоджених об’єктів.
Підсумовуючи перший місяць, можу оцінити його як доволі непоганий. Як ми бачимо, знеструмлення траплялися лише на локальному рівні, переважно там, де сталися обстріли чи аварії на інфраструктурних об’єктах. Важливо, що енергетики досить швидко відновлювали функціонування цих елементів системи.
– зазначила аналітикиня.
Водночас Олег Попенко, експерт у сфері енергетики та голова Спілки споживачів комунальних послуг, у ексклюзивному інтерв’ю УНН підкреслив наступне:
“Навіть за наявності достатнього обсягу електроенергії в системі, це не гарантує стабільного електропостачання в усіх регіонах. Частина генераційних потужностей втрачена, інша перебуває на ремонті, а мережева інфраструктура в багатьох областях пошкоджена або перевантажена”.
Попенко пояснив, що наразі Україна покриває пікові навантаження не лише за рахунок внутрішньої генерації, а й завдяки імпорту електроенергії.
Україна імпортує електроенергію з Молдови, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі. Найбільші обсяги, за оцінками експерта, надходять зі Словаччини та Угорщини. Однак імпорт не в змозі повністю компенсувати втрату української маневрової генерації, особливо в умовах спеки, коли споживання зростає і в самій Європі.
В таких обставинах Європейський Союз не має змоги повністю задовольнити наші потреби в електроенергії.
– констатував Попенко.
Власні потужності енергосистеми України: поточний стан
Українська енергосистема базується на атомній, тепловій, гідро- та відновлюваній генерації. АЕС забезпечують основну частку базового виробництва, але не є ефективним інструментом для швидкого покриття пікових навантажень. Для цього необхідні ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та ГАЕС. Саме ці типи потужностей зазнали найбільших руйнувань від атак, і водночас вони є найбільш затребуваними в години різкого зростання споживання.
За словами Дар’ї Орлової, атомна генерація намагається оптимізувати графіки ремонтів таким чином, щоб забезпечити максимально стабільну роботу в періоди найвищої спеки.
Атомна генерація скоригувала свої ремонтні кампанії, аби пройти літо в стабільному режимі та працювати на повну потужність у найспекотніші дні.
– підкреслила експертка.
Водночас, ремонтна кампанія на АЕС залишається одним із факторів, що зменшують пропозицію електроенергії на ринку. Пік ремонтних робіт припадає саме на червень-липень.
Липень стане піком ремонтних робіт на атомних електростанціях. Відповідно, загальна пропозиція електроенергії на ринку скорочується, хоча в цей же час спостерігається зростання споживання.
– пояснила аналітикиня.
Олег Попенко, у свою чергу, звернув увагу не лише на обсяги виробництва, але й на обмежені можливості транспортування електроенергії до споживачів.
Проблема полягає в іншому: навіть за наявності генерації від атомних станцій, її потрібно доставити до споживача. Нинішнє завдання — забезпечити можливість її передачі.
– наголосив він.
Сучасний стан теплової та гідрогенерації в Україні
Найскладніша ситуація, за оцінками експертів, спостерігається з тепловою та гідрогенерацією. Теплові електростанції (ТЕС) та теплоелектроцентралі (ТЕЦ) неодноразово ставали об’єктами російських атак. Частина цих об’єктів зруйнована, частина – пошкоджена, а деякі працюють після ремонту або з обмеженою потужністю.
Дар’я Орлова зазначила, що ремонтні роботи тривають не лише на атомних станціях, а й на тепловій генерації. Часто мова йде про аварійно-відновлювальні роботи після пошкоджень, отриманих взимку.
Ремонтна кампанія триває і на інших об’єктах генерації, зокрема на теплових електростанціях та теплоелектроцентралях. Ці роботи, як правило, є аварійно-відновлювальними після пошкоджень, завданих минулої зими, тому й не всі потужності нам доступні.
– уточнила Орлова.
Олег Попенко оцінив стан теплової генерації як один із найбільш проблемних на даний момент.
Теплова генерація стикається з величезною кількістю викликів. Більшість наших теплових електростанцій зазнали значних руйнувань.
– констатував він.
Гідроелектростанції також відіграють критично важливу роль у балансуванні енергосистеми, допомагаючи покривати пікове навантаження. Однак вони самі регулярно перебувають під загрозою атак. Після знищення Каховської ГЕС Україна втратила важливий елемент системи. Інші ГЕС залишаються під ризиком нових ударів або функціонують після пошкоджень та ремонтів.
Також важливим фактором є гідроелектростанції. На жаль, за моїми спостереженнями, вони найчастіше стають цілями ворога, особливо ті, що розташовані в Запорізькій та східних регіонах (якщо дивитися від Києва). А вони є надзвичайно важливими для енергосистеми, оскільки покривають пікове навантаження.
– пояснила аналітикиня ринку електроенергії агенції ExPro.
Голова Спілки споживачів комунальних послуг додав, що значна частина гідрогенерації перебуває в обмеженому доступі.
Переважна більшість наших гідроелектростанцій або не працює, або перебуває на капітальному ремонті.
– зазначив він.
Роль відновлюваної енергетики України
У літній період відновлювана енергетика, зокрема сонячні електростанції, відіграє помітнішу роль. Вони генерують найбільше електроенергії вдень, коли є сонячне світло, і можуть частково підтримувати баланс системи.
Дар’я Орлова підкреслила, що сонячна генерація суттєво допомагає Україні в денні години, а в окремі періоди навіть створює передумови для експорту електроенергії.
Нині відновлювані джерела енергії відіграють надзвичайно важливу роль. Ми маємо достатню кількість сонячних електростанцій, активно будуються вітрові. Сонячна генерація вдень, коли вона активно виробляється, займає певну частку в загальному енергетичному балансі. Саме завдяки сонячній генерації ми маємо можливість навіть експортувати електроенергію.
– зазначила вона.
Однак Олег Попенко висловився більш стримано, наголосивши на обмеженому потенціалі відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) через стан мереж. Частина таких об’єктів розташована на тимчасово окупованих територіях або виведена з ладу через обстріли. Ще однією проблемою є технічна неможливість передати вироблену електроенергію до кінцевого споживача.
Проблема полягає в тому, що нам бракує мережевої інфраструктури для передачі цієї електроенергії споживачам. Ми платимо за цю електроенергію, але споживач її не отримує.
– пояснив експерт.
За його словами, минулого року Україна сплатила значні кошти за електроенергію з ВДЕ, яка фактично не була використана через неможливість її транспортування.
Минулого року ми заплатили 2 мільярди гривень за електроенергію, яка не була спожита, оскільки ми не могли її доставити до кінцевого споживача.
– навів цифри Попенко.
Таким чином, ВДЕ можуть бути частиною рішення проблеми дефіциту, але вони не здатні повністю замінити теплову, гідро- чи розподілену генерацію. Для досягнення максимального ефекту необхідні модернізовані мережі, системи накопичення енергії, оптимальне розміщення нових потужностей та здатність балансувати систему у вечірні години.
Ремонтні роботи та підготовка електромереж: стан справ
Підготовка до наступного опалювального сезону включає в себе відновлення генераційних потужностей, модернізацію підстанцій, посилення захисту об’єктів інфраструктури, накопичення необхідного обладнання, підготовку мереж до пікових навантажень та розвиток розподіленої генерації.
Орлова звернула увагу на критичну важливість захисту об’єктів передачі та розподілу електроенергії, зокрема підстанцій, після нещодавніх атак.
Необхідно говорити не тільки про генерацію, а й про об’єкти “Укренерго” – оператора системи передачі, а також про об’єкти місцевих обленерго та їхній захист. Якщо “Укренерго” та місцеві обленерго ефективно захищатимуть свої підстанції, ситуація в системі буде значно кращою.
– зазначила аналітикиня.
За її словами, компанії-генератори також адаптували системи захисту, враховуючи типи озброєнь, які Росія застосовувала під час попередніх атак.
Вони проаналізували характер ударів та види використаної зброї, і відповідно скоригували свої системи захисту, щоб мінімізувати негативні наслідки атак.
– уточнила Орлова.
Олег Попенко також вважає, що відповідальні органи провели певну роботу над помилками після попередніх атак, проте оцінює ці заходи як недостатні.
Висновки частково зроблено. Якщо згадати 2022 рік, то тоді було ухвалено рішення про будівництво укриттів для підстанцій. Але чи зроблено висновки повною мірою – мені складно сказати, оскільки я не бачу повної картини. Ми досі не вирішили питання повноцінного захисту наших об’єктів передачі та розподілу електроенергії. Існують проблеми зі збитковістю та управлінням ключовими енергетичними об’єктами. Ми стикаємося з серйозними проблемами фінансування, бракує газу, а також є труднощі з його імпортом.
– зазначив експерт.
Важливим напрямком підвищення енергетичної стійкості України стало розширення децентралізованої генерації та систем накопичення енергії. Це особливо актуально для промислових підприємств, які прагнуть зменшити свою залежність від централізованої системи.
Чимало компаній активно розвивають децентралізовану генерацію, будуючи нові, менші за потужністю об’єкти. Це особливо важливо для промисловості, яка впроваджує газову генерацію. Хоча це може бути недешевим джерелом енергії, оскільки газ купується на ринку, але це забезпечує більшу енергетичну незалежність.
– відзначила Орлова.
За її словами, спостерігається зростання інтересу до систем накопичення енергії, які можуть допомогти балансувати систему між денним профіцитом сонячної генерації та вечірнім піком споживання.
Зараз спостерігається справжній бум систем накопичення енергії. Це чудове рішення для літнього періоду, оскільки електроенергія, вироблена вдень у надлишку, може бути заряджена в батареї, а потім використана ввечері, коли сонце сідає, а попит на електроенергію зростає.
– пояснила експертка.
Готовність української енергосистеми до літньої спеки: позиції “Укренерго” та Міненерго
Офіційні позиції “Укренерго” та Міністерства енергетики залишаються обережними.
“Укренерго” наголошує на динамічності ситуації в енергосистемі та закликає споживачів уважно стежити за повідомленнями місцевих обленерго. Компанія також рекомендує переносити використання потужних електроприладів на денні години та знижувати споживання у вечірній період.
Міненерго робить акцент на відновленні пошкодженої генерації, отриманні міжнародної допомоги, постачанні критично важливого енергетичного обладнання, розвитку розподілених потужностей та посиленні захисту ключових вузлів енергетичної інфраструктури. Уряд декларує плани щодо відновлення частини пошкоджених потужностей та будівництва нових об’єктів генерації ближче до споживачів.
Дар’я Орлова вважає, що для зменшення навантаження на систему необхідні системні рішення, зокрема щодо тарифів та використання багатозонних лічильників. Це стимулюватиме споживачів до більш раціонального використання електроенергії, особливо в пікові години.
Я б запропонувала розглянути можливість переходу на т.зв. “трьохзонні” лічильники: вночі електроенергія була б найдешевшою, вдень – за стандартним тарифом, а в години пікового споживання (ранковий та вечірній пік) – за підвищеним коефіцієнтом. Такий механізм ціноутворення міг би стати потужним стимулом для населення економити електроенергію у пікові години.
– зазначила вона.
Водночас аналітикиня підкреслила, що така реформа вимагатиме значного часу та ресурсів.
Це потребує реформаторського підходу, і не може бути реалізовано за один-два дні, адже неможливо миттєво замінити всі лічильники. Тому поки що залишаються актуальними прості заклики до населення свідомо споживати електроенергію, уникаючи одночасного ввімкнення всіх потужних приладів, особливо у пікові години.
– додала Орлова.
Олег Попенко, зі свого боку, вважає, що реальні можливості держави слід оцінювати, враховуючи існуючі обмеження. Відновити блок чи підстанцію на папері набагато легше, ніж повернути їх до стабільної роботи під загрозою нових ударів. Крім того, ключовим залишається питання ефективного доправлення електроенергії до кінцевого споживача.
Проблем чимало. Проте ми бачимо позитивні зрушення в окремих напрямках, але й відсутність прогресу в інших.
– підсумував експерт.
Нагадаємо
Раніше УНН повідомляв, що через російські атаки та ремонти АЕС влітку очікується дефіцит потужності до 2,4 ГВт. За умов спеки та нових руйнувань, нестача потужності може сягнути 40%.
Порада від АіФ UA: Ця інформація допоможе вам краще зрозуміти поточну ситуацію з енергосистемою України. Обізнаність щодо можливих дефіцитів та рекомендацій щодо економії електроенергії дозволить вам планувати власне споживання та зменшити ризики відключень, особливо в періоди пікових навантажень. Звертайте увагу на офіційні повідомлення та намагайтеся зменшити споживання електроенергії у вечірні години.