Зміни в законодавстві: Посилення відповідальності за екологічні злочини
Уряд України виступає за значне посилення санкцій за шкоду, завдану довкіллю. Законодавча ініціатива передбачає суттєве підвищення штрафних санкцій та збільшення термінів позбавлення волі для осіб, винних у забрудненні навколишнього середовища. Особливо суворі покарання чекають на тих, чиї дії призвели до загибелі людей – їм загрожуватиме до десяти років ув’язнення.
Кабінет Міністрів України ініціював реєстрацію законопроєкту у Верховній Раді, який пропонує кардинально переглянути розміри штрафів за забруднення земельних ресурсів, атмосферного повітря, водних об’єктів та морського середовища. За деякі особливо небезпечні екологічні злочини передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на термін від п’яти до десяти років. Інформацію про це розповсюдило видання УНН, посилаючись на текст законопроєкту №15327.
Ключові зміни та нові вимоги
Згідно з положеннями законопроєкту, пропонується запровадити норму, яка каратиме штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років за порушення процедури оцінки впливу на довкілля. Також це стосується недотримання екологічних стандартів безпеки на всіх етапах життєвого циклу підприємств, споруд, транспортних засобів та інших об’єктів, якщо такі дії створили загрозу для життя, здоров’я людей або довкілля.
Окрім цього, може бути застосовано заборону на обіймання певних посад чи провадження певних видів діяльності на строк до трьох років, незалежно від основного покарання.
Таким чином, пропонований штраф за згадані порушення становитиме від 17 000 до 51 000 гривень. Важливо зазначити, що наразі за аналогічні дії передбачено позбавлення волі на термін від п’яти до десяти років з додатковим обмеженням у праві займати певні посади чи займатися певною діяльністю.
За вчинення таких дій повторно, за попередньою змовою групою осіб, або якщо наслідки виявилися значними, пропонується встановити штраф у розмірі від 102 000 до 170 000 гривень, або позбавлення волі на термін від чотирьох до семи років. До цього додаватиметься заборона на обіймання певних посад або зайняття певною діяльністю.
У випадках, коли такі дії призвели до загибелі людей, виникнення надзвичайної екологічної ситуації або інших тяжких наслідків, уряд пропонує карати винних позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
У документі уточнюється, що “істотною шкодою” вважатиметься збитки, що у сто або більше разів перевищують розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (НМДГ).
Слід підкреслити, що для розрахунку збитків НМДГ буде прив’язаний до податкової соціальної пільги. Ця пільга дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня поточного року. З огляду на те, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 гривень, один НМДГ для кваліфікації правопорушень буде дорівнювати 1 514 гривень.
Отже, збитки на суму від 151 401 гривні і вище будуть кваліфікуватися як “істотна шкода”.
Крім того, Кабінет Міністрів пропонує ввести відповідальність за ухилення від проведення або неналежне виконання заходів з дезактивації чи відновлення територій, забруднених внаслідок екологічних інцидентів, якщо такі обов’язки покладені на певну особу.
За таке порушення передбачається штраф від 17 000 до 68 000 гривень, або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. Можливою додатковою санкцією буде заборона на обіймання певних посад чи провадження певної діяльності на строк до трьох років.
У разі повторних дій або вчинення правопорушення групою осіб за попередньою змовою, штраф становитиме від 102 000 до 170 000 гривень, або позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років.
Псування, забруднення та/або засмічення земель, зокрема відходами, шкідливими речовинами, що створюють небезпеку для людей чи навколишнього середовища, каратиметься штрафом від 17 000 до 68 000 гривень, або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Можливим також є додаткове покарання у вигляді заборони обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Порушення правил охорони водних об’єктів, яке призвело до забруднення чи засмічення поверхневих або підземних вод, джерел питних чи лікувальних вод, зміни їх природних властивостей, або виснаження водних ресурсів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, тягтиме за собою штраф від 34 000 до 85 000 гривень, або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Також може застосовуватися заборона на обіймання певних посад чи провадження певної діяльності на строк до трьох років.
Нагадаємо
Україна активно впроваджує нові підходи до управління відходами, посилюючи відповідальність бізнесу. Громади демонструють високий рівень свідомості, здійснюючи сортування сміття та компостування навіть в умовах воєнних дій.
Порада від АіФ UA:
Ці законодавчі зміни є надзвичайно важливими для підвищення екологічної безпеки в Україні. Вони стимулюють бізнес та окремих громадян більш відповідально ставитися до довкілля, усвідомлюючи потенційні фінансові та юридичні наслідки своїх дій. Для вас це означає, що необхідно уважніше стежити за дотриманням екологічних норм, як у професійній діяльності, так і у повсякденному житті, щоб уникнути значних штрафів або серйозніших покарань.