20 червня світ відзначає річницю Дня біженців. За даними на початок травня 2026 року, понад 4,37 мільйона українців скористалися правом тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу.
Щорічно 20 червня світ відзначає День біженців. Цю дату встановила Організація Об’єднаних Націй, аби привернути увагу світової спільноти до становища людей, змушених покинути свої домівки через військові конфлікти та переслідування. Цей день має особливе значення для України, адже станом на початок травня 2026 року майже 4,37 мільйона українців знайшли тимчасовий прихисток у державах ЄС, як інформує УНН.
Коли відзначається Всесвітній день біженців
Всесвітній день біженців — це міжнародна дата, започаткована Організацією Об’єднаних Націй. Він покликаний вшанувати біженців з усього світу та відзначається щороку 20 червня. Цей день є визнанням стійкості, мужності та сили людей, які були змушені залишити свої домівки задля уникнення конфліктів або переслідувань. Відзначення цього дня має на меті викликати співчуття та розуміння суспільства до їхніх складних обставин, а також підкреслити їхню здатність відновити своє життя.
День біженців акцентує увагу на правах, потребах та мріях біженців, сприяючи мобілізації політичної волі та ресурсів для забезпечення їхнього виживання та успішного розвитку. Хоча захист та покращення життя біженців є важливими щодня, такі міжнародні дні допомагають сфокусувати увагу урядів на тяжкому становищі тих, хто шукає порятунку від воєн чи переслідувань. Численні заходи, що проводяться в цей день, створюють можливості для надання підтримки біженцям.
Українці за кордоном: кількість осіб, що знайшли прихисток у ЄС
Згідно з даними Євростату, на початок травня 2026 року кількість громадян України, які перебувають у країнах Європейського Союзу під тимчасовим захистом, у квітні 2026 року незначно зросла. Загалом у ЄС тимчасовий прихисток знайшли близько 4,37 мільйона українців, які стали вимушеними переселенцями через повномасштабну агресію Росії проти України.
Порівняно з березнем, кількість українців у ЄС зі статусом тимчасового захисту збільшилася на 42 990 осіб, що становить 1%.
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість українців під тимчасовим захистом, є:
- Німеччина (1 279 660 осіб; 29,3% від загальної кількості в ЄС);
- Польща (971 255 осіб; 22,2%);
- Чехія (384 435 осіб; 8,8%).
Кількість осіб під тимчасовим захистом зросла у 24 країнах ЄС, тоді як у 3 країнах спостерігалося скорочення. Найбільше абсолютне зростання зафіксовано у Польщі (+9 850; +1,0%), Італії (+7 020; +20,8%) та Німеччині (+4 705; +0,4%). Найбільше скорочення прихистку зареєстровано у Франції (-440; -0,9%) та Ірландії (-125; -0,1%).
Найвищі показники кількості осіб, які користуються тимчасовим захистом, на тисячу населення спостерігаються у Чехії (35,2), Польщі (26,6) та Словаччині (26,5). Для порівняння, на рівні ЄС цей показник становить 9,7.
Станом на 30 квітня 2026 року громадяни України становили понад 98,5% усіх осіб, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС. Жінки працездатного віку складають 43,4% від загальної кількості, дорослі чоловіки — 26,7%, а неповнолітні діти — майже третину (29,9%) усіх українців, які отримали цей статус.
Кількість українців, які перебувають за кордоном
За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, наразі за межами України перебуває 8 мільйонів українців.
“За нашими оцінками, за кордоном вимушено перебувають не шість, а вісім мільйонів українців. Це вже стає серйозним викликом для безпеки. Ми відкрито говоримо, що будуть вжиті необхідні заходи та розроблені кроки для стимулювання або створення належних умов для повернення українців додому. Це є головною стратегічною метою. Звісно, для цього передусім мають бути забезпечені безпекові умови на Батьківщині”, — наголосив Сибіга під час засідання Верховної Ради.
Міністр підкреслив, що питання повернення українських громадян вже обговорюється з міжнародними партнерами. Однак, за його словами, деякі країни не зацікавлені у виїзді українців, враховуючи їхній внесок у місцеву економіку та ринок праці.
“Ми обговорюємо ці питання з нашими партнерами. Ми також бачимо, що не всі країни зацікавлені у поверненні українців, зважаючи на внесок наших громадян у розвиток економік, їхню кваліфікацію та адаптацію в цих країнах. Тому фактично нам доведеться ще “боротися” за своїх людей, аби вони повернулися”, — зазначив Сибіга.
Права біженців за кордоном: ключові аспекти
Статус біженця в Європі — це індивідуальне право, яке надається іноземцю, котрий має обґрунтовані побоювання щодо переслідувань чи інших загроз через віросповідання, релігію, національність, політичні чи інші переконання. Надання статусу біженця гарантує міжнародний захист, соціальну підтримку (житло, фінансову допомогу, медичні послуги) та сприяння держави в довгостроковій інтеграції в суспільство.
З 24 лютого 2022 року українці також мають можливість оформити тимчасовий захист у будь-якій країні Європи, звернувшись до відповідного міграційного органу. Цей статус дозволяє уникнути складних бюрократичних процедур та забезпечує негайний доступ до житла, соціальної та медичної допомоги, а також до ринку праці для значної кількості людей. Однак, цей статус надається тимчасово і не може бути продовжений після завершення війни в Україні. На відміну від тимчасового захисту, статус біженця не має часових обмежень, але передбачає певні обмеження для особи, наприклад, заборону на працевлаштування під час тривалого розгляду заяви.
Повністю позбутися обмежень на перебування в ЄС можна шляхом оформлення громадянства однієї з європейських країн за спрощеною процедурою.
Російське вторгнення на територію України стало причиною для активації Директиви ЄС про тимчасовий захист. Ця директива гарантує прийом українців у всіх країнах-членах Євросоюзу, а також у Норвегії, Ліхтенштейні, Ісландії та Швейцарії, надаючи їм спеціальний статус.
Порада від АіФ UA:
Ця новина надає важливу інформацію про стан українців, які знайшли прихисток за кордоном, зокрема в країнах ЄС. Знання кількості біженців, країн, що приймають найбільше українців, та їхнього статусу (тимчасовий захист чи біженство) допомагає краще зрозуміти масштаби міграційних процесів та виклики, з якими стикаються як самі українці, так і держави, що надають їм допомогу. Крім того, інформація про права біженців та умови тимчасового захисту є цінною для тих, хто потребує цієї інформації для власного розуміння чи планування.