Безпілотники перекроюють військову стратегію: Україна – лідер нової війни
Збройний конфлікт в Україні кардинально змінює парадигми ведення війни, ставлячи безпілотні системи в епіцентр ударних можливостей. Українські сили активно застосовують дрони для ураження логістичних вузлів та стратегічних об’єктів противника, демонструючи нову еру військових доктрин.
Повномасштабна війна в Україні чітко показала: безпілотні системи трансформувалися з допоміжних інструментів на ключові засоби ведення бойових дій. Класична лінія фронту, де домінували піхота та бронетехніка, дедалі більше поступається так званій “зоні ураження” (kill zone) – території вздовж лінії зіткнення, насиченій розвідувальними та ударними дронами. Саме тут фіксується будь-який рух та завдається точний удар. Якщо раніше основою військової могутності вважалися танки, артилерія та авіація, то український досвід свідчить про зростання ролі безпілотних комплексів, високоточних ракет та далекобійних засобів ураження, як підкреслює видання УНН.
Нова військова філософія народжується в Україні
Ще кілька років тому дрони розглядалися переважно як допоміжний інструмент для розвідки та коригування вогню. Сьогодні вони стали одним із головних елементів ведення бойових дій.
Катерина Бондар, старша наукова співробітниця американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), у своєму дослідженні щодо можливостей ведення автономної війни дійшла висновку, що Україна послідовно впроваджує концепцію бойових дій, де значну частину завдань виконують безпілотні та автономні системи. Ключовою метою при цьому є мінімізація ризиків для особового складу.
Україна успішно будує масштабу інтегровану систему, яка об’єднує FPV-дрони, ударні безпілотники різноманітних типів і класів (включно з “мідлстрайками” та “діпстрайками”), морські дрони та наземні роботизовані комплекси.
Ця війна вже отримала назву “першої великої війни дронів”, що спонукає до перегляду військових доктрин. Традиційні методи ведення бою втрачають свою актуальність. Наприклад, заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров наголосив, що між дроном і танком він обере саме дрон, адже він “мобільніший, дешевший, не залежить від рельєфу, не застряє в багнюці, потребує менше людей для обслуговування”.
Бійці 28 ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу за допомогою БпЛА знищили російський “танк-монстр”
Масове застосування дронів докорінно змінило логіку бойових дій. Якщо раніше фронт був відносно чіткою лінією зіткнення, то сьогодні він дедалі більше нагадує багатокілометрову “зону ураження”. Це територія, де будь-яке переміщення техніки чи особового складу оперативно виявляється та може бути знищене. За оцінками експертів, ця “зона” сягає глибини від 10 до 30 кілометрів. Класичні механізовані операції в цій зоні стають надзвичайно складними. Інститут вивчення війни (ISW) ще на початку 2026 року повідомляв, що на Куп’янському напрямку українські військові за допомогою безпілотників створили тактичну зону ураження, яка унеможливлює використання російськими військами техніки в радіусі 20-25 кілометрів від лінії фронту або піхоти в радіусі одного кілометра від лінії фронту поблизу Куп’янська. За даними військових з підрозділу “Оріон”, вони здатні знищити до 88 відсотків російських сил до їхнього наближення до українських позицій.
“Зони ураження”, контрольовані БпЛА, суттєво ускладнюють, а подекуди роблять неможливим формування ударних угруповань для прориву фронту, адже будь-яка концентрація техніки негайно виявляється та стає мішенню.
Middle Strike: операції за межами “зони ураження”
Якщо в “зоні ураження” знищується все, що рухається біля лінії фронту, то ударні безпілотники класу “middle strike” вражають цілі, розташовані далі. Орієнтовна дальність роботи таких БпЛА – від 30 до 300 км.
Дрони середньої глибини ураження зазвичай є полегшеними версіями “діпстрайків”, здатними нести до 200 кг корисного навантаження. Українські військові активно використовують їх для руйнування логістичних артерій, аеродромів, складів, баз та скупчень сил противника. Найбільш яскравими прикладами ефективності “мідлстрайків” стало знищення ключових мостів, що обмежують російський сухопутний коридор до окупованого Криму.
Зокрема, українські “мідлстрайк” БпЛА вітчизняного виробництва завдали ударів по мостах біля Чонгара та Армянська. Удари здійснювалися за допомогою безпілотників FP-2 та “Бегемот”. Міст, що з’єднує Херсонську область із Кримом у Чонгарі, було атаковано двічі – у ніч з 6 на 7 червня, а також у ніч на 9 червня. Вже 8 червня під ударом опинився міст, що веде з Генічеська до Арабатської стрілки. Ще два мости через Північнокримський канал – у районі населених пунктів Преображенка та Мирне біля Армянська – були атаковані 11 червня. 23 червня Сили спецоперацій заявили про знищення залізничного мосту через Північнокримський канал.
Як повідомили в Центрі мультидоменних операцій “Фаланга”, для подібних завдань вони активно використовують “мідлстрайки” від Fire Point. Варто зазначити, що їхній дрон FP-2, який застосовується для ударів середньої глибини, за короткий термін отримав значні модернізації: тепер він здатний нести більше корисного навантаження, а також збільшено дальність польоту (до 370 км). Модернізація також дозволяє використовувати цей дрон не лише як ударний БпЛА, а й як платформу для запуску FPV-дронів та авіаційних некерованих ракет, що робить атаку масштабнішою та ускладнює реакцію противника.
Очікується, що дальність роботи “мідлстрайків” з часом зростатиме, зберігаючи при цьому здатність нести потужний бойовий заряд. Вже зараз такі дрони ефективно пригнічують наступальний потенціал ворога, руйнуючи його логістику, запаси пального та боєприпасів.
Deep Strike: удари туди, де ворог почувався в безпеці
Поки “мідлстрайки” руйнують логістику на оперативній глибині, далекобійні дрони (“deep strike”) працюють по стратегічному тилу ворога. Основними цілями у ворожому тилу є об’єкти нафтопереробної промисловості, заводи оборонного комплексу, а останнім часом – центри космічного зв’язку.
Перше українське ураження на далеку відстань відбулося ще в грудні 2022 року – під удар потрапила авіабаза Енгельс-2, розташована за 650 км. 3 травня 2023 року на території російського села Волна на Таманському півострові після удару українського безпілотника загорілася нафтобаза. Хоча кількість та дальність таких ударів були вражаючими, їхній ефект не завжди був настільки значним, як очікувалося. У 2025 році Україна почала нарощувати частоту та дальність таких уражень, а у 2026 році “діпстрайки” по російській території стали майже щоденною рутиною.
Атака на московський нафтопереробний завод 18 червня є яскравим прикладом такої роботи. За словами військового, який брав участь в операції, кожен дрон, що досяг цілі, вимагав попереднього подолання кількох ешелонів ППО, що свідчить про високий рівень підготовки. Українцям це вдалося.
Москва – ціль хоч і символічна, але не найпоказовіша для розуміння масштабності “далекобійних санкцій”. 20 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ вразили тюменський нафтопереробний завод – дрони успішно подолали близько 2500 кілометрів до цілі. Це були модернізовані далекобійні FP-1 від Fire Point, які, за прогнозами, зможуть долати відстань понад 3000 кілометрів.
Лише за кілька років “діпстрайки” просунулися від 650 км до понад двох із половиною тисяч кілометрів. І це, очевидно, не межа. За таких умов – не завдяки класичним ракетам, а саме ударним дронам – Росія може невдовзі втратити будь-яку безпечну територію.
Поєднання “middle strike” та “deep strike”, за оцінками експертів, дозволяє одночасно сповільнювати російський наступ ударами по логістиці на полі бою та підривати економічний потенціал РФ, вражаючи виробництво пального й озброєння в глибокому тилу.
Економіка війни зазнає змін
Експерти наголошують, що безпілотні системи стають одним із найпріоритетніших напрямів оборонних інвестицій. Звичайно, традиційні види важкого озброєння не зникають повністю, але математика – невблаганна. Простий підрахунок: один російський танк коштує від 1,2 до 4,5 мільйонів доларів (приблизно 48 – 180 мільйонів гривень). Навіть якщо для його знищення потрібно 5-7 ударних дронів, їхня сукупна вартість буде значно нижчою за знищену ціль. До того ж, оператор дрона може перебувати на відносно безпечній відстані від місця ураження.
Навіть дрони вартістю не десятки, а сотні тисяч доларів (приблизно 4 – 40 мільйонів гривень) є економічно виправданими, адже цілі, які вони вражають, коштують значно дорожче. Крім того, дешевим дронам часто доводиться протистояти дорогим засобам протидії. Спочатку це відчули українці, коли Росія почала запускати відносно дешеві іранські “шахеди”, але показовим стала протидія цим “шахедам” на Близькому Сході, де ці БпЛА збивалися дефіцитними та дороговартісними ракетами Patriot PAC-3.
Генерал Джон Стрінгер, заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі, назвав використання дорогих ракет проти дешевих дронів “нежиттєздатним підходом”. За його оцінкою, один “шахед” коштує від 20 до 50 тисяч доларів (приблизно 800 тисяч – 2 мільйони гривень), тоді як ракета Patriot PAC-3 для його перехоплення – близько 3,7 мільйонів доларів (приблизно 148 мільйонів гривень). Він додає, що відповідь Заходу має “перебувати на правильній ділянці кривої вартості”, інакше традиційна архітектура ППО, що спирається на дорогі ракети та винищувачі, просто не витримає масового застосування дешевих дронів. Україна вже має відповідь – дрони-перехоплювачі вартістю в кілька тисяч доларів.
Сукупність цих тенденцій складається у просту воєнно-економічну формулу. Танк, артилерійська система чи літак залишаються потужними інструментами, але їхня ефективність на сучасному полі бою знизилася пропорційно зростанню радіусу та щільності дронового покриття. Самі ж дрони, залежно від їхніх типів, стали засобами, здатними виконувати найрізноманітніші завдання: стримувати наступ ворога, руйнувати його логістику та виробничу базу.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація демонструє, як технологічні інновації, зокрема розвиток безпілотних систем, кардинально змінюють сучасну війну. Розуміння цих тенденцій допоможе краще усвідомити поточну ситуацію та потенційні шляхи розвитку військових конфліктів, а також підкреслює важливість інвестицій у новітні оборонні технології для забезпечення безпеки.