У Києві діє унікальний заклад – Банк грудного молока, де донорське молоко проходить ретельну перевірку та безпечну пастеризацію.
Сучасні наукові дані незаперечно свідчать, що грудне молоко – це не просто поживний продукт, а складна біологічна система, що адаптується до індивідуальних потреб немовляти. Фахівці наполегливо рекомендують виключно грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя малюка. Однак, трапляються ситуації, коли жінка не має змоги виробляти достатньо молока. Саме тоді на допомогу приходить донорське молоко. Для його збору та збереження функціонують спеціалізовані банки. Один із таких діє у столиці, і далі ми розповімо, де саме та як він працює.
Цінність грудного молока: біоактивні компоненти та користь
Найперше, що варто виділити – це наявність антитіл та різноманітних біофакторів.
Грудне молоко містить секреторний IgA, лактоферин, лізоцим, олігосахариди (HMOs), живі імунні клітини та цитокіни. Ці компоненти ефективно нейтралізують патогенні мікроорганізми, запобігають їхньому прикріпленню до слизових оболонок та зменшують запальні процеси.
– Анна Осіпова, керівниця банку грудного молока при столичному Перинатальному центрі, лікар-педіатр, неонатолог.
Крім того, грудне молоко є джерелом корисних біфідобактерій, що сприяють формуванню здорового мікробіому кишківника, який відіграє ключову роль в функціонуванні імунної системи.
“Це означає, що діти, які харчуються грудним молоком, мають менший ризик різноманітних інфекцій: вони рідше страждають від діареї, отитів та інфекцій нижніх дихальних шляхів. Для недоношених немовлят суттєво знижується ймовірність розвитку некротизуючого ентероколіту. Такі малюки також краще реагують на вакцинацію – дослідження показують вищі титри антитіл після щеплень”, – пояснює Анна Осіпова.
Грудне вигодовування має й довгострокові позитивні ефекти: зменшення частоти госпіталізацій через інфекції протягом першого року життя, а також потенційне зниження ризику розвитку астми, алергій та ожиріння в майбутньому. Важливо відзначити так званий “дозозалежний ефект” – чим довше дитина отримує грудне молоко, особливо виключно протягом перших 6 місяців, тим сильнішим є його захисна дія.
Хоча власне материнське молоко демонструє найвищу захисну ефективність, оскільки донорське молоко може втрачати частину біоактивних компонентів під час пастеризації, воно є першою та найважливішою альтернативою, коли власного молока недостатньо.
Функціонування Банку грудного молока у Києві: історія та сучасність
Перші банки грудного молока з’явилися у світі на початку ХХ століття, зокрема, один із перших було відкрито у Відні у 1909 році. В Україні перший Банк грудного молока розпочав свою діяльність 1 березня 2019 року на базі Перинатального центру міста Києва. Його заснування стало знаковою подією для вітчизняної системи охорони здоров’я, адже до того часу в країні не існувало подібних спеціалізованих установ.
Заклад продовжує свою роботу і сьогодні, не зупиняючись ані під час воєнного стану, ані під час відключень електроенергії.
“У Перинатальному центрі міста Києва функціонують 4 дитячі реанімації, і забезпечення їхніх пацієнтів молоком є пріоритетом для Банку. Однак, залежно від наявних запасів, при їх надлишку, Банк може надавати молоко дітям поза межами наших стаціонарних відділень”, – зазначає Анна Осіпова.
Основна місія Банку – забезпечення донорським грудним молоком таких категорій немовлят:
- Передчасно народжених дітей.
- Немовлят із критично низькою масою тіла.
- Здорових доношених дітей, чиї матері тимчасово не можуть годувати грудьми з медичних причин.
Особлива цінність донорського молока полягає для недоношених немовлят.
“Травна система недоношених дітей є незрілою, тому вони значно гірше адаптуються до штучного вигодовування порівняно з грудним молоком. У таких немовлят ще недостатньо розвинені ферментні системи кишківника, захисний слизовий бар’єр та імунні механізми. Через це молочні суміші можуть підвищувати ризик серйозних ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту. Найнебезпечнішим із них є некротизуючий ентероколіт – тяжке захворювання, що супроводжується запаленням та пошкодженням стінки кишківника”, – деталізує Анна Осіпова.
Використання донорського грудного молока, окрім зменшення ризику розвитку некротичного ентероколіту, сприяє кращій переносимості ентерального харчування, прискоренню досягнення повного обсягу годування, зниженню частоти інфекційних ускладнень та скороченню тривалості перебування деяких дітей у відділенні інтенсивної терапії.
“Тому можна впевнено стверджувати, що поява Банку грудного молока в Києві надала можливість застосовувати метод харчування, ефективність якого вже була доведена світовою практикою”, – підкреслює Осіпова.
Донорське молоко надається немовлятам за наявності показань абсолютно безкоштовно. Щомісяця Банк допомагає забезпечити харчування для близько 80 немовлят.
Банк забезпечує суворий контроль якості молока: кожна партія проходить бактеріологічний посів. Невідповідність стандартам призводить до утилізації партії.
“Ми також аналізуємо кожну партію на вміст жирів, білків, вуглеводів та загальну калорійність. Від складу залежить, до якого відділення потрапить молоко”, – пояснює керівниця Банку.
До маленьких пацієнтів молоко потрапляє лише після лабораторного контролю та обов’язкової обробки, зокрема пастеризації методом Холдера – тривалої низькотемпературної пастеризації.
Зазвичай донорка збирає молоко вдома. За температури +2–4°C його можна зберігати до 24 годин. Молоко транспортується до Перинатального центру лише у замороженому вигляді (за температури -18°C). Важливо дотримуватися вимог транспортування: молоко не можна розморожувати, його слід перевозити у спеціальній ізотермічній тарі з холодовими елементами. Транспортування в межах столиці може забезпечити кур’єр Банку.
У Банку молоко проходить обов’язкову пастеризацію за методом Холдера. Зразки спочатку розморожують у холодильнику, потім протягом 30 хвилин нагрівають до 62.5°C під ретельним контролем температури. Після цього молоко швидко охолоджують до +4°C, а потім заморожують. Усі зразки тестуються, а партії з бактеріальним ростом після пастеризації утилізуються. Безпечні, перевірені та промарковані зразки зберігаються замороженими за температури ≤–18/–20°C.
Критерії відбору донорок: не лише наявність молока
Потенційна донорка грудного молока – це здорова жінка, яка годує і має надлишок власного молока. Донорами не можуть бути жінки, які палять (включаючи електронні сигарети), вживають наркотики чи алкоголь. Існують обмеження щодо споживання кофеїну – зазвичай не більше 300 мг на добу.
Абсолютні медичні протипоказання до донорства:
- Інфекційні ризики: ВІЛ, гепатити B/C, сифіліс.
- Нещодавні татуювання або пірсинг.
- Переливання крові або трансплантація органів/тканин протягом останніх 12 місяців.
- Прийом певних медикаментів: хіміотерапія, ізотретиноїн, радіоактивний йод тощо.
Жінки проходять обов’язкове лабораторне обстеження на інфекційні ризики, а також консультуються зі спеціалістом щодо загального стану здоров’я, перебігу вагітності та пологів, прийому лікарських засобів, біологічно активних добавок, харчування та інших факторів, що можуть вплинути на якість молока.
Як зазначає директорка Банку Анна Осіпова, останніми роками спостерігається збільшення кількості жінок, які бажають стати донорками молока.
“На жаль, іноді жінки відмовляються через логістичні труднощі з доставкою зразків. Багато хто також хвилюється щодо здачі аналізів крові та конфіденційності. Хоча аналізи крові для наших донорок проводяться безкоштовно, сама процедура може викликати стрес”, – пояснює Осіпова.
Бувають випадки, коли батьки відмовляються від допомоги у вигодовуванні за допомогою донорського молока. Однак при Перинатальному центрі діють консультанти, які допомагають прийняти найкраще рішення для дитини, а за потреби та можливості – налагодити власне грудне вигодовування.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно цінною для молодих батьків, особливо тих, хто зіткнувся з труднощами грудного вигодовування. Банк грудного молока в Києві – це важливий ресурс, що забезпечує доступ до безпечного та життєво необхідного харчування для найуразливіших немовлят. Знання про його роботу та критерії донорства допоможуть сформувати повну картину підтримки, яку може отримати родина.