## Податковий комітет ВР виявив маніпуляції та помилки у звіті БЕБ: результативність розслідувань викликає сумніви
Податковий комітет Верховної Ради виявив суттєві недоліки у звіті Бюро економічної безпеки (БЕБ) за 2025 рік, включаючи статистичні неточності та ознаки маніпуляцій даними. Депутати висловили занепокоєння низькою ефективністю розслідувань, вказавши, що лише 13% справ дійшли до судового розгляду.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики висловив сумніви щодо ефективності роботи Бюро економічної безпеки за підсумками 2025 року. У рішенні, ухваленому після заслуховування звіту директора БЕБ Олександра Цивінського, депутати вказали на відсутність ключових показників ефективності, наявність статистичних помилок та суперечностей у представлених даних, про що повідомляє видання УНН.
Аналітична робота без відчутних результатів
Одним із найсуттєвіших зауважень податкового комітету Ради стосується аналітичної діяльності БЕБ. Незважаючи на заявлені 1529 аналітичних продуктів, створених на суму 141,5 млрд грн, у звіті відсутня інформація про кількість кримінальних проваджень, відкритих за результатами цих досліджень, та досягнуті ними наслідки. Це унеможливлює об’єктивну оцінку реальної дієвості аналітичних підрозділів.
Інформація щодо аналітичної діяльності БЕБ у звіті викладена таким чином, що не дає можливості здійснити повноцінну оцінку ефективності роботи БЕБ за цим напрямом. Наведені результати діяльності аналітичних підрозділів мають фрагментарний характер та не охоплюють усього спектра завдань, покладених на БЕБ.
– йдеться у рішенні.
Також залишається незрозумілим, яким чином ця діяльність сприяла детінізації економіки.
У цілому зі Звіту не вбачається можливим встановити, яким чином результати діяльності аналітичних підрозділів БЕБ, зокрема підготовлені аналітичні дослідження та продукти, вплинули на процеси детінізації економіки, зниження рівня економічних правопорушень та зміцнення економічної безпеки держави. Відсутність відповідних показників результативності та оцінки впливу не дозволяє належним чином оцінити ефективність цього напряму діяльності БЕБ.
– зазначається у рішенні податкового комітету.
Крім того, народні депутати звернули увагу на сумнівний характер деяких рекомендацій, наданих БЕБ державним органам. Як приклад наведено рекомендацію податковій службі анулювати свідоцтва платників ПДВ, хоча такі документи вже давно не передбачені законодавством.
Зниження результативності розслідувань
Особливій критиці з боку депутатів піддалися результати досудового розслідування, яке є ключовою функцією Бюро економічної безпеки. З майже 6,9 тисячі кримінальних проваджень, розслідуваних БЕБ у 2025 році, повідомлення про підозру було вручено лише у 12,9% випадків, а до суду передано 13,1% справ, що становить 904 кримінальних провадження.
Тобто, відсоток кримінальних проваджень, у яких вручено підозру, та відсоток кримінальних проваджень, що передано до суду, є надто низьким відносно загальної кількості розслідуваних проваджень.
– йдеться у рішенні комітету.
У січні-квітні 2026 року ці показники стали ще менш втішними: підозри отримали лише 8,1% фігурантів, а до суду передано 8% справ.
Такі цифри викликають запитання щодо можливих зловживань повноваженнями з боку правоохоронного органу. Існує думка, що кримінальні справи можуть відкриватися не з метою розслідування злочинів та притягнення винних до відповідальності, а як інструмент тиску на бізнес. Це припущення підкріплюється тим фактом, що з майже 7 тисяч відкритих справ до суду дійшло менше тисячі.
Помилки та маніпуляції у звіті
Серйозні претензії у народних депутатів викликало висвітлення боротьби з нелегальними автозаправними станціями. Перевірка даних, проведена помічниками голови Комітету Данила Гетманцева, виявила, що частина АЗС, які Бюро вважало закритими або демонтованими, відновили свою діяльність. Зокрема, такі випадки зафіксовано в Одеській, Львівській, Полтавській та Чернівецькій областях.
Крім того, Комітет виявив помилки в самому звіті. Наприклад, БЕБ видало загальний обсяг виторгів від продажу пального за приріст показника, завищивши його більш ніж у шість разів. Також некоректно були зазначені одиниці виміру обсягів реалізації пального.
Інформація щодо нелегального ринку сигарет у звіті БЕБ також виявилася некоректною. Бюро використало середньорічний показник тіньового ринку за 2025 рік, що створює хибне враження про його скорочення. Натомість, податковий комітет звернув увагу, що наприкінці року частка нелегального ринку зросла до 17,8% порівняно з 12,6% у 2024 році.
Втрати бюджету від нелегального ринку на початку 2026 року оцінюються вже у 28,1 млрд грн на рік, збільшились на 1,6 млрд грн. Кожна шоста пачка на ринку тютюну залишається нелегальною.
– йдеться в рішенні.
Такий підхід свідчить про спробу БЕБ створити маніпулятивне враження про позитивну динаміку, хоча значна частина досягнень попереднього року була втрачена протягом 2025 року.
Схожі претензії депутати висловили й щодо ринку лікеро-горілчаної продукції. Комітет наголосив, що БЕБ оперує переважно показниками зростання виторгів через РРО, але не аналізує виробництво та податкові надходження від виробників. При цьому рівень сплати ПДВ у галузі продовжує знижуватися, що, на думку депутатів, свідчить про зупинку процесів детінізації.
Відсутність стратегічного бачення
Комітет дійшов висновку, що документ переважно складається з опису окремих заходів та прикладів, замість системної оцінки діяльності органу. Депутати констатували негативну динаміку за низкою ключових напрямів роботи БЕБ, зокрема щодо аналітичної діяльності, результативності розслідувань та відшкодування збитків державі.
У рішенні також зазначається, що БЕБ бракує стратегічного підходу до організації роботи, чіткого планування та системного бачення пріоритетів. На думку Комітету, бюро не продемонструвало комплексної та ризик-орієнтованої роботи з протидії тіньовій економіці, а реформа органу досі не завершена.
За результатами обговорення під час засідання Комітету народні депутати України – члени Комітету дійшли висновку про необхідність посилення та активізації діяльності ДПС, БЕБ і Держмитслужби у сфері протидії тіньовим процесам в економіці. На думку народних депутатів України – членів Комітету, підвищення ефективності роботи зазначених органів сприятиме забезпеченню рівних та справедливих умов ведення господарської діяльності для всіх учасників ринку, зменшенню масштабів тіньової економіки, а також збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів.
– зазначено в документі.
За результатами розгляду, звіт БЕБ було лише “взято до відома”. Бюро, Державній податковій службі (ДПС) та Державній митній службі (Держмитслужбі) Комітет надав розширений перелік рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків та посилення роботи з детінізації економіки.
Нагадаємо
Народні депутати, опитані УНН, наголосили на необхідності проведення аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, на предмет їхньої “замовності”. Вони також вказують на потребу перезавантаження та очищення правоохоронного органу.
Показовим кейсом для перевірки законності кримінальних проваджень, що розслідуються Бюро економічної безпеки, може стати низка справ проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує справи щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіаперевізники здійснюють лізинг повітряних суден за кордоном у компаній-нерезидентів України. Бюро вважає, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті – збір за користування інтелектуальною власністю. При цьому повністю ігнорується той факт, що транспорт не є об’єктом інтелектуальної власності, а між Україною та низкою країн діють конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з цими угодами, українські компанії сплачують податки саме за лізинг у тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і сформованим в Україні судовим рішенням.
Українські суди вже неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, вказуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю позицію поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Саме тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для бізнесу та громадян, які уважно стежать за діяльністю правоохоронних органів. Критика роботи БЕБ з боку парламентського комітету підкреслює необхідність підвищення прозорості та ефективності роботи цього відомства. Це може стати поштовхом до вдосконалення його діяльності, що, своєю чергою, позитивно вплине на бізнес-клімат в Україні та довіру до державних інституцій.