БЕБ під підозрою: Старі мільярди спробували видати за нові досягнення, викликавши скандал
Бюро економічної безпеки (БЕБ) опинилося в епіцентрі скандалу через спробу представити старі бюджетні надходження як власні успіхи 2025 року, заявивши про 3,8 мільярда гривень замість фактичних 47 мільйонів. Така ситуація вимагає проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.
Спроба Бюро економічної безпеки зарахувати до своїх здобутків 2025 року кошти, фактично отримані в попередні періоди, викликала різку критику. Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев порушив питання щодо відповідальності посадовців за поширення неправдивої інформації. Експерти, опитані УНН, зазначають, що подібні маніпуляції зі звітністю не є новими для України, проте за них має наставати відповідальність.
БЕБ звинувачують у фальсифікації показників
Під час розгляду звіту БЕБ про діяльність у 2025 році, Данило Гетманцев висловив серйозні сумніви щодо достовірності представлених даних.
Якби були позитивні результати, я б із задоволенням відзначив роботу БЕБ. Але коли ви оприлюднюєте неправдиві відомості, ви дискредитуєте як себе, так і всю нашу спільну справу. Це неприпустимо. Ви вказали у звіті, що за 2025 рік державі було відшкодовано збитків на суму 3,8 мільярда гривень. Однак, наш аналіз наданої вами інформації свідчить, що 2,8-2,9 мільярда гривень стосуються періоду з 2022 по 2024 рік. Навіщо ви надаєте неправдиві дані у звіті БЕБ?
– звернувся Гетманцев до керівництва Бюро, але відповіді не отримав.
За словами народного депутата, сума фактичних відшкодувань у 2025 році склала лише близько 47 мільйонів гривень, що кардинально відрізняється від заявлених БЕБ 3,8 мільярда.
Введення в оману парламенту та громадськості
На думку судді у відставці Олександра Ситникова, першочерговим завданням є встановлення осіб, відповідальних за формування цих показників у БЕБ, та з’ясування причин потрапляння до звіту сумнівних даних.
Необхідно звернутися до БЕБ з вимогою провести службове розслідування, щоб встановити, хто саме надавав такі дані та з яких міркувань. Після цього має бути вирішене питання про дисциплінарну відповідальність.
– наголосив Ситников.
Суддя у відставці також додав, що маніпулювання даними Бюро економічної безпеки у звітності є введенням в оману не лише профільного парламентського комітету, але й суспільства загалом, адже це публічна інформація, яка має бути достовірною.
Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Нев’ядомський вважає, що наслідки для керівництва БЕБ можуть бути значно серйознішими, ніж дисциплінарна відповідальність. Він припускає можливі службові правопорушення та навіть кримінальну відповідальність для посадовців Бюро.
Йдеться про службові злочини. Окрім загальних статей Кримінального кодексу України, таких як службове підроблення (ст. 366 ККУ) та зловживання владою (ст. 364 ККУ), у даному випадку можуть застосовуватися спеціальні норми: перешкоджання діяльності народних депутатів та комітетів (ст. 351 ККУ). Надання завідомо неправдивої інформації на запит або під час звітування перед комітетом Верховної Ради України карається штрафом, арештом або обмеженням волі на строк до трьох років.
– пояснив Нев’ядомський.
Чому ніхто не відповідає за неправдиву статистику?
Колишній заступник директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олександр Бабіков зауважує на фактичну відсутність персональної відповідальності за недостовірні звіти у правоохоронній системі. Він стверджує, що прикрашання статистики стало десятилітньою практикою і глибоко вкоренилося у бюрократичній культурі.
Працівники правоохоронних органів, які звітують про свої надзвичайні успіхи, фактично не несуть жодної відповідальності за достовірність оприлюдненої інформації.
– зазначив Бабіков.
Експерт пояснює, що керівники правоохоронних органів часто намагаються уникнути персональної відповідальності, спираючись на колективну.
Керівник завжди може сказати: “Мені документ підписали десять моїх підлеглих, підтвердивши достовірність інформації. Яку відповідальність маю нести я? Я довіряв своїм співробітникам”.
– пояснює Бабіков.
За словами Бабікова, завищення показників – це не нова проблема для України. Він нагадав, що в радянські часи та на початку незалежності України існувала навіть окрема кримінальна відповідальність за так звані “приписки”, тобто внесення недостовірних даних для покращення показників роботи підприємств та установ.
Раніше за таке можна було притягнути до відповідальності. Якби це існувало й досі, переважна більшість керівників правоохоронних органів опинилася б на лаві підсудних.
– додав Бабіков.
БЕБ потребує ретельної перевірки
Цей скандал став черговим ударом по репутації Бюро економічної безпеки, яке останнім часом часто опиняється в центрі уваги через скандальні інциденти.
За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у рамках двох окремих кримінальних проваджень були викриті старший детектив територіального управління БЕБ у Київській області та аналітик центрального апарату Бюро. Обидва зловживали службовим становищем для отримання неправомірної вигоди.
За даними слідства, один з них вимагав 15 тисяч доларів США (приблизно 600 000 ₴ за поточним курсом) у особи, яка раніше фігурувала у справі про виготовлення та збут фальшивих грошей. За цю суму детектив обіцяв не притягувати його до кримінальної відповідальності повторно. Інший посадовець пообіцяв представниці підприємства допомогти з отриманням ліцензії на зберігання пального, використовуючи свої зв’язки у податковій службі, за 2 тисячі доларів США (приблизно 80 000 ₴).
Система, покликана захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто прагне використати власну посаду задля особистого збагачення.
– наголосив Генпрокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, опитані УНН, висловилися за необхідність проведення аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, на предмет їхньої заангажованості. Вони також наголосили на потребі повного перезавантаження та очищення цього правоохоронного органу.
Показовим прикладом для перевірки законності діяльності БЕБ може стати низка кримінальних проваджень проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, Бюро розслідує справи щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці перевізники беруть літаки в лізинг у компаній-нерезидентів України. У БЕБ вважають, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті за користування інтелектуальною власністю. При цьому ігнорується той факт, що транспортні засоби не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки за лізинг саме в тих країнах, де зареєстровані компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції ґрунтуються кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків. Проте, така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і вже сформованим судовим рішенням в Україні.
Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, підтверджуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю думку поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони підкреслюють, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Таким чином, кримінальні провадження щодо авіакомпаній все більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір за допомогою механізмів кримінального переслідування.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для громадян, адже вона висвітлює потенційні зловживання у державних органах та проблеми з прозорістю звітності. Розуміння таких ситуацій допомагає формувати більш свідому громадську позицію та вимагати відповідальності від посадовців. Для бізнесу, особливо в авіаційній галузі, це попередження про можливі неправомірні дії з боку правоохоронних органів та необхідність уважно відстежувати законодавчі зміни та судову практику.