БЕБ потрапив у скандал: старі бюджетні надходження видали за досягнення минулого року
Бюро економічної безпеки (БЕБ) опинилося в центрі серйозного скандалу через спробу представити старі надходження до бюджету як власні досягнення за 2025 рік. Відомство заявило про 3,8 мільярда гривень, хоча реальна сума за минулий рік становила лише 47 мільйонів гривень. Така маніпуляція показниками викликала обурення серед народних депутатів та експертів, які наполягають на службовому розслідуванні та притягненні винних до відповідальності.
Спроба Бюро економічної безпеки видати минулорічні бюджетні надходження за результати роботи у 2025 році викликала гостру критику. Зокрема, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев поставив під сумнів достовірність представлених даних. Експерти, опитані агентством УНН, зазначають, що подібні маніпуляції зі звітністю, на жаль, не є новими для України, але за них має наставати відповідальність.
БЕБ звинуватили у спотворенні показників
Під час розгляду звіту БЕБ про підсумки роботи за 2025 рік, Данило Гетманцев висловив серйозні сумніви щодо правдивості наведених відомством цифр.
Я щиро дякую БЕБ за позитивні результати, коли вони є. Але якщо ви публікуєте недостовірні дані, ви дискредитуєте себе, нас і всю нашу справу. Це неприпустимо. Ви заявили про відшкодування збитків державі на суму 3,8 мільярда гривень за результатами 2025 року. Однак, як свідчить аналіз наданої вами інформації, 2,8-2,9 мільярда гривень насправді стосуються періоду з 2022 по 2024 роки. Навіщо ж подавати неправдиві дані у звіті БЕБ?
— запитав Гетманцев керівництво БЕБ, але відповіді не отримав.
За словами голови комітету, фактичне відшкодування збитків у 2025 році склало лише близько 47 мільйонів гривень, а не 3,8 мільярда, як намагалося переконати керівництво БЕБ.
Введення в оману парламенту та громадськості
Олександр Ситников, суддя у відставці, наголошує на необхідності встановлення того, хто саме з посадовців БЕБ відповідав за формування показників та чому до офіційного звіту потрапили сумнівні дані.
Необхідно ініціювати службове розслідування в БЕБ, щоб з’ясувати, хто і чому надавав такі дані. Спочатку має бути розслідування, а вже потім — дисциплінарна відповідальність.
— зазначив Ситников.
Суддя у відставці підкреслив, що маніпулювання даними з боку Бюро економічної безпеки є введенням в оману не лише профільного парламентського комітету, а й усієї громадськості, адже ця інформація є публічною і має бути достовірною.
Денис Нев’ядомський, президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці, вважає, що для керівництва БЕБ наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж дисциплінарна відповідальність. На його думку, йдеться про можливі службові правопорушення та навіть кримінальну відповідальність посадовців.
Це може кваліфікуватися як службові злочини. Окрім загальних статей про службове підроблення (ст. 366 ККУ) та зловживання владою (ст. 364 ККУ), у цьому випадку можуть застосовуватися спеціальні норми: перешкоджання діяльності народних депутатів та комітетів (ст. 351 ККУ). Надання завідомо неправдивої інформації на запит або під час звітування перед комітетом ВРУ карається штрафом, арештом або позбавленням волі на строк до трьох років.
— пояснив Нев’ядомський.
Чому ніхто не відповідає за неправдиву статистику?
Олександр Бабіков, колишній заступник директора Державного бюро розслідувань (ДБР), звертає увагу на відсутність реальної персональної відповідальності за недостовірні звіти у правоохоронній системі. Він зазначає, що прикрашання статистики стало багаторічною практикою та частиною бюрократичної культури.
Працівники правоохоронних органів, які звітують про свої “карколомні успіхи”, фактично не несуть жодної відповідальності за достовірність оприлюдненої інформації.
— зазначив він.
Бабіков пояснює, що керівники правоохоронних органів часто намагаються перекласти відповідальність на колектив, щоб уникнути персональних ризиків.
Керівник завжди може сказати: “Десять моїх підлеглих підписали цей документ, підтвердивши його достовірність. Я довіряв своїм співробітникам, тому яка відповідальність може бути до мене?”
— пояснює Бабіков.
За словами колишнього посадовця, завищення показників — це давня проблема для України. Він нагадав, що в радянські часи та в перші роки незалежності існувала кримінальна відповідальність за так звані “приписки” — внесення неправдивих даних для покращення звітності.
Раніше за таке можна було притягнути до відповідальності. Якби така практика існувала й досі, переважна більшість керівників правоохоронних органів опинилася б на лаві підсудних.
— додав Бабіков.
БЕБ потребує ретельної перевірки
Скандал навколо звіту став черговим ударом по репутації Бюро економічної безпеки, яке останнім часом часто потрапляє у центр уваги через різні інциденти.
Як повідомив Генеральний прокурор Руслан Кравченко, у рамках двох окремих кримінальних проваджень були викриті старший детектив теруправління БЕБ у Київській області та аналітик центрального апарату Бюро. Вони використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди.
За даними слідства, один детектив вимагав 15 тисяч доларів США (приблизно 600 000 ₴) у особи, яка раніше фігурувала у справі про виготовлення та збут фальшивих грошей. За ці кошти він обіцяв не притягувати цю особу до кримінальної відповідальності. Інший посадовець пообіцяв представниці підприємства допомогти з отриманням ліцензії на зберігання пального за 2 тисячі доларів США (приблизно 80 000 ₴), посилаючись на свої зв’язки у податковій службі.
Система, покликана захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто прагне використати свою посаду для власного збагачення.
— зазначив Генпрокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, опитані УНН, наголосили на необхідності проведення аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ, з метою виявлення можливих замовних справ. Також вони вказують на потребу у перезавантаженні та очищенні цього правоохоронного органу.
Показовим прикладом для перевірки законності кримінальних проваджень, що розслідуються Бюро економічної безпеки, може стати серія справ проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ веде розслідування щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці компанії беруть повітряні судна в лізинг у нерезидентів України. Бюро вважає, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті за користування інтелектуальною власністю. При цьому повністю ігнорується факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з цими угодами, українські компанії сплачують податки за лізинг у країнах, де зареєстровані компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження за ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і вже сформованим судовим рішенням в Україні.
Українські суди неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, наголошуючи, що лізинг транспорту не є роялті.
Цю позицію поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці з міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони підкреслюють, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для громадян, які стежать за діяльністю правоохоронних органів, зокрема БЕБ. Вона висвітлює проблему можливих маніпуляцій зі звітністю та службових зловживань. Інформація про потенційні наслідки для посадовців та необхідність реформування відомства допоможе зрозуміти поточну ситуацію та сприятиме більш прозорій роботі державних структур.