Ревізія роботи БЕБ: Парламентський комітет б’є на сполох через помилки та низьку ефективність
Народні депутати України, що входять до складу Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, висловили серйозні сумніви щодо ефективності діяльності Бюро економічної безпеки (БЕБ) за результатами 2025 року. У висновках, зроблених після аналізу звіту директора БЕБ Олександра Цивінського, парламентарі вказали на низку критичних недоліків: відсутність ключових показників результативності, наявність статистичних хиб та суперечностей у представлених даних. Згідно з інформацією, лише 13% розслідуваних справ досягли судової стадії, що викликає занепокоєння щодо реальної результативності роботи органу.
Аналітика без відчутних результатів
Одним із ключових зауважень податкового комітету стосується аналітичної діяльності БЕБ. Незважаючи на заявлене створення 1529 аналітичних продуктів на суму 141,5 мільярда гривень, у звіті бракує інформації щодо кількості відкритих кримінальних проваджень за результатами цих досліджень та досягнутих ефектів. Це унеможливлює об’єктивну оцінку ефективності аналітичних підрозділів.
Представлена у звіті інформація щодо аналітичної діяльності БЕБ не дозволяє здійснити комплексне оцінювання ефективності роботи Бюро в цьому напрямку. Наведені дані мають фрагментарний характер та не охоплюють повного спектра завдань, покладених на БЕБ.
– зазначається у рішенні.
Крім того, залишається незрозумілим, як ця діяльність вплинула на процеси детінізації економіки.
Загалом зі звіту неможливо встановити, яким чином результати роботи аналітичних підрозділів БЕБ, зокрема підготовлені дослідження та продукти, вплинули на детінізацію економіки, зниження рівня економічних правопорушень та зміцнення національної економічної безпеки. Відсутність відповідних показників результативності та оцінки впливу унеможливлює належне оцінювання ефективності цього напряму діяльності БЕБ.
– наголошується у рішенні податкового комітету.
Парламентарі також звернули увагу на сумнівний характер деяких рекомендацій БЕБ державним органам. Прикладом слугує рекомендація податковій службі анулювати свідоцтва платників ПДВ, хоча такі документи вже давно втратили свою актуальність у законодавстві.
Спад результативності досудових розслідувань
Окремої критики зазнали результати досудового розслідування – основної функції Бюро економічної безпеки. З майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, розслідуваних БЕБ у 2025 році, повідомлення про підозру були вручені лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ, що становить 904 кримінальних провадження.
Тобто, відсоток кримінальних проваджень, у яких вручено підозру, та відсоток справ, переданих до суду, є надто низьким порівняно із загальною кількістю розслідуваних проваджень.
– зазначається у рішенні комітету.
У січні-квітні 2026 року ці показники знизилися ще більше: підозри отримали лише 8,1% фігурантів, а до суду передано 8% справ.
Ці дані викликають питання щодо можливого зловживання повноваженнями правоохоронним органом, коли кримінальні справи відкриваються не для розслідування злочинів, а для тиску на бізнес. Низька кількість справ, що доходять до суду з майже 7 тисяч відкритих, підживлює такі припущення.
Помилки та маніпуляції у звітності
Серйозні претензії виникли й щодо представлення інформації про боротьбу з нелегальними автозаправними станціями. Після перевірки даних, проведеної помічниками голови Комітету Данила Гетманцева, з’ясувалося, що деякі АЗС, які БЕБ вважало закритими чи демонтованими, відновили роботу. Такі випадки зафіксовані, зокрема, на Одещині, Львівщині, Полтавщині та Буковині.
Крім того, Комітет виявив помилки безпосередньо у звіті. Зокрема, БЕБ помилково включило загальний обсяг виторгів від продажу пального до показника його приросту, завищивши його більш ніж у шість разів. Також некоректно були вказані одиниці виміру обсягів реалізації пального.
Неточною виявилася й інформація БЕБ щодо нелегального ринку сигарет. Бюро використало середньорічний показник тіньового ринку за 2025 рік, що створює хибне враження про його скорочення. Водночас, податковий комітет звернув увагу, що наприкінці року частка нелегального ринку вже зросла до 17,8% порівняно з 12,6% у 2024 році.
Втрати бюджету від нелегального ринку на початок 2026 року оцінюються вже у 28,1 млрд грн на рік, збільшившись на 1,6 млрд грн. Кожна шоста пачка на ринку тютюну залишається нелегальною.
– йдеться в рішенні.
Такий підхід, на думку комітету, мав на меті створити маніпулятивне враження про позитивну динаміку, хоча протягом 2025 року значна частина досягнень минулого року була втрачена.
Схожі претензії депутати висловили щодо ринку лікеро-горілчаної продукції. Комітет наголосив, що БЕБ переважно оперує показниками зростання виторгів через РРО, не аналізуючи виробництво та податкові надходження від виробників. При цьому рівень сплати ПДВ у галузі продовжує знижуватися, що, на думку депутатів, свідчить про зупинку процесів детінізації.
Відсутність стратегічного бачення
Комітет дійшов висновку, що документ переважно містить опис окремих заходів та кейсів, замість системної оцінки діяльності органу. Депутати констатували негативну динаміку за низкою ключових напрямів роботи БЕБ, зокрема щодо аналітичної діяльності, результативності розслідувань та відшкодування збитків державі.
У рішенні також зазначається, що в БЕБ відсутній стратегічний підхід до організації роботи, чітке планування та системне бачення пріоритетів. На думку Комітету, бюро не продемонструвало комплексної та ризик-орієнтованої роботи з протидії тіньовій економіці, а реформа органу досі не завершена.
За результатами обговорення на засіданні Комітету народні депутати України – члени Комітету дійшли висновку про необхідність посилення та активізації діяльності ДПС, БЕБ і Держмитслужби у сфері протидії тіньовим процесам в економіці. На думку народних депутатів України – членів Комітету, підвищення ефективності роботи зазначених органів сприятиме забезпеченню рівних та справедливих умов ведення господарської діяльності для всіх учасників ринку, зменшенню масштабів тіньової економіки, а також збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів.
– зазначено в документі.
За підсумками розгляду, звіт БЕБ було лише “взято до відома”. Самoму бюро, Державній податковій службі (ДПС) та Державній митній службі (Держмитслужба) Комітет надав розширений перелік рекомендацій для виправлення виявлених недоліків та посилення роботи з детінізації економіки.
Нагадаємо
Народні депутати, опитані УНН, висловили думку про необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, на предмет їхньої замовности. Вони також наголосили на потребі перезавантаження та очищення правоохоронного органу.
Показовим кейсом для перевірки законності кримінальних проваджень, що розслідуються Бюро економічної безпеки, може стати серія справ щодо авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує справи щонайменше п’яти українських авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіаперевізники орендують повітряні судна за кордоном у компаній-нерезидентів України. Бюро вважає, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті – збір за користування інтелектуальною власністю. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лізинг у тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і вже сформованим судовим рішенням в Україні.
Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, наголошуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю позицію поділяють профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони підкреслюють, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Саме тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній все більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для вітчизняного бізнесу та громадян, які слідкують за діяльністю правоохоронних органів. Критика роботи БЕБ з боку парламентського комітету вказує на потенційні проблеми у сфері боротьби з економічною злочинністю та детінізації економіки. Це може означати як необхідність вдосконалення роботи самого БЕБ, так і потенційні ризики для бізнесу, пов’язані з неефективністю чи навіть зловживанням повноваженнями. Інформація про помилки у звітності та маніпуляції даними свідчить про необхідність підвищення прозорості та підзвітності роботи органу.